25 березня 2026 року Національний університет «Львівська політехніка» став віртуальним майданчиком для щорічної національної зустрічі українських університетів-партнерів The Baltic University Programme (BUP). Онлайн-захід, присвячений підсумкам діяльності мережі у 2025 році та визначенню стратегічних орієнтирів на майбутнє, об’єднав представників 17 закладів вищої освіти України.
Зустріч відкрила директорка Національного центру BUP в Україні, професорка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Зоряна Двуліт. Вона привітала учасників і закликала хвилиною мовчання вшанувати пам’ять героїв і жертв війни. Зі вступним словом від імені керівництва університету до учасників заходу звернувся проректор з міжнародної діяльності професор Олег Карий. Він наголосив на важливості міжнародної співпраці та інтернаціоналізації вищої освіти:
— Нам надзвичайно приємно, що саме Львівська політехніка стала базою для проведення національної зустрічі українських університетів та університетів Балтійського регіону. Ця програма передбачає широку та багатогранну співпрацю, яка вже довела свою довготривалість і результативність. Наше географічне сусідство лише посилює можливості для її подальшого розвитку. Учасники програми є справжніми партнерами Львівської політехніки. Ми готові забезпечувати технічні ресурси та організаційну підтримку для проведення різноманітних заходів — у рамках як Балтійської університетської програми, так і інших ініціатив співпраці між університетами нашого регіону. Бажаю всім учасникам натхненної роботи, нових ідей та вагомих результатів. Нехай наша співпраця міцніє і дає користь не лише університетам, а й усьому суспільству!
До учасників зустрічі звернулися й представники Секретаріату BUP зі Швеції. Проєкт-координаторка Людмила Бабак презентувала програму для українських університетів, а офіцер з комунікацій Адам Шьострем окреслив нові можливості для студентів, викладачів і науковців у 2026 році.
Під час зустрічі професорка Зоряна Двуліт познайомила учасників з командою Національного центру Програми балтійських університетів в Україні — заступницею директора Центру Мар’яною Прядкою та фахівчинею з комунікацій Оксаною Гордійчук. У доповіді «Українські університети у BUP 2025: від інтенсивної взаємодії до інтегрованої екосистеми» професорка представила результати діяльності 32 університетів: 343 взаємодії в межах мережі, 286 поданих заявок і 57 успішних учасників. До спільноти приєдналися нові чотири заклади, а Львівська політехніка стала лідером за кількістю заявок на 11 програм. Київський авіаційний інститут продемонстрував стовідсоткову успішність заявок і став абсолютним лідером за результативністю.
Як бачимо, українські університети зміцнюють позиції в мережі The Baltic University Programme. Майже кожна п’ята заявка з України завершилась успіхом. Це свідчить про високу конкурентоспроможність українських студентів і викладачів у міжнародному освітньому середовищі.
— Найбільшу увагу українські університети присвятили трьом флагманським програмам: Teachers’ Day, Students’ Conference та Science in Sale. Значний потенціал продемонстрували симпозіуми та аспірантські тренінги, хоча саме в аспірантському сегменті спостерігається критичний розрив — лише одна заявка від України протягом року. Однак аналіз виявив і низку бар’єрів. Серед ключових — якість підготовки заявок та рівень володіння академічною англійською. Водночас мережа активно заохочує вивчення інших мов: наприклад, у Львові за підтримки Почесного консульства Латвії організовано безплатні курси латвійської мови для всіх охочих. Окремо треба відзначити низький рівень використання освітнього банку матеріалів, який міг би стати важливим ресурсом для якісної підготовки студентів та аспірантів, — зазначила Зоряна Двуліт.
Зі слів доповідачки, основними напрямами співпраці визначено сталий розвиток, медицину і право, а також цифрову трансформацію. Географія співпраці українських університетів нині охоплює три ключові напрями: Балтійський хаб (Литва, Латвія, Естонія) — спільні наукові ініціативи; Центральноєвропейський міст (Польща, Чехія, Словаччина) — подвійні дипломи та мобільність; Скандинавський вектор і Німеччина — дослідження сталого розвитку та інноваційні програми.
Отже, 2025 рік став для України роком активної інтеграції у мережу BUP.
— Українська національна мережа університетів продемонструвала новий рівень міжнародної співпраці. Це вже не просто окремі контакти із закордонними закладами, а цілісна екосистема взаємодії, що охоплює міжінституційні угоди, меморандуми, академічну мобільність у рамках Erasmus+, програми подвійних дипломів та спільні дослідницькі проєкти за підтримки Вишеградського фонду, Horizon Europe та інших програм. Варто сказати про особливу роль у розвитку співпраці Національного центру Baltic University Programme у Львівській політехніці — нині він виконує функцію інформаційного хабу, передаючи можливості від закордонних партнерів українським університетам, організовуючи зустрічі та сприяючи обміну досвідом, — зауважила професорка.
Попереду — нові виклики та можливості: 2026 року українські університети планують зміцнити свої позиції, розширити участь аспірантів і максимально використати потенціал міжнародних партнерств. Фінальна дискусія у форматі «запитання-відповідь» засвідчила готовність університетів до подальшої активної співпраці та вдячність за діяльність Національного центру. Захід підтвердив, що українська мережа BUP переходить на новий етап розвитку — від участі до формування інтегрованої міжнародної освітньо-наукової екосистеми.
Після завершення онлайн-зустрічі проректор з міжнародної діяльності Національного університету «Львівська політехніка» професор Олег Карий прокоментував подію. Він, зокрема, зазначив:
— Національний центр The Baltic University Programme не так давно знайшов свій дім у стінах Львівської політехніки. І це стало важливим кроком для університету, адже більшість міжнародних угод, які він має, укладені саме з країнами, що входять до цієї програми. Її головний акцент — сталий розвиток та екологічні питання, що цілком відповідає стратегічним пріоритетам університету. Особливої ваги набуває створення кафедри ЮНЕСКО, присвяченої проблемам сталого управління водними ресурсами. Це не лише підкреслює екологічну спрямованість університету, а й гармонійно поєднується з національними та міжнародними ініціативами у сфері сталого розвитку. Львівська політехніка сьогодні є найбільшим університетом України. Попри складні обставини, вона залишається відносно безпечним місцем для проведення офлайн-зустрічей і бере на себе відповідальність за організацію заходів, що сприяють розвитку системи вищої освіти в країні. Університет виступає своєрідним інформаційним хабом: передає можливості від закордонних партнерів, сприяє обміну найкращим досвідом між українськими закладами освіти. Так, Національний центр The Baltic University Programme у Львівській політехніці виконує важливу функцію — він став мостом між міжнародними освітніми ініціативами та українською академічною спільнотою, допомагаючи розвивати освіту навіть у непростих умовах сьогодення.
