Кафедра адміністративного та інформаційного права навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти розпочала своє функціонування у структурі Національного університету «Львівська політехніка» згідно з наказом № 22-10 від 14 лютого 2011 року «Про створення Інституту права та психології».
Упродовж 2011-2021 рр. кафедру очолювала докторка юридичних наук, професорка Надія БОРТНИК. Авторка понад 200 наукових та науково-методичних праць, у тому числі й 17 навчальних посібників. Співавторка Науково-практичного коментаря Кодексу України про адміністративні правопорушення. Членкиня спеціалізованої вченої ради Д 41.051.12 в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова. Членкиня редакційної колегії фахового журналу України категорії «Б» «Migration & Law».
Упродовж 2021-2022 виконувала обов’язки завідувача кафедри докторка юридичних наук, професорка, Наталія ЛЕСЬКО. Авторка понад 120 наукових праць, монографій, посібників і підручників. Наукова школа професорки Н. В. Лесько орієнтована на дослідження сучасних викликів цифровізації правосуддя та захисту прав людини в умовах цифрової трансформації держави, в тому числі й застосування блокчейн-технологій у сфері публічного управління та розвиток електронного судочинства. Наталя Володимирівна здійснювала активну науково-педагогічну та організаційну діяльність, спрямовану на розвиток освітнього процесу відповідно до сучасних європейських стандартів юридичної освіти.
Із 2022 року по даний час кафедру очолює докторка юридичних наук, професорка Марія БЛІХАР. Авторка понад 300 наукових та науково-методичних праць. Є членкинею спеціалізованої вченої ради Д 35.052.23 Національного Університету «Львівська політехніка». Членкиня «Асоціації фінансового права України», «Асоціації міжнародного освітнього та наукового співробітництва», «Центру українсько-європейського наукового співробітництва». Членкиня редколегій у фахових журналах України категорії «Б» зі спеціальності «Юридичні науки»: «Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: “Юридичні науки”», «Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві», «Право та державне управління». Членкиня редколегії періодичного видання індексованого в наукометричній базі даних Scopus «Clio. Revista de Historia, Ciencias Humanas y Pensamiento Critico» (Іспанія). Є офіційною рецензенткою наукових статей у періодичних виданнях індексованих в наукометричних базах даних Scopus і Web of Science: «Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu», «Reproductive Endocrinology», «Financial and credit activity: problems of theory and practice». Під її науковим керівництвом колектив кафедри здійснює комплексні дослідження в межах теми «Адміністративно-правова доктрина захисту прав та свобод людини і громадянина в умовах європейської інтеграції України» (№ державної реєстрації 0121U110638).
Кафедра згуртовує професорсько-викладацьку спільноту з високим рівнем фахової компетентності, до якої належать провідні вчені-юристи з багаторічним досвідом освітньої, наукової та практичної діяльності.
На кафедрі працює 9 докторів юридичних наук (Бліхар М., Гулик А, Кантор Н., Лук’янова Г., Остапенко О., Парпан У., Скочиляс-Павлів О., Хомишин І., Чистоклєтов Л.) та докторів філософії і кандидатів юридичних наук (Андріїв Д., Винарчик О., Валько В., Гаврильців М., Голинська М., Кавчак М., Ліщук Н., Малець М., Повалена М., Різенко О., Сливка М., Теслюк Я., Шульган І., Яворська Н.).
Колектив кафедри характеризується високими іміджевими показниками в освітній, науковій, педагогічній та методичній діяльності, послідовно впроваджує сучасні компетентнісні орієнтири й інноваційні підходи в освітній процес, активно залучається до міжнародної наукової комунікації, реалізації проєктів і ґрантових програм, а також забезпечує підготовку кваліфікованих фахівців, здатних до професійної самореалізації у сфері юридичної діяльності.
Науково-освітня діяльність кафедри здійснюється у тісній співпраці із закордонними партнерами у сфері освіти та науки, зокрема з інституціями Польщі, Австрії, Італії, Словаччини та інших країн. Міжнародне співробітництво реалізується шляхом організації та участі у спільних круглих столах, міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах, у програмах академічної мобільності, обміні професійним досвідом, а також у підготовці спільних наукових публікацій.