16 квітня в Залі Захарієвича Національного університету «Львівська політехніка» відбувся науково-меморіальний семінар, присвячений 100-річчю від дня народження видатного українського вченого, професора Федора Клименка — знаного фахівця в галузі залізобетонних і металевих конструкцій, засновника наукової школи сталебетонних конструкцій. Захід об’єднав родину Федора Клименка, його учнів і колег — науковців, які зібралися, щоб вшанувати пам’ять свого вчителя, колеги й наставника.
Тяглість традицій
Проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Львівської політехніки Микола Логойда, відкриваючи семінар, наголосив, що цього року Університет відзначає 210-річчя від дня заснування та має глибокі історичні традиції, сформовані поколіннями науковців. Він підкреслив вагомий внесок професора Федора Клименка в розвиток Львівської політехніки, становлення його наукової школи та підготовку фахівців.
За словами проректора, ідеї та напрацювання вченого нині розвивають його учні й послідовники, що засвідчує тяглість наукових традицій. Також він відзначив важливу роль університетського музею як простору збереження пам’яті про видатних постатей, які творили історію Університету. Насамкінець Микола Логойда подякував учасникам за участь у заході, присвяченому пам’яті вченого.
Завідувачка Музею історії Львівської політехніки Тетяна Диба наголосила на особливій цінності таких науково-меморіальних заходів, адже вони дають змогу зберігати й передавати живі спогади про видатних науковців. За її словами, сьогодні ще є унікальна можливість почути свідчення рідних, колег і учнів, які особисто знали та працювали з Федором Клименком, що надає таким подіям особливої ваги.
Крізь терни
Директор Інституту будівництва, інфраструктури та безпеки життєдіяльності Львівської політехніки професор Зіновій Бліхарський коротко окреслив непростий життєвий шлях ученого, згадавши, зокрема, дитинство в багатодітній родині, яка була змушена рятуватися від репресій більшовицького режиму проти заможних селян і підприємців. Під час Другої світової війни він зазнав тяжкого поранення і втратив кисть, однак це не завадило йому здобути освіту й реалізувати себе в науці.
За словами доповідача, завдяки наполегливості та силі волі Федір Клименко пройшов шлях від навчання в технікумі та політехнічному інституті до аспірантури й наукової діяльності, зрештою ставши доктором технічних наук. Він тричі долав труднощі під час захисту докторської дисертації й зрештою досяг успіху.
Зіновій Бліхарський підкреслив вагомий внесок ученого в розвиток галузі: створення наукової школи, підготовку наукових кадрів (зокрема, 26 кандидатів і 3 докторів наук), а також авторство першого українськомовного підручника «Металеві конструкції». Його учні розвивають започатковані наукові напрями, забезпечуючи тяглість традицій.
Заслужений діяч науки і техніки України
Провідна фахівчиня музею Соломія Харамбура у своїй презентації про Федора Клименка коротко окреслила біографію вченого та зосередила увагу на його науковій і педагогічній діяльності, зокрема на роботі у Львівській політехніці. Тут він пройшов шлях від асистента до професора й завідувача кафедри будівельних конструкцій та мостів, започаткував новий науковий напрям і сформував власну наукову школу. Вчений активно співпрацював із закордонними науковими установами, читав лекції в університетах Європи, опублікував понад 280 наукових праць, є автором монографій і винаходів.
У 1990-х роках він також працював у Львівському державному аграрному університеті. У 1994 році у співавторстві видав перший українськомовний підручник «Металеві конструкції». Федорові Клименку присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України, він був академіком Академії будівництва України та почесним професором Львівської політехніки.
Стимул до нових пошуків
У своїх виступах учні та колеги Федора Клименка висвітлили ключові етапи його професійного шляху — від навчання у Львівському політехнічному інституті до багаторічної праці на кафедрі будівельних конструкцій та мостів. Окрему увагу присвятили його науковим досягненням, зокрема розробленню нового напряму в галузі залізобетону — сталебетонних конструкцій із зовнішнім армуванням, який здобув міжнародне визнання.
Колеги й учні згадували Федора Єлисейовича не лише як науковця, а й як талановитого педагога, під керівництвом якого підготовлено десятки кандидатів і докторів технічних наук. У виступах звучали особисті спогади, що розкривали його принциповість, інтелігентність і відданість справі.
У межах семінару також презентували виставку наукових праць ученого — монографій, підручників і авторських розробок, які й сьогодні є актуальними для фахівців будівельної галузі. Підсумовуючи, учасники наголосили, що наукова спадщина Федора Клименка живе в сучасних дослідженнях і практичних розробках, а його ім’я назавжди вписане в історію Львівської політехніки та української науки. Семінар став не лише нагодою згадати минуле, а й стимулом до нових наукових пошуків, що ґрунтуються на фундаментальних ідеях видатного вченого.
