7 березня – День Львівської політехніки. Саме цього дня 1816 року імператор Франц І підписав декрет №78, яким у Львові заснували Цісарсько-королівську реальну школу – освітній заклад, з якого почалася історія університету. Відтоді минуло понад два століття його розвитку, трансформацій і наукових здобутків.
Напередодні, 6 березня, в університеті урочисто відзначили 210-річчя події, яка започаткувала історію одного з найстаріших і найавторитетніших технічних закладів вищої освіти України та Центрально-Східної Європи.
Цього дня в Архикатедральному Соборі святого Юрія відбувся молебень, у якому взяло участь керівництво університету, директори інститутів, викладачі, очільники структурних підрозділів.
До пам’ятника Т. Шевченкові політехніки поклали квіти. А на Вулецьких пагорбах і на Личаківському цвинтарі вшанували пам’ять колишніх професорів, ректорів та загиблих воїнів, які навчалися або працювали в університеті, а також підступно вбитої мовознавиці Ірини Фаріон.
Під час урочистості ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська наголосила на тяглості традицій університету та його ролі у формуванні інтелектуальної еліти:
– Ми є спадкоємцями великих постатей – від Юліана Захаревича й Степана Бандери до тисяч видатних інженерів, винахідників, політиків, економістів і будівничих, які змінювали світ.
Львівська політехніка вже понад два століття залишається живим і потужним організмом, колискою інтелектуальної відваги та незламності українського духу. За 210 років з її стін вийшли не лише науковці, фахівці різних галузей чи підприємці. Серед її випускників – державні діячі, президенти, спікери парламенту та урядовці різних країн світу, які формували суспільний розвиток своїх держав. Тож символічно, що серед гостей заходу був представник найвищого виконавчого органу влади — перший віцепрем’єр-міністр і міністр енергетики України Денис Шмигаль, який наголосив, що Львівська політехніка має довгу й водночас драматичну історію. Вона пройшла через чотири криваві війни і сьогодні проходить п’яту — доленосну й визначальну.
На адресу університету надійшло багато привітань, зокрема від очільника держави Володимира Зеленського. Президент побажав університетській спільноті натхнення, міцного здоров’я, нових наукових відкриттів, міжнародного визнання та подальшого процвітання.
Того дня не один промовець говорив про те, що майбутнє України й світу формуватимуть наука, інженери та технологічний прогрес, тому саме Львівська політехніка є одним із місць, де це майбутнє народжується.
– Ми всі бачили цієї зими, що для відновлення країни потрібні сили фахівців та інженерів, яких готує Львівська політехніка. Перед нами стоїть завдання не лише відбудувати державу, а зробити її принципово іншою – сучасною, стійкою й невразливою, щоб вона стала локомотивом української економіки. Серед тих, хто сьогодні в цій залі, є люди, які зроблять величезний внесок у це майбутнє, — наголосив мер.
Про Львівську політехніку як приклад для інших університетів говорив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. Досвід цього університету він вважає орієнтиром для інших закладів вищої освіти.
– Ми прагнемо побудувати найкращу систему освіти в Європі. Це питання не честолюбства, а національного значення і безпеки, а також збереження людського капіталу. Сьогодні ми боремося насамперед за людину – її право жити у своїй системі цінностей, у своїй країні та мати можливості для успіху і самореалізації тут.
Міністр наголосив: від того, чи виграють цю боротьбу освітні інституції разом із державою, залежить, чи повернуться молоді люди з-за кордону, чи школярі обиратимуть українські університети, чи знайдуть себе у новій професії ветерани після повернення з фронту, а також якою буде економіка країни.
Схожі думки висловив начальник Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
– Ми відбудуємося як велика держава лише завдяки освіті. Це єдиний шлях нашого розвитку, – наголосив він.
Голова Львівської обласної ради Юрій Холод акцентував, що війна ще раз нагадує про важливу річ: сильні країни перемагають не лише завдяки зброї, а й завдяки науці. За його словами, великі економічні прориви починаються не лише в кабінетах політиків чи на біржах, а передусім в університетських лабораторіях, аудиторіях і бібліотеках. Очільник області слушно зауважив, що доки існують університети, які навчають мислити, будуть країни, що здатні перемагати.
Про особливе місце такої потужної освітньої установи в історії міста говорив міський голова Львова Андрій Садовий, який теж є випускником нашого університету. За словами мера, Політехніка переживала різні історичні епохи разом із містом і країною, але завжди залишалася осередком сили та розвитку:
– Загартована вогнем і мечем, вона трималась у найскладніший час і вистояла. Ми завжди разом. Політехніка – серцевина нашого Львова.
У багатьох виступах не раз прозвучала думка: Львівська політехніка – це не лише університет, а інституція, що виконує важливу інтелектуальну та наукову місію, допомагаючи суспільству розвиватися і рухатися вперед.
Сьогодні університет активно долучається до волонтерських і освітніх ініціатив, а студенти й викладачі не лише навчають і досліджують, а й говорять світові про Україну, її виклики та боротьбу.
До святкування долучилися й іноземні партнери, зокрема представники польських університетів, які подякували Політехніці за співпрацю. Ректор Вроцлавської політехніки, Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Аркадіуш Вуйс у своєму виступі наголосив на історичній спільності академічних традицій:
– Ми – діти, а Львівська політехніка – наша мати.
За його словами, університет свого часу мав велике значення для польської академічної спільноти і, звісно, залишається важливим для України сьогодні.
До привітань долучилася професорка Інституту політичних наук Вармінсько-Мазурського університету, Doctor Honoris Causa Львівської політехніки Тереса Ева Астрамович-Лейк, яка побажала українцям перемоги над спільним ворогом, а говорячи про Львівську політехніку, наголосила, що 210 років історії — це свідчення виняткової тривалості, відданості ідеалам освіти та служіння нації й суспільству.
Своє бачення ролі університету висловив голова Ради ректорів Львівської області, ректор ЛНУ ім. Івана Франка Роман Гладишевський:
– У цей непростий для країни час Політехніка демонструє приклад професійної згуртованості та служіння Україні.
– Втім, університет — це не лише стіни й аудиторії, а передусім люди, – наголосив голова Львівської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України Мар’ян Калин.
Найбільше багатство Львівської політехніки — це ті люди, які в ній працюють і навчаються, зберігають її традиції та творять нові, формуючи майбутнє. Вони ж сьогодні роблять свій внесок і в перемогу України. А нинішній внесок працівників і студентів уславлює історію Львівської політехніки не лише в освіті, а й у захисті незалежності та територіальної цілісності України, у розробці й впровадженні технологій, що допомагають зберігати життя наших воїнів.
Привітав присутніх і голова правління Асоціації випускників Львівської політехніки Ігор Павлішевський. Він зазначив, що цій громадській організації, яка об’єднує політехніків різних поколінь, лише 18 років, однак за цей час вона вже встигла посприяти створенню п’яти навчальних лабораторій в університеті та має великі плани дальшої співпраці.
Під час урочистостей прозвучала напрочуд важлива для Політехніки новина: у державному бюджеті на 2026 рік передбачено суттєве збільшення фінансування науки – загальний обсяг коштів зріс із 13 до 19 млрд гривень. Це свідчить про зміну підходу держави: наука перестає бути другорядною сферою і стає напрямом, у який країна готова інвестувати та від якого очікує результатів.
Почесні гості свята вручили державні, урядові та заохочувальні відзнаки працівникам і студентам Львівської політехніки, шануючи їхній внесок в освіту та науку.
Після урочистої частини учасники колективів народного дому «Просвіта» подарували всім присутнім яскравий концерт.
