Минуло трохи більше року від початку реалізації міжнародного дослідницького проєкту HELIOS, що фінансується програмою Horizon Europe у межах напряму WIDERA. Про перші результати, підтримку молодих учених та значення міжнародних дослідницьких партнерств ми поговорили з координаторкою проєкту, проректоркою з наукової роботи та інновацій Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Яремчук.
– Пані Ірино, минув уже понад рік від початку HELIOS. З якими результатами команда підходить до цього етапу?
– За цей час нам вдалося сформувати ефективно працюючу міжнародну дослідницьку команду та запустити основні наукові напрями досліджень у сфері органічної електроніки. Важливо, що проєкт став не лише дослідницькою ініціативою, а й платформою для розвитку нових партнерств і підготовки наступних Horizon-заявок. Ми також значно посилили інституційну співпрацю між лабораторіями партнерів, що дозволяє українським дослідникам працювати у повністю інтегрованому європейському дослідницькому середовищі.
– Чому участь у проєктах Horizon Europe, зокрема WIDERA, є стратегічно важливою для українських університетів?
– Напрям WIDERA створює можливості для посилення дослідницького потенціалу університетів і їх інтеграції у Європейський дослідницький простір. Для України це означає доступ до нових дослідницьких інфраструктур, розвиток компетенцій управління дослідженнями та можливість виступати координаторами міжнародних консорціумів. Координація HELIOS демонструє, що українські університети здатні брати на себе лідерські ролі у великих європейських інноваційних проєктах.
– У чому полягає інноваційність наукових досліджень HELIOS?
– Проєкт спрямований на створення нових біоорганічних матеріалів для освітлення, які є більш енергоефективними та екологічно безпечними. Ми працюємо на перетині органічної електроніки, матеріалознавства та фотоніки, і саме такі міждисциплінарні дослідження сьогодні формують основу технологій майбутнього. Особливий фокус проєкту пов’язаний із розвитком технологій WOLED (White Organic Light-Emitting Diodes) – органічних білих світлодіодів нового покоління. На відміну від традиційних джерел світла, вони використовують органічні молекули, що дозволяє створювати надтонкі, гнучкі та енергоефективні світлові панелі з меншим екологічним навантаженням.
Наша дослідницька команда працює над створенням високоефективних одномолекулярних білих емітерів із використанням сучасних фотонних ефектів, зокрема термоактивованої затриманої флуоресценції та фосфоресценції за кімнатної температури, що дозволяє підвищити ефективність і стабільність освітлювальних пристроїв. У межах міжнародного консорціуму сформовано повний технологічний ланцюг: партнери з Університету Глазго здійснюють синтез нових матеріалів, дослідницькі групи з Каунаса та Риги проводять їх фізико-хімічну характеристику, а у Львівській політехніці створюються прототипи світлодіодних пристроїв на основі отриманих матеріалів. Важливо, що проєкт орієнтований на відмову від дорогих рідкоземельних металів, що робить технологію більш доступною та екологічною.
– Наскільки важливими є міжнародна мобільність та підтримка молодих учених у межах HELIOS?
– Це один із ключових пріоритетів проєкту. Молоді дослідники отримують можливість працювати у лабораторіях партнерських організацій, брати участь у спільних дослідженнях, тренінгах і міжнародних наукових заходах. Така мобільність не лише підвищує якість досліджень, а й формує нове покоління українських учених, які від початку кар’єри працюють у міжнародних дослідницьких мережах.
Протягом останнього року значна увага була приділена розвитку компетенцій дослідницького менеджменту та наукової комунікації. Понад 90 дослідників, викладачів і молодих учених взяли участь у спеціалізованих тренінгах з управління Horizon-проєктами, підготовки наукових публікацій, презентацій результатів досліджень та ефективної наукової комунікації. Це суттєво посилює інституційну спроможність університету формувати нові конкурентні міжнародні проєкти та ефективно поширювати результати досліджень.
– Який момент реалізації проєкту за цей рік став для вас найбільш показовим?
– Найбільше вражає те, що навіть у складних умовах війни українські дослідники не лише залишаються активними учасниками міжнародної науки, а й координують масштабні Horizon-проєкти. Це демонструє стійкість нашої наукової системи та відкриває нові можливості для українських університетів у сфері інновацій.
– Яке довгострокове значення HELIOS для університету та української науки?
– Проєкт формує довгостроковий ефект. Це розвиток дослідницьких компетенцій, зміцнення міжнародних партнерств, підготовка нових заявок Horizon Europe та підвищення видимості української науки на європейському рівні. HELIOS є не лише науковим дослідженням, а й інституційним кроком до глибшої інтеграції університетів України у європейський простір інновацій і досліджень.