Завідувачка кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну професорка Світлана Лінда взяла участь у міжнародній конференції АrchiDREAM Silesia 2026, що відбулася у Глівіце (Польща) та була організована факультетом архітектури Сілезької політехніки. Захід об’єднав науковців, архітекторів, дизайнерів і дослідників з різних країн, створивши платформу для обміну ідеями та досвідом у сфері формування простору, в якому живе людина.
Основною ідеєю конференції було дослідження того, як архітектура може відповідати на глобальні виклики сучасності, зокрема зміни клімату, зростання міст і потребу в більш здоровому та комфортному середовищі для життя. Учасники наголошували на тому, що архітектура вже не може існувати ізольовано – вона тісно пов’язана з екологією, технологіями, соціологією та навіть психологією. Саме тому важливим аспектом стала міждисциплінарність, яка дає змогу глибше зрозуміти вплив простору на людину.
Важливою була тема охорони культурної спадщини. Учасники звертали увагу на необхідність збереження архітектури ХХ століття, яку часто недооцінюють і яка перебуває під загрозою знищення. Водночас підкреслювали, що сучасні рішення мають поважати історичний контекст і поєднувати традиції з інноваціями.
Саме цьому аспекту була присвячена доповідь Світлани Лінди на тему «Спадщина українського модернізму 1960–1980-х років: суперечливе минуле і невизначене майбутнє». У виступі наголошено, що модернізм цього періоду виник у складних історичних умовах і поєднував у собі як інноваційні, експериментальні ідеї, так і впливи радянської ідеології. З одного боку, це була архітектура прогресу й пошуку нових форм, пов’язана з вірою у майбутнє та розвиток міст, а з іншого – її часто сприймають сьогодні як одноманітну й застарілу.
Особливу увагу доповідачка приділила проблемі збереження цієї спадщини. Багато будівель модернізму нині перебувають під загрозою перебудови або знищення, оскільки суспільство ще не повністю усвідомило їхню культурну й архітектурну цінність. Водночас сучасні дослідження показують, що цей період був набагато більш різноманітним і творчим, ніж прийнято вважати. Отож, головна ідея доповіді полягала в тому, що український модернізм 1960–1980-х років є важливою, але суперечливою частиною культурної спадщини, майбутнє якої залежить від переоцінки її значення та відповідального ставлення до збереження.
Загалом конференція стала важливою платформою для обговорення актуальних проблем сучасної архітектури й обміну науковими ідеями. Її значення полягає у сприянні розвитку міждисциплінарного підходу та пошуку нових рішень для створення сталого й комфортного середовища життя.
