У Національному університеті «Львівська політехніка» відбувся круглий стіл «Інноваційні інструменти відкритої науки в освітньому процесі: міжуніверситетська співпраця у межах проєкту DIGITALDOC». Захід об’єднав провідних фахівців і молодих вчених навколо питань цифрової трансформації науки та європейських стандартів досліджень.
Наукову спільноту Львівської політехніки на заході представляли науковці й аспіранти кафедри економіки підприємства та інвестицій, а також кафедри менеджменту організацій Інституту економіки і менеджменту. У межах внутрішньої академічної мобільності до обговорення долучилися колеги з інших регіонів України, зокрема завідувачка кафедри економіки та бізнес-адміністрування професорка Вікторія Прохорова, доцентка Юлія Дуднєва, асистент Кристина Сластьяникова та здобувачі PhD третього року навчання Олександр Артємьєв і Олексій Колієнко (Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна). Також участь у дискусії взяла д.е.н., доцентка Людмила Горбач, директорка Волинського інституту імені В’ячеслава Липинського ПрАТ «ВНЗ «МАУП» (м. Луцьк).
Керівниця проєкту професорка Тетяна Степура відкрила захід, наголосивши, що DIGITALDOC має на меті не просто навчити аспірантів користуватися цифровими інструментами, а сформувати нову культуру відкритої науки та цифрового брендингу вченого в межах Європейського дослідницького простору (ERA).
Програма круглого столу була наповнена конкретними кейсами та практичними інструментами, презентованими у доповідях учасників.
Професорка Тетяна Степура у доповіді «ШІ в науці: максимізація можливостей та мінімізація ризиків» розкрила алгоритми роботи з ШІ на різних етапах дослідження. Було презентовано інструменти для семантичного пошуку літератури, які дають змогу не просто шукати ключові слова, а отримувати синтезовані відповіді з рецензованих джерел. Особливу увагу професорка приділила регулюванню ШІ в ЄС (Horizon Europe), наголосивши на принципі «людського контролю» та етичних обмеженнях під час написання грантових заявок.
Аспірант кафедри економіки підприємства та інвестицій Остап Куч у доповіді «Навігація у світі подібних досліджень: використання візуальних графів для пошуку релевантної літератури» презентував платформу ResearchRabbit. Використання візуальних графів на основі машинного навчання дає змогу вченому бачити інтелектуальну мапу галузі та відстежувати зв’язки між авторами, що економить до 80% часу на підготовку літературного огляду.
Аспірант кафедри ЕПІ Данило Шишла розкрив технічні аспекти відкритої науки у виступі «Open Science Framework (OSF) як інструмент управління життєвим циклом наукового дослідження». Він продемонстрував, як OSF розв’язує проблему фрагментації даних, а також наголосив на перевагах пререєстрації проєктів та використанні OSF Preprints для швидкого отримання DOI та апробації результатів до офіційної публікації.
Професорка Олександра Мрихіна у виступі «Аналітика відкритих даних: інструменти, візуалізація та застосування в наукових дослідженнях» продемонструвала, як відкриті дані Львівської політехніки інтегруються у навчальний процес. Вона підкреслила, що візуалізація даних – це не просто дизайн, а інструмент доведення наукової гіпотези та залучення інвесторів до наукових розробок.
Під час обговорення професор Орест Колещук наголосив на важливості критичного мислення у роботі з ШІ, а доцентка Ольга Корицька закцентувала увагу на лідерстві в цифрових дослідницьких командах.
Професорка Вікторія Прохорова підкреслила, що інструменти відкритої науки та ШІ треба розглядати не як формальну «цифрову надбудову», а як практичний ресурс для підвищення якості досліджень, прозорості наукових результатів і підготовки здобувачів до роботи з великими обсягами інформації. Вона також зазначила, що для економічних і управлінських спеціальностей особливо важливим є поєднання цифрової аналітики, візуалізації даних і критичного оцінювання джерел, адже саме ці навички формують сучасного дослідника й викладача.
Учасники круглого столу дійшли висновку, що міжуніверситетська співпраця та опанування інструментів Open Science є ключовими факторами успішної інтеграції українських вчених у міжнародну наукову спільноту. Напрацьовані матеріали та презентовані цифрові кейси стануть основою для подальшого вдосконалення освітніх програм для аспірантів. Проведений круглий стіл створив міцне підґрунтя для налагодження академічного обміну аспірантами у межах викладання факультативних дисциплін під час реалізації проєкту DIGITALDOC.
