Сучасний світ дуже глобалізований, і в цих умовах інтеграція стає не просто вибором, а необхідністю. Для України європейський курс — це не лише про економічний розвиток чи спільні цінності, а передусім про безпеку та геополітичну стабільність в умовах російської агресії. Водночас шлях до членства в Європейському Союзі є складним і багаторівневим, адже передбачає виконання низки політичних, економічних і суспільних вимог.
Додаткові труднощі створює неоднорідність позицій усередині самого ЄС, зокрема різні підходи окремих держав-членів до розширення, а також політичний вплив окремих країн. У цьому контексті дедалі частіше обговорюють альтернативні моделі інтеграції, включно з можливими проміжними форматами членства. Саме тому глибоке розуміння цих процесів вкрай важливе для українського суспільства.
Презентація книги
21 квітня 2026 року у Львівській політехніці відбулася презентація книги «Європа і новий світовий порядок, що формується: переосмислення системи безпеки Європи» Йохена Ріхтера – експерта з понад 30-річним досвідом роботи на керівних та аналітичних посадах у Європейській Комісії та Європарламенті, голови Глобального форуму з безпеки при Дипломатичній раді ООН, викладача університетів Люксембургу, Дюссельдорфа та Львова, а також позаштатного співробітника Інституту Р. Шумана.
Захід організувала доцентка кафедри політології та міжнародних відносин Інституту гуманітарних та соціальних наук Ольга Івасечко, модерувала подію доцентка кафедри ПМВ Зоряна Зазуляк. Із вітальним словом до присутніх звернувся заступник директора Інституту гуманітарних та соціальних наук, доктор політичних наук Микола Бучин.
До заходу долучились студенти, аспіранти й викладачі кафедри політології та міжнародних відносин, зокрема професорка Леся Дорош, доцентка Домініка Рослонь і Тарас Стародуб, а також студенти кафедри соціальних комунікацій та інформаційної діяльності. Презентація книги Йохена Ріхтера стала платформою для фахового обговорення сучасних трансформацій міжнародної системи та ролі Європи у глобальних процесах.
Структура видання
Книга «Європа і новий світовий порядок, що формується: переосмислення системи безпеки Європи» створена як результат колективної роботи 21 автора з різних країн і поєднує теоретичний аналіз із практичними підходами до розуміння сучасних викликів безпеки.
Під час презентації Йохен Ріхтер детально презентував структуру видання, яке охоплює взаємопов’язані тематичні блоки:
- переосмислення поняття безпеки у XXI столітті, де безпеку розглядають як багатовимірне явище, що включає військові, економічні, соціальні, екологічні та кібернетичні аспекти;
- трансформація глобального світового порядку, що відображає перехід від відносно стабільної післявоєнної системи до фрагментованої та багатополярної архітектури міжнародних відносин;
- реформа міжнародних інституцій і правового порядку, де проаналізовано ефективність глобальних організацій в сучасних умовах;
- роль Європи у багатополярному світі, з акцентом на безпеку, стратегічну автономію та політичну суб’єктність ЄС;
- гібридні загрози та інформаційна безпека, включаючи дезінформацію, кібератаки й інформаційні впливи;
- стійкість суспільств (resilience) як здатність держав та спільнот адаптуватися до криз і швидко відновлюватися;
- енергетична безпека, глобальні ланцюги постачання та кліматичні ризики, що дедалі більше визначають стабільність міжнародної системи.
Окремо Йохен Ріхтер зазначив, що сучасна безпека виходить далеко за межі військового виміру та потребує комплексного міжсекторального підходу.
Основні теми обговорення
Під час презентації порушено широкий спектр питань, пов’язаних із трансформацією сучасного світового порядку. Спікер наголосив, що нинішня міжнародна система перебуває у стані глибоких змін, а її інституції дедалі менше відповідають сучасним викликам. Зокрема, йшлося про обмежену ефективність міжнародного права, кризу глобальних організацій і відсутність єдиного бачення безпеки серед європейських держав.
— У більшості західних країн, особливо в малих компаніях, досі використовують застарілі технології, причому часто настільки погано задокументовані, що навіть невідомо, які програми взаємодіють між собою. Це створює серйозні проблеми для безпеки систем. І це стосується також державного сектору.
Гібридні загрози створюють додаткові проблеми. Ви, можливо, пам’ятаєте, як Швеція зупинила російське судно через підозру, що воно може пошкодити підводні кабелі. Але притягнути його до відповідальності не вдалося, бо суди зупинили процес. Причина в тому, що багато таких загроз не врегульовані — закони були створені ще в 1950–1960-х роках, коли не існувало сучасних кабелів чи великої кількості супутників, — зазначив Йохен Ріхтер.
Значну увагу присвячено ролі ключових глобальних гравців, зокрема США та Китаю.
— Нинішнє керівництво США на чолі з президентом Трампом вважає, що політика — це передусім гроші та угоди. Ніби все можна купити. І це має серйозні наслідки, зокрема й для вашої країни, як ви, на жаль, бачите. Якщо ж говорити про Китай, то всі оборонні технології потребують рідкісних матеріалів, і тут ми дуже залежні саме від Китаю. Країна може контролювати постачання, змінювати ціни чи обмежувати доступ. Потрібна чітка стратегія, але її поки що немає. Так само проблемою є залежність від інших країн, наприклад у виробництві добрив, — пояснив спікер.
Окремо обговорювали виклики у сфері безпеки — від кіберзагроз і дезінформації до проблем військової координації та залежності від союзників. Також порушили питання оборонних витрат, ефективності механізмів НАТО, потреби тіснішої співпраці між європейськими країнами та ядерної безпеки.
Важливим блоком дискусії стала й Україна, а саме її шлях до ЄС, потреба реформ, проблеми післявоєнного відновлення та інтеграції ветеранів.
— ЄС хоче, щоб Україна стала членом. Але є політичні труднощі — наприклад, позиція Угорщини. У Європі також є сумніви: чи не варто спочатку прийняти менші держави, зокрема Балкани, перш ніж Україну. Крім того, є зауваження щодо боротьби з корупцією — і їх висловлюють не лише зовнішні партнери, а й українські організації.
Фінансова допомога, яку ви отримуєте, — це лише тимчасове рішення. Потрібен довгостроковий план відновлення. Для порівняння: Німеччині після Другої світової війни знадобилося шість років, щоб повернутися до довоєнного рівня економіки. Попри всі труднощі, я переконаний, що Україна стане членом ЄС. Не знаю коли, але це станеться. І я буду радий це відсвяткувати разом із вами, — наголосив Йохен Ріхтер.
За словами спікера, книга завершується закликом до дій: не варто надмірно реагувати на політиків, які створюють інформаційний шум замість ухвалювати зважені рішення, адже саме нинішнє покоління має знайти відповіді на ці виклики.
Цінний подарунок
На завершення Йохен Ріхтер передав примірник книги до бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка», що стало цінним поповненням її наукового фонду.
Захід став важливою подією академічного життя університету та сприяв глибшому осмисленню сучасних глобальних трансформацій і викликів міжнародної безпеки.
Кафедра політології та міжнародних відносин щиро вдячна Йохену Ріхтеру за його візит до нашого університету й за цінний подарунок, а також усім учасникам – за долученість до презентації книги і жваву дискусію!
