Студент Інституту архітектури та дизайну Львівської політехніки Андрій Зорійчук запропонував у бакалаврській дипломній роботі концепцію нового навчального корпусу університету. Його проєкт поєднує сучасні архітектурні рішення з повагою до історичного середовища та передбачає створення нових просторів для підготовки майбутніх архітекторів.
За словами керівниці дипломної роботи, старшої викладачки кафедри архітектурного проєктування Оксани Кашуби, тема зумовлена актуальними потребами університету. Зростання кількості студентів і популярності архітектурних спеціальностей вимагає розширення та модернізації навчальної інфраструктури. Сучасна підготовка архітекторів потребує спеціалізованих просторів для макетування, презентацій і роботи з цифровими технологіями.
Проєкт передбачає новий навчальний корпус Львівської політехніки на розі вулиць Степана Бандери та Професорської. Ділянка розташована в складному містобудівному контексті — поруч історична забудова та Органний зал. Під час роботи над концепцією автор прагнув поєднати потребу в нових навчальних площах із повагою до наявного середовища.
Особливу увагу надано інтеграції будівлі в міський простір. Проєктом передбачено тераси та озеленені громадські зони, а висотні параметри корпусу визначено так, щоб він не домінував над історичним оточенням. Водночас архітектурне рішення є сучасним за формою та матеріалами й відповідає принципам розвитку міста у XXI столітті.
Оксана Кашуба наголошує, що студентські проєкти можуть бути основою для подальших концептуальних рішень з розвитку університетської інфраструктури. Такі напрацювання формують бачення майбутніх змін і створюють підґрунтя для їх подальшого обговорення.
Сам Андрій Зорійчук розповів, що робота над проєктом стала для нього можливістю спробувати себе у проєктуванні нового типу будівель і розв’язанні складного містобудівного завдання. Він зазначив, що обрав цю тему через бажання попрацювати з іншим для себе типом об’єктів.
— Ми раніше не проєктували навчальних закладів, тому ця тема здалася мені цікавою. Хотілося спробувати себе в роботі над іншим типом будівель, — зазначив Андрій Зорійчук.
Одним із найскладніших етапів стала робота з розміщенням корпусу на ділянці з урахуванням містобудівних і нормативних вимог.
— Потрібно було витримати необхідні відстані до сусідніх будівель і водночас створити повноцінний навчальний корпус. Найбільшим викликом стала робота над генеральним планом, — зауважив він.
Особливу увагу студент присвятив формуванню просторів, що відповідають потребам майбутніх архітекторів.
— Сьогодні студентам бракує спеціалізованих майстерень для макетування та практичної роботи. У багатьох закордонних університетах такі простори є невіддільною частиною навчального процесу, — наголосив хлопець.
Працюючи над архітектурним образом будівлі, Андрій Зорійчук прагнув поєднати сучасні рішення з історичним контекстом району. У проєкті використано патинований мідний дах, що перегукується з покрівлями навколишніх будівель, а також великі площі засклення та сучасні фасадні елементи.
На думку студента, реалізація такого проєкту могла б стати важливим кроком у розвитку університету.
— Новий корпус показав би, що університет розвивається, інвестує в сучасну освітню інфраструктуру та створює кращі умови для студентів, — переконаний він.
На запитання, що хотів би побачити на цій ділянці через десять років, Андрій Зорійчук відповів лаконічно:
— Можливо, свій проєкт.
