У Львівській політехніці в межах міжнародного проєкту DIGITALDOC відбувся другий круглий стіл на тему «Цифрові компетентності сучасного дослідника: робота з даними, лідерство, відкрита наука». Захід став важливою платформою для обговорення того, як змінюється роль молодого дослідника в умовах цифрової трансформації науки та розвитку Європейського дослідницького простору.
Організатори та формат заходу
Круглий стіл організувала команда проєкту DIGITALDOC спільно з кафедрою економіки підприємства та інвестицій і кафедрою менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту. Захід відбувся у форматі відкритої офлайн-дискусії та об’єднав аспірантів, студентів, науково-педагогічних працівників і молодих дослідників, зацікавлених у розвитку цифрових компетентностей у науці.
Модераторкою зустрічі була керівниця проєкту, доктор економічних наук, професорка кафедри ЕПІ Тетяна Степура.
Дискусійні контури круглого столу
У центрі обговорення були три ключові тематичні напрями:
- робота з даними як базова цифрова компетентність сучасного дослідника;
- лідерство в наукових дослідженнях у цифрову епоху;
- відкрита наука як нова парадигма організації досліджень.
У межах трьох дискусійних контурів круглого столу професор Орест Колещук акцентував увагу на важливості повного циклу роботи з даними як базової цифрової компетентності сучасного дослідника – від верифікації до інтерпретації результатів. Доцентка Ольга Корицька наголосила на трансформації ролі дослідника в цифрову епоху – від індивідуального виконавця до координатора міждисциплінарних команд і комунікатора знань. Професорка Олександра Мрихіна окреслила інституційні аспекти відкритої науки, зокрема необхідність балансу між відкритістю дослідницьких результатів і збереженням академічної конкурентоспроможності.
Виступи молодих дослідників: від моделей аналізу до цифрового бренду науковця
Програма круглого столу відобразила широкий спектр дослідницьких тем, що демонструють практичне застосування цифрових компетентностей у сучасній академічній роботі.
- Андрій Косач, аспірант кафедри економіки підприємства та інвестицій, презентував доповідь «Економіко-математичне забезпечення оцінювання бізнес-моделей ІТ-підприємств». У виступі було показано, як сучасні аналітичні моделі дають змогу переносити наукові інструменти у середовище реального ІТ-бізнесу, забезпечуючи якісну підтримку управлінських рішень.
- Остап Куч, аспірант кафедри ЕПІ, виступив на тему «Імпутація пропущених даних у соціально-економічних дослідженнях в умовах неповноти даних як інструмент аналітичної підтримки рішень». Доповідач акцентував увагу на цифрових методах обробки неповних масивів інформації та їх відповідності сучасним стандартам відкритої науки і вимогам GDPR.
- Ченьфань Хуан, аспірант кафедри ЕПІ, у своєму виступі порушив питання формування дослідника-лідера, архітектора дослідницьких екосистем – фахівця, здатного інтегрувати цифрові інструменти, міждисциплінарну взаємодію та принципи відкритої науки у власну наукову траєкторію.
- Богдан Кальмук, аспірант кафедри менеджменту організацій, виступив із доповіддю «Відкриті дані та демонополізація інформації: підприємницький вимір». У доповіді було підкреслено, що відкритість даних змінює логіку доступу до інформації, послаблює монопольний контроль над нею та створює нові можливості для підприємницьких відкриттів.
- Аліна Борак, студентка кафедри МО, презентувала доповідь «Цифровий бренд науковця: стратегії успішної самопрезентації в ERA». У центрі її виступу – практичні механізми формування професійної впізнаваності дослідника через використання Google Scholar, ResearchGate, LinkedIn та ORCID як інструментів інтеграції в Європейський дослідницький простір.
- Роксолана Шипка, студентка кафедри МО, виступила на тему «Відкрита наука: європейські стандарти та українські реалії у PhD-підготовці». У доповіді йшлося про необхідність формування практичних навичок роботи з дослідницькими даними та цифровими інструментами вже на етапі докторської підготовки.
- Ангеліна Боршош презентувала доповідь «Open Data у бізнес-економіці: від академічного ресурсу до інноваційних рішень», Святослав Лучишин порушив тему «Переосмислення парадигми лідерства: від механічного адміністрування до моделі архітектора смислів за Т. Карлайлом», Евеліна Соколенко виступила з доповіддю «Інституційна підтримка відкритої науки: як проєкти Erasmus+ змінюють культуру українських університетів».
За підсумками зустрічі учасники сформували рекомендації щодо подальшого розвитку цифрових компетентностей дослідників та їхньої імплементації в освітній процес університету.
Другий круглий стіл DIGITALDOC ще раз підтвердив: поєднання академічного досвіду викладачів, дослідницької активності аспірантів та енергії студентів формує середовище, в якому українська наука впевнено інтегрується у європейський дослідницький простір.
Спасибі всім учасникам за активність! Попереду – нові етапи проєкту DIGITALDOC.
Докладніше про проєкт і майбутні заходи читайте на офіційних ресурсах DIGITALDOC:
- сайт проєкту;
- ;
- .
