У Львівській політехніці відбулася публічна лекція «Захист прав людини в Європі» за участі Павела Хица — доктора юридичних наук Поморського університету в Слупську (Польща), юрисконсульта та члена наукової комісії Польської академії наук у морській сфері, а також члена-засновника комісії з космічних наук Польської академії наук.
Становлення прав людини — це безперечно те, чим нам варто пишатися. Минуло справді багато часу з моменту усвідомлення цих прав й ухвалення рішення про їх закріплення. Наш іноземний гість вирішив докладно розповісти про це.
Закон, ринок і культура: три виміри сучасного суспільства
Суспільство працює як система, у якій взаємодіють три ключові елементи — закон, ринок і культура. Саме вони визначають, як люди живуть, працюють і взаємодіють між собою.
Закон встановлює правила та захищає права людини. Ринок відповідає за обмін товарами, послугами і працю. Культура формує цінності, норми поведінки й уявлення про справедливість.
Ці три складові тісно пов’язані між собою. Баланс між ними є важливим, адже, якщо він порушується, виникають проблеми — від соціальної нерівності до втрати спільних цінностей.
Свобода проти закону: межі і взаємодія
Свободу часто сприймають як відсутність обмежень. Але в суспільстві вона існує в межах закону. Павел Хиц пригадав влучну тезу:
— Недарма кажуть: «Свобода — це право робити все, що дозволяють закони».
У демократичній державі свобода означає, що людина може діяти самостійно без зайвого втручання з боку держави. Водночас закон дозволяє державі втручатися лише тоді, коли порушують правила або права інших людей. Тому свобода і закон не суперечать одне одному. Навпаки — вони взаємодіють: закон обмежує там, де це потрібно, але водночас саме він і захищає свободу. Баланс між ними є основою правової держави.
Природа прав людини: основні характеристики
Як довела світова історія, демократія — найкраща форма суспільної організації, а права людини є основою демократичного суспільства. По-перше, ці права універсальні: вони належать кожному з нас. По-друге, вони вроджені: людина має їх від народження, а держава лише визнає і захищає. Також вони є невідчужуваними — їх не можна забрати чи передати. Водночас вони недоторканні: будь-яке обмеження можливе лише за законом і з вагомих причин. Права людини також взаємопов’язані — порушення одного права впливає на інші.
Лектор виділив три покоління прав людини, що формувалися в різні періоди розвитку суспільства:
- І покоління — особисті й політичні права, що гарантують свободу людини та її участь у суспільному житті;
- ІІ покоління — соціально-економічні та культурні права, що забезпечують гідні умови життя;
- ІІІ покоління — права солідарності, що стосуються суспільства і глобального розвитку.
Пріоритетність кожного з поколінь:
- І покоління — свобода;
- ІІ покоління — гідне життя;
- ІІІ покоління — спільне благо.
— Уперше концепцію трьох поколінь прав людини запропонував Карел Васак у 1979 році. Вона пояснює, як змінювалося розуміння прав людини з часом, і спирається на ідеї Французької революції: свободу, рівність і братерство, — зазначив лектор.
Захист прав людини в системі Ради Європи
1949-й — це рік створення організації, що змінила цей світ назавжди. Іншими словами, була створена Рада Європи. Її можна уявити як «вищий рівень захисту прав людини». Якщо держава не змогла їх забезпечити, є міжнародний суд, який може це виправити. Сьогодні до Ради Європи входять 46 країн-учасниць.
Права людини і свободи — це чудово, але їх важливо задокументувати, щоб у разі порушення було куди звернутися. Для цього існує дуже важливий документ — Європейська конвенція з прав людини 1950 року.
Захист прав людини в ЄС
Є ще один важливий документ — Хартія основних прав Європейського Союзу (2000). Це як єдина система правил для всіх країн ЄС у сфері прав людини, щоб у різних державах діяли однакові базові стандарти.
— Вона складається із семи розділів і регулює основні сфери прав людини, тобто йдеться про гідність, свободу, рівність, солідарність, права громадян і правосуддя, — додав Павел Хиц.
Африканська система захисту прав людини
— Європа не єдина знається на правах людей, але й США, Китай і навіть Африка, — зауважив лектор.
Африканська система захисту прав людини почала формуватися у 1963 році в межах Організації африканської єдності, яка з 2000 року перетворена на Африканський Союз. Сьогодні саме він відіграє ключову роль у захисті прав людини на континенті.
Причина розвитку прав людини
Формування прав людини почалося в епоху Просвітництва і стало відповіддю на тогочасні умови, які спонукали до змін і вдосконалення. Тоді мислителі почали заперечувати абсолютизм і сформували ідею природних прав, незалежних від держави чи монарха. Важливий внесок зробили Джон Лок, Монтеск’є та Жан-Жак Руссо, які обґрунтували ідеї свободи, поділу влади, суспільного договору та рівності громадян.
