6 лютого 2026 року виповнюється 30 років з часу передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей», яку було перейменовано на «Академік Вернадський». Саме цього дня 1996 року український прапор було піднято над станцією, і вона стала першою українською науковою базою в Антарктиці.
5 лютого у залі Захарієвича Національного університету «Львівська політехніка» відбулося чергове засідання Львівського товариства науковців, яке на диво співпало з цією історичною датою. Завдяки цьому захід отримав особливе значення, поєднавши традицію академічних зустрічей зі святкуванням 30-річчя станції під українським прапором.
Спікером від політехніків став Ігор Савчин – директор Інституту геодезії, координатор антарктичних досліджень, учасник 23-ї та 24-ї українських сезонних експедицій, засновник міжнародних конференцій GeoTerrace та Synergy in Terra, а також освітньо-практичного національно-патріотичного заходу Deineko Geo Cup. Він виступив із доповіддю «Геодезично-геодинамічний моніторинг регіону поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський», у якій поєднав історію станції, сучасні методи наукових досліджень та особистий досвід роботи в Антарктиді.
«Академік Вернадський – це не просто станція. Це український науковий майданчик на території Антарктиди, де поєднуються точні геодезичні вимірювання, спостереження за льодовиковим покривом, кліматичні дослідження та екологічний моніторинг. Кожне наше спостереження, кожне вимірювання тут впливає на розуміння глобальних процесів і допомагає Україні бути присутньою у світовій науковій спільноті. Ця станція – символ того, що наука об’єднує країни, дисципліни і людей задля спільної мети», – наголосив Ігор Савчин.
Під час зустрічі обговорювали історію станції, її розташування на острові Галіндез, складність утримання та роль дипломатії, зокрема посла України у Великій Британії Сергія Комісаренка, у передачі станції Україні.
Сьогодні «Академік Вернадський» залишається єдиною українською науково-дослідною базою в Антарктиді, яка безперервно працює вже 30 років. Основні напрями досліджень охоплюють метеорологію, зміни клімату й озоновий шар, флору та фауну, геолого-геофізичні процеси, магнітне поле Землі, тектоніку й міждисциплінарні наукові дослідження.
Антарктичні експедиції бувають зимові (до двох років) та сезонні (від кількох днів до трьох місяців). Сьогодні працює 30-а експедиція у складі 13 учасників, а на 2026–2027 роки вже сформовано 31-у, яку вперше в історії очолить жінка-метеорологиня Анжеліка Канчук.
Ігор Савчин також розповів про сучасні методи досліджень: геодинамічний моніторинг, цифрове картографування, аерознімання з БПЛА, лазерне сканування, створення 3D-моделей льодовиків, роботу перманентної ГНСС-станції ASAV та забезпечення її автономності.
Після основної частини учасники мали змогу відвідати астрономічну обсерваторію Львівської політехніки, ознайомитися з її історією та сучасними напрямами досліджень. Екскурсія стала яскравим прикладом міждисциплінарної та міжінституційної співпраці.
Засідання відбулося під головуванням Ярослава Притули, першого проректора Українського католицького університету й координатора ініціативи Львівського товариства науковців, за участі представників різних академічних інституцій. Захід підтвердив важливість міжсекторальної взаємодії, обміну досвідом і формування спільного академічного простору.
Організатори вдячні за модерування та організацію події Оксані Балабан, доцентці кафедри прикладної фізики і наноматеріалознавства Інституту прикладної математики та фундаментальних наук, локальній координаторці заходів проєкту «Обрії науки» у Львівській політехніці.
Підтримку заходу забезпечив Simons Foundation.
Подібні зустрічі є надзвичайно важливими для популяризації науки, розвитку співпраці та зміцнення позицій України у світовій науковій спільноті.
