4 липня у Львові на Вулецьких пагорбах відбулися пам’ятні заходи з нагоди 85-х роковин розстрілу львівських професорів, яких у ніч із 3 на 4 липня 1941 року гітлерівці заарештували, а на світанку стратили разом із членами їхніх родин. Тоді загинули понад двадцять видатних науковців львівських університетів, а загалом — понад сорок осіб.
Перед початком жалобної церемонії у студентському храмі священномученика Олексія Зарицького, що на території Студмістечка Національного університету «Львівська політехніка», відслужили Божественну Літургію та панахиду за невинно убієнними професорами й членами їхніх родин.
Після спільної молитви учасники зібралися біля Меморіалу на Вулецьких пагорбах. У заході взяли участь ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська, проректори університету, голова Вченої ради Володимир Ортинський, професори, викладачі, представники міської влади, Генерального посольства Республіка Польща у Львові, українських і польських закладів вищої освіти, громадських організацій і товариств, представники духовенства, студенти та громадськість.
Під час церемонії згадали імена видатних учених, життя яких обірвав нацистський терор. Серед них — ректор Львівської політехніки Каспер Вайґель, ректор Львівського університету Роман Лонгшам де Бер’є, проректор Львівської політехніки, математик Антоній Ломницький, декан медичного факультету Львівського університету, хірург Тадеуш Островський та інші представники інтелектуальної еліти Львова.
Під час пам'ятного заходу наголосили, що місцем страти Вулецькі пагорби стали не випадково. Заарештованих науковців утримували не у в'язниці, адже львівські тюрми були переповнені тілами політичних в'язнів, яких перед відступом зі Львова розстріляли радянські каральні органи. Так два тоталітарні режими — нацистський і сталінський — залишили після себе тисячі зруйнованих людських доль і знищених еліт.
Особливий акцент під час церемонії зробили на тому, що трагедія 1941 року не є лише сторінкою минулого. Слова «знищення еліти» та «терор проти інтелігенції» сьогодні знову набули страшної актуальності через повномасштабну російську агресію проти України. Зазначили, що так само, як нацисти у 1941 році, росія сьогодні цілеспрямовано намагається знищувати тих, хто мислить, творить, навчає та веде за собою суспільство.
Учасники заходу також підкреслили, що український і польський народи добре знають ціну тоталітарним злочинам. Поляки пережили Катинську трагедію та окупацію Варшави, українці — Голодомор, сталінські репресії, а сьогодні — Маріуполь, Бучу, Херсон та інші міста, які стали символами російських воєнних злочинів. Саме тому спільна пам'ять про трагедії минулого є основою солідарності між двома народами, яка сьогодні знаходить своє продовження у підтримці України Польщею.
Під час заходу також відзначили внесок громадян України польського походження та громадян Польщі, які стали на захист України, зокрема, воїнів Інтернаціонального легіону, що віддали свої життя у боротьбі проти російської агресії.
Завершуючи церемонію, наголосили, що Меморіал на Вулецьких пагорбах є символом українсько-польської співпраці та взаємної поваги. Пам'ять про загиблих покликана не роз'єднувати народи, а об'єднувати їх навколо спільних цінностей, історичної правди, взаємної відповідальності та добросусідства.
