У Національному університеті «Львівська політехніка» відбулося відкриття другої частини Школи підприємництва — рівня Pro для ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей. Проєкт реалізували з ініціативи Комітету у справах ветеранів при Львівській торгово-промисловій палаті (ЛТПП). Організувала зустріч провідна фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Центру ветеранського розвитку (ЦВР) Інна Назарова у співпраці з головою Комітету у справах ветеранів при ЛТПП.
На відкритті Школи розповіли, як ветеранам вступити до університету на бажану спеціальність, як тверезо мислити в кризові моменти й успішно відкрити власну справу.
Захід розпочала Тетяна Шаповалова, керівниця Центру ветеранського розвитку. Вона поділилася тим, що вони прагнуть збудувати потужну систему підтримки ветеранів і ветеранок:
— Коли Україна переможе і вони повертатимуться додому, то за допомогою того досвіду, який ми зараз напрацьовуємо разом з вами, зможемо ефективно проводити подібну діяльність, зможемо допомагати в переході від військової кар’єри до цивільного життя.
Центр ветеранського розвитку — це структурний підрозділ Львівської політехніки. Наше головне завдання — супроводжувати ветеранів, які хочуть здобути першу або другу вищу освіту. Ми допомагаємо їм від першої консультації щодо вибору спеціальності й до самого випуску, підтримуючи під час вступу та навчання.
Крім того, ми працюємо над створенням інклюзивного освітнього середовища для ветеранів в університеті. Зокрема, підвищуємо кваліфікацію викладачів і працівників не лише Львівської політехніки, а й інших закладів освіти, навчаючи їх ефективної комунікації з ветеранами. Нещодавно ми розробили освітню програму з підготовки тренерів із комунікації з ветеранами під час навчального процесу, реалізацію якої вдалося забезпечити за підтримки Посольства Сполучених Штатів Америки.
Керівниця Центру також розповіла, що досвід роботи засвідчує: учасники бойових дій не знають усіх своїх можливостей. 1 липня розпочинається вступна кампанія у всіх закладах освіти, і для УБД процедура вступу є спрощеною. Не потрібно складати НМТ, а лише пройти іспит у форматі співбесіди в закладі освіти, щоб представник ЗВО і сама людина могли зрозуміти, куди краще вступати, аби закрити потреби й бажання останньої. Тож досить просто звернутися до Центру ветеранського розвитку.
Якщо в людини немає можливості приїхати особисто, можна зателефонувати до ЦВР і в електронній формі надіслати ті документи, що потрібні для відкриття електронного кабінету вступника. Після цього людині, яка прагне вступити до університету, покроково пояснять, що і як робити, а також підтримуватимуть і супроводжуватимуть на кожному етапі, зокрема й після початку навчання. Як наголосила Тетяна Шаповалова, торік усі, хто вступив за цією програмою, були переведені на бюджет, навіть ті, хто вчиться на заочній формі. Тож закликаємо захисників і захисниць скористатися такою можливістю вже зараз.
Віцепрезидентка ЛТПП Наталія Карпенчук-Конопацька зазначила, що сьогодні ветерани мають можливість отримати до одного мільйона гривень коштів на заснування власної справи. Але, за прикрою статистикою, кожен другий ветеранський бізнес закривається у перший рік своєї діяльності. Ця динаміка є справді катастрофічною, і саме це наштовхнуло її на думку проводити такі школи підприємництва.
— Після першої частини програми ми отримали надзвичайно позитивний зворотний зв’язок. Багато учасників зізнавалися, що до навчання зовсім інакше уявляли започаткування власної справи. Часто ветерани приходять із гарною ідеєю, але без розуміння, як перетворити її на успішний бізнес.
Я завжди кажу: емоції — це чудово, але ми починаємо працювати тоді, коли є бізнес-план і розуміння фінансової моделі. Адже отримати кошти — це одне, а правильно їх інвестувати й реалізувати свою ідею — зовсім інше.
За останні три з половиною роки через наші школи підприємництва пройшли вже понад п’ять з половиною тисяч осіб, і більшість із них започаткували власну справу. Найприємніше те, що жоден із цих бізнесів не закрився — навпаки, вони розвиваються, масштабуються й залучають дедалі більше фінансування для виробництва, — наголосила Наталія.
За словами голови Комітету у справах ветеранів Костянтина Безпалька, комітет працює над створенням умов для того, щоб хлопці, які повертаються із зони ведення бойових дій, могли здобути належні навички, а заразом і відповідну професію в разі потреби, та працевлаштуватися, аби мати гарантоване достатнє забезпечення, створювати робочі місця, розвивати свої бізнес-ідеї і творити умови для того, щоб мати достойне життя після служби.
Останньою темою, яку порушили на цьому заході, стало мислення у кризовий час.
Юлія Юдіна, провідна бізнес-тренерка України, зауважила, що люди починають замислюватися про своє життя зазвичай тільки в момент, коли чимось невдоволені — ситуацією, оточенням, швидкістю особистого прогресу чи результатами. Тобто в точці соціальних або особистісних криз. Тоді ми починаємо ставити собі питання: «хто я?», «чому я тут?», «яка моя мета?», «що я маю?», «а чи можу я піти далі?». Що ж таке криза?
— Криза — це поворотний момент. З психологічної точки зору це стан, коли звичні механізми перестають працювати. Спочатку людина переживає шок, потім безсилля, але рано чи пізно приходить до інтеграції, коли приймає цей досвід як частину свого життя. Саме тоді криза перестає бути лише випробуванням і стає джерелом особистісного зростання.
Важливо розуміти, що кризові періоди є природною частиною життя. Ми проходимо через них у різному віці, змінюючи свої цінності, погляди й спосіб мислення. Те, як людина переживає одну кризу, формує її здатність долати наступні.
У кожній кризовій ситуації ми фактично відповідаємо собі лише на одне запитання: «Як я хочу жити далі?». Ми можемо обрати шлях розвитку — здобувати нові навички, приймати свій досвід і рухатися вперед. А можемо залишитися в страху, образі й бездіяльності. Саме цей вибір визначає якість нашого подальшого життя, — вважає Юлія.
Перший крок до виходу з кризи — прийняти реальність. Можна довго думати, якою несправедливою є ситуація, але це не змінює обставин. Натомість варто зосередитися на тому, що ми можемо зробити саме зараз. Спиратися на доступні ресурси, не накручувати себе негативними прогнозами, звертатися по допомогу й визначати чіткі пріоритети.
Дуже важливо також навчитися дбати про себе. Емоції не можна ігнорувати — їх потрібно проживати екологічно, через фізичну активність, спілкування, підтримку близьких або однодумців. Не менш важливо змінити внутрішній діалог — замість постійної критики навчитися підтримувати себе, адже саме це допомагає рухатися вперед.
Вихід із психологічної кризи залежить від рівня нашої усвідомленості. Свідомість — це не віра, що все якось вирішиться, а готовність чесно подивитися на себе, зрозуміти свої мотиви й почати діяти. Розвиток починається тоді, коли ми перестаємо бути заручниками автоматичних реакцій і свідомо обираємо свій шлях.
Відкриття другого рівня Школи підприємництва вкотре продемонструвало, що підтримка ветеранів не обмежується лише освітніми програмами чи консультаціями щодо започаткування бізнесу. Центр ветеранського розвитку Львівської політехніки є місцем, де можна скористатися супроводом, знайти відповіді на важливі запитання та дізнатися про можливості, які допоможуть реалізувати себе після служби. Саме тому в Центрі закликають ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей звертатися по консультацію незалежно від того, чи планують вони вступати до університету. Іноді одна розмова з фахівцями може стати початком нового професійного шляху чи власної справи або поштовхом до змін, які відкриють нові перспективи в цивільному житті.
