«Європа і новий світовий порядок, що формується: переосмислення системи безпеки Європи»: презентація книги у Львівській політехніці

Марія Педь, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото із презентації

Сучасний світ дуже глобалізований, і в цих умовах інтеграція стає не просто вибором, а необхідністю. Для України європейський курс — це не лише про економічний розвиток чи спільні цінності, а передусім про безпеку та геополітичну стабільність в умовах російської агресії. Водночас шлях до членства в Європейському Союзі є складним і багаторівневим, адже передбачає виконання низки політичних, економічних і суспільних вимог.

Додаткові труднощі створює неоднорідність позицій усередині самого ЄС, зокрема різні підходи окремих держав-членів до розширення, а також політичний вплив окремих країн. У цьому контексті дедалі частіше обговорюють альтернативні моделі інтеграції, включно з можливими проміжними форматами членства. Саме тому глибоке розуміння цих процесів вкрай важливе для українського суспільства.

Презентація книги

Тож у цьому контексті й відбулася презентація книги Йохена Ріхтера — дослідника європейської інтеграції, викладача та експерта з багаторічним досвідом роботи в європейських інституціях. Захід організувала кафедра політології та міжнародних відносин, зібравши студентів, викладачів і всіх зацікавлених у тематиці міжнародної безпеки. Сам Йохен Ріхтер розповів, що книга є результатом співпраці 21 автора з різних країн і спрямована не лише на аналіз, а й на пошук можливих рішень сучасних викликів.

Основні теми обговорення

Під час презентації порушено широкий спектр питань, пов’язаних із трансформацією сучасного світового порядку. Спікер наголосив, що нинішня міжнародна система перебуває у стані глибоких змін, а її інституції дедалі менше відповідають сучасним викликам. Зокрема, йшлося про обмежену ефективність міжнародного права, кризу глобальних організацій і відсутність єдиного бачення безпеки серед європейських держав.

— У більшості західних країн, особливо в малих компаніях, досі використовують застарілі технології, причому часто настільки погано задокументовані, що навіть невідомо, які програми взаємодіють між собою. Це створює серйозні проблеми для безпеки систем. І це стосується також державного сектору.

Гібридні загрози створюють додаткові проблеми. Ви, можливо, пам’ятаєте, як Швеція зупинила російське судно через підозру, що воно може пошкодити підводні кабелі. Але притягнути його до відповідальності не вдалося, бо суди зупинили процес. Причина в тому, що багато таких загроз не врегульовані — закони були створені ще в 1950–1960-х роках, коли не існувало сучасних кабелів чи великої кількості супутників, — зазначив Йохен Ріхтер.

Значну увагу присвячено ролі ключових глобальних гравців, зокрема США та Китаю.

— Нинішнє керівництво США на чолі з президентом Трампом вважає, що політика — це передусім гроші та угоди. Ніби все можна купити. І це має серйозні наслідки, зокрема й для вашої країни, як ви, на жаль, бачите. Якщо ж говорити про Китай, то всі оборонні технології потребують рідкісних матеріалів, і тут ми дуже залежні саме від Китаю. Країна може контролювати постачання, змінювати ціни чи обмежувати доступ. Потрібна чітка стратегія, але її поки що немає. Так само проблемою є залежність від інших країн, наприклад у виробництві добрив, — пояснив спікер.

Окремо обговорювали виклики у сфері безпеки — від кіберзагроз і дезінформації до проблем військової координації та залежності від союзників. Також порушили питання оборонних витрат, ефективності механізмів НАТО, потреби тіснішої співпраці між європейськими країнами та ядерної безпеки.

Важливим блоком дискусії стала й Україна, а саме її шлях до ЄС, потреба реформ, проблеми післявоєнного відновлення та інтеграції ветеранів.

— ЄС хоче, щоб Україна стала членом. Але є політичні труднощі — наприклад, позиція Угорщини. У Європі також є сумніви: чи не варто спочатку прийняти менші держави, зокрема Балкани, перш ніж Україну. Крім того, є зауваження щодо боротьби з корупцією — і їх висловлюють не лише зовнішні партнери, а й українські організації.

Фінансова допомога, яку ви отримуєте, — це лише тимчасове рішення. Потрібен довгостроковий план відновлення. Для порівняння: Німеччині після Другої світової війни знадобилося шість років, щоб повернутися до довоєнного рівня економіки. Попри всі труднощі, я переконаний, що Україна стане членом ЄС. Не знаю коли, але це станеться. І я буду радий це відсвяткувати разом із вами, — наголосив Йохен Ріхтер.

За словами спікера, книга завершується закликом до дій: не варто надмірно реагувати на політиків, які створюють інформаційний шум замість ухвалювати зважені рішення, адже саме нинішнє покоління має знайти відповіді на ці виклики.

Афіша заходу Фото із презентації