Аспірантка Львівської політехніки, асистентка кафедри електронної інженерії Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Наталія Кузик відвідала всесвітньо відому виставку технологій CES 2026 (Consumer Electronics Show) у Лас-Вегасі, США. Разом із нею в поїздці взяв участь студент кафедри систем штучного інтелекту Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Андрій Гречин.
Поїздка відбулася в межах освітньої ініціативи Ajax Next від Ajax Systems. Завдяки чудовій організації керівниці програми Ольги Нагорнюк вона пройшла бездоганно. Ця ініціатива покликана сприяти розвитку інженерної освіти в Україні та підтримувати нове покоління винахідників.
Учасники поїздки радо поділилися своїм досвідом в інтерв’ю.
— Який предмет ваших досліджень і як відвідування CES 2026 допомогло вам у них просунутися?
Наталія: — Я є аспіранткою та асистенткою кафедри електронної інженерії ІКТЕ. Проводжу дослідження в галузі органічної електроніки. Під керівництвом професора Павла Стахіри розробляю органічні гетероструктури — складні системи з контактних шарів різних напівпровідників. Ці системи є основою сучасних OLED-технологій, що забезпечують ідеальну контрастність і гнучкість дисплеїв у гаджетах, якими ми користуємося щодня. Їх застосовують у смартфонах, телевізорах, ноутбуках, смарт-годинниках і професійних моніторах.
Я також залучена до кількох наукових проєктів, які реалізують на кафедрі ЕЛІ, зокрема до проєкту HELIOS у межах програми Horizon Europe, що присвячений біловипромінюючим органічним системам освітлення, та проєкту Jean Monnet Synergy в межах програми Erasmus+, метою якого є поширення європейського досвіду у сфері енергоефективних технологій.
Участь у виставці CES 2026 стала для мене надзвичайно важливою, адже я мала змогу побачити практичну реалізацію новітніх досягнень у галузі гнучкої та прозорої органічної електроніки, що надало новий імпульс для вдосконалення моїх розробок і поглибило розуміння глобальних векторів розвитку індустрії.
Андрій: — Я студент третього курсу кафедри систем штучного інтелекту. Активно цікавлюся ШІ, оскільки це моя основна сфера, а також робототехнікою. Вивчаю різні напрями, пов’язані зі штучним інтелектом: комп’ютерний зір, обробку природної мови, аналіз даних, створення класифікаційних моделей тощо. Крім того, мене дуже цікавить робототехніка та робота із симуляціями, зокрема моделювання дронів або інших об’єктів у штучному середовищі.
— Що потрібно робити, щоб через Ajax Next долучатися до ініціатив на кшталт поїздки на CES у Лас-Вегасі?
Наталія: — Я була у складі групи Ajax. Програма Ajax Next проспонсорувала лабораторії у трьох українських університетах: КПІ, Львівській політехніці та НАУ. Коли виникла ініціатива поїхати на виставку, організатори відібрали представників цих університетів, де є наші групи.
Андрій: — Коли я дізнався про конкурс, прочитав про нього на одному із сайтів і зрозумів, що це чудова можливість від Ajax. Я подав документи, які охоплювали кілька компонентів, але найважливіші були рейтинговий бал і наявність власного проєкту. Проєкт мав бути серйозний, над яким ти працював тривалий час. Також треба було написати мотиваційний лист.
— Андрію, які були ваші емоції, коли ви дізналися про можливість полетіти до Лас-Вегаса на таку подію, як CES Innovation Awards 2026?
— Це сталося якраз після мого дня народження — невеличкий подаруночок. Зателефонувала Ольга Нагорнюк і сказала, що є можливість поїхати. Я одразу погодився і трохи не міг повірити, що пройшов, адже було дуже багато заявок і високий конкурсний бал. Це було надзвичайно приємно для мене і дало усвідомлення того, що я чогось вартий і здатний на щось більше. Далі розпочався процес підготовки.
— Яким ви уявляєте майбутнє з такими інноваціями, які побачили на виставці в Лас-Вегасі?
Наталія: — Найбільше мене вразила компанія NVIDIA та її співпраця з такими гігантами, як Bosch і Siemens. Під час виступу Роланда Буша та Дженсена Хуанга були показані спільні розробки у сфері промислового штучного інтелекту. NVIDIA демонструвала реальні можливості майбутнього: від цифрових двійників серверних станцій до віртуального моделювання виробництва. Акцент на промисловий ШІ був наскрізною темою виставки.
Атмосфера на CES 2026 нагадувала початок роману Айзека Азімова «Я, робот». Кількість робототехніки вражала: від побутових помічників, що складають одяг чи доставляють замовлення, до високотехнологічних роботів-хірургів і мистецьких експонатів, як-от робот-піаніст. Майбутнє вже стає реальністю.
Андрій: — Крім NVIDIA було багато компаній зі сфери робототехніки. Презентували роботи для підстригання газонів, миття басейнів і навіть для складання одягу після прання. Найбільше сподобався стенд NVIDIA із партнерами — Siemens, Mercedes, LEM Robotics і Agility Robotics.
Наталія та я відзначили робота-хірурга — він більш автономний і може виконувати операції самостійно. Це особливо важливо під час війни, коли через перевантажену медичну систему потрібна максимальна ефективність у порятунку життів.
— Чи реально привезти цих роботів-хірургів до України, щоб вони могли виконувати операції?
Наталія: — Треба розуміти, що більшість роботів на виставці були концептами. Підходиш, спілкуєшся з експонентами, і вони розповідають, що деякі моделі надійдуть у масовий продаж за кілька місяців, а деякі вже були в роботі на той момент. Мені здається, що в Україні вже використовують подібні роботи й машинки для доставлення та перевезення хворих.
Андрій: — Теоретично ми могли б мати таких роботів і в Україні, але це більше питання організації та співпраці з компаніями-виробниками. Наприклад, у нас уже є робот Da Vinci, однак ним повністю керує хірург через маніпулятори. Робот, який на виставці виконував операцію на хребті, був більш автономним: лікар задавав програму й контролював процес, а робот виконував завдання самостійно. У медицині це особливо важливо через безпеку та відповідальність, адже людський контроль потрібен, щоб уникнути ризиків і зрозуміти, хто відповідає в разі помилки.
— Що з інновацій на CES Innovation Awards 2026 вразило вас найбільше?
Андрій: — На мене особливе враження справив робот, який складав одяг і рушники. Це дуже складно — навчити машину розрізняти навіть два однакові білі рушники. Спершу я подумав, що це один, але коли робот розтягнув рушники, стало видно, що їх два. Завдання було реалізоване надзвичайно добре.
Я також захоплююся комп’ютерними іграми й тренуванням моделей, тож на стенді NVIDIA мене зацікавили нові дискретні відеокарти та сервери для обчислень. Вони нагадали мені перші комп’ютери, які займали цілі кімнати, хоча сьогодні виконують мільярди операцій.
Були представлені різні моделі відеокарт, зокрема RTX 5090 та RTX 5090 Lightning. Запам’ятався й розіграш: Дженсен Хуанг підписав відеокарту, яку можна було виграти.
Також вразили роботи від Boston Dynamics. На стенді Hyundai показали Atlas — одного з найсучасніших роботів, дуже подібного до людини. Він працює на сервоприводах і навіть може самостійно замінювати батарею, що демонстрували у відео.
— Чи можете докладніше розповісти про куточок, виділений для демонстрації українських стартапів?
Наталія: — У нас розвинута військова тематика, тому не все можна було показувати. Були три цікаві військові стартапи. Вони демонстрували свої досягнення, але не могли докладно пояснювати деталі, мабуть, через безпеку. Проте можна було підійти, подивитися, запитати і трохи зрозуміти, як це працює.
— Чи хотіли б ви відтворити власними силами те, що побачили на виставці?
Андрій: — Нині є потреба в компактному комп’ютері, на якому можна тренувати і працювати з великими моделями штучного інтелекту. Наприклад, запускати щось на кшталт ChatGPT на малих пристроях досить складно, бо потрібні великі потужності.
На виставці NVIDIA показали мінікомп’ютер DGX Spark — це маленька коробочка з дуже великою обчислювальною потужністю. Маючи звичайний ноутбук, можна під’єднатися до неї через провід або Wi-Fi і отримати потужність, якої не можна досягти навіть із великим комп’ютером за 20 000 $.
Наталія: — Це продовження розробок у напрямі квантових комп’ютерів — надзвичайно цікавої теми в науковому світі. Квантові комп’ютери дають змогу виконувати надскладні обчислення в одному кристалі, і це відкриває величезні можливості для розвитку технологій.
— Наскільки, на вашу думку, корисно для майбутніх інженерів брати участь у таких міжнародних виставках і заходах?
Андрій: — Я був такий вражений, що й досі іноді не віриться, що мені вдалося там побувати. Масштаб виставки величезний: усе місто було зайняте експозиціями. Це показує, що й в Україні є куди рухатися. Я усвідомив, що треба рухатися до розвитку фізичного штучного інтелекту, і хотілося б розвиватися саме в цьому напрямі. Світ рухається, і не можна зупинятися.
Ми добре розуміємося на дронах, тож цікаво було б співпрацювати з фахівцями з електроніки та плат. Поєднання технологій і наших знань може дати змогу створювати дрони для різних завдань.
Важливим було й спілкування всередині групи. Всі були активні, ділились ідеями та допомагали одне одному — це показує, скільки є людей, готових створювати щось нове.
Після виставки я ще довго приходив до тями від емоцій і зрозумів, що не треба боятися — потрібно знайомитися, пробувати й одразу використовувати можливості.
Наталія: — Оцінити повний вплив такої події одразу складно: справжня рефлексія прийде згодом, коли знання трансформуються в конкретні результати. Ми налагодили контакти з компаніями та дослідницькими центрами, які раніше були поза нашою увагою.
Особливе враження справили розробки університетів Південної Кореї та Японії у сфері матеріалознавства й надтонких матеріалів, що відкривають нові можливості для створення електронних пристроїв.
Усі здобуті знання можна впроваджувати в наукову й навчальну діяльність. Такий досвід природно впливає на подальші дослідження, адже обмін знаннями з іншими науковцями дає поштовх до розвитку нових напрямів.
— Чи бачите ви можливі ризики або небезпеки, пов’язані з активним впровадженням штучного інтелекту в повсякденне життя?
Наталія: — Я проходила навчання, де наголошували на важливості розумного використання штучного інтелекту. Потрібно дотримуватися правил захисту персональних даних і розуміти, що ти маєш справу не з людиною, а з технологією. Штучний інтелект може помилятися, тому важливо цінувати власну думку. ШІ варто застосовувати як інструмент для реалізації своїх ідей.
У науковому середовищі точиться багато дискусій на цю тему. Зокрема, викладачі радять використовувати ШІ для систематизації ідей або технічних завдань, але сама ідея має належати людині. Навіть у наукових публікаціях треба зазначати, якщо під час підготовки матеріалу застосовував ШІ.
Андрій: — У чат-ботів, наприклад у ChatGPT, є така особливість, що вони часто погоджуються з тобою. Якщо ти помиляєшся, вони можуть виправляти, але все одно це не повноцінний замінник людини. ШІ — додатковий інструмент, а не першоджерело. Людина має залишатися головною.
