Коли війна змінила життя мільйонів українців, особливо гостро постала потреба підтримати дітей, які переживають стрес, втрату дому, тривалі розлуки з рідними та постійну тривогу. Саме тоді мистецтво стало одним із дієвих способів психологічної підтримки та емоційного відновлення.
Викладачка кафедри візуального дизайну і мистецтва Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Павлюк вирішила використати свій професійний досвід, талант і добре серце для допомоги дітям. Уже понад чотири роки вона регулярно проводить творчі заняття у просторі бібліотеки «Леотека», де юні учасники мають можливість не лише навчитися різних художніх технік, а й відчути себе в безпечному середовищі однодумців. Багато інших діток зі Львова, коли довідалися про «уроки малювання», які дає пані Наталя, і собі почали приходити на арт-класи.
Під час занять діти працюють з аквареллю, гуашшю, графічними матеріалами, створюють колажі, декоративні композиції та тематичні творчі проєкти. Кожен арт-клас стає для них можливістю висловити власні емоції, мрії та переживання мовою мистецтва.
– Для дітей важливо мати простір, де вони можуть творити без страху помилитися, спілкуватися та хоча б на деякий час забути про війну. Через малювання вони розповідають свої історії, діляться почуттями і знаходять внутрішню рівновагу, – розповіла журналістці «Високого Замку» Наталія Павлюк.
Особливу увагу викладачка приділяє дітям військових, чиї батьки нині захищають Україну на фронті. Для багатьох із них творчі зустрічі стали не лише захопленням, а й важливою емоційною підтримкою.
Працівники бібліотеки відзначають, що арт-класи мають незмінну популярність. На заняття приходять діти різного віку, а багато учасників відвідують їх постійно. Створені під час творчих зустрічей роботи нерідко стають окрасою тематичних виставок і благодійних заходів.
Наприклад, цього року в березні у бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука було презентовано міжнародний мистецький проєкт «Міст соняшників», який заснували пані Наталя з донькою Юстиною. Головна місія проєкту полягає в організації і проведенні виставок і вУкраїні, і за кордоном, бо частина роботипроєкту – це дипломатична місія. Через мистецтво дітей, через їхні прожиті історії художниця показує цьому світові, що діти проживають в Україні. Основними роботами проєкту є малюнки дітей з Мелітополя, Маріуполя, Херсона, Покровська та інших регіонів України.
– Загалом ми організували 20 виставок у різних містах і країнах. Ми мали кілька потужних проєктів, два з яких торік відбулися у Великій Британії. Один з них було презентовано у парламенті Шотландії в Единбурзі – його побачили всі дипломати і депутати Шотландії. Інший – у галереї у центрі Лондона. Було і кілька виставок у США, зокрема – у Чикаго, Нью-Йорку, а також у Вашингтоні. До речі, у Вашингтоні виставку відвідав Ентоні Блінкен, який потім про це розповідав на засіданні ООН, а малюнки українських дітей отримали у подарунок члени парламенту, – розповідає Наталія Павлюк.
Волонтерська діяльність Наталії Павлюк є прикладом того, як викладачі українських закладів вищої освіти долучаються до підтримки суспільства у час війни. Через мистецтво вона допомагає дітям відновлювати віру в себе, відкривати нові таланти і зберігати дитинство попри складні обставини сьогодення.
У час, коли країна виборює своє майбутнє, такі ініціативи нагадують: творчість здатна не лише надихати, а й лікувати душі, даруючи надію та світло навіть у найтемніші часи.
