27 березня 2026 року в Залі Захарієвича Львівської політехніки відбувся круглий стіл «Фінансова стійкість корпорацій України в умовах геополітичної невизначеності та глобальних шоків». Захід об’єднав науковців, представників банківського сектору, органів влади та бізнесу. Формат круглого столу передбачав не лише виступи, а й активну дискусію. Учасники з різних середовищ — академічного і практичного — обмінялися думками, що дало змогу зосередитися на прикладних аспектах фінансової стійкості. Модерував дискусію старший викладач кафедри фінансів Олег Сергеєв.
Першим виступив доктор економічних наук, професор Андрій Крисоватий із доповіддю «Модерні фінансові інструменти інноваційного корпоративного лідерства в економіці». Доповідач окреслив сучасну фінансову систему як середовище серйозних трансформацій, у якому звичні підходи до управління поступово втрачають ефективність. За його словами, умови невизначеності змінюють логіку ухвалення рішень: на перший план виходить здатність працювати з ризиками та діяти в середовищі, яке швидко змінюється. У цьому сенсі фінансова стійкість означає не лише баланс ресурсів, а й уміння компанії діяти в нестабільних умовах і планувати розвиток наперед. У виступі також йшлося про зростання глобальної економічної нерівності. Концентрація фінансових ресурсів посилює вплив обмеженого кола гравців на світові процеси, що ускладнює прогнозування та підвищує ризики для національних економік. Як приклад більш послідовної економічної політики згадано Польщу, де інституційна сталість і довгострокове планування дали змогу забезпечити стабільний розвиток навіть за умов внутрішніх політичних суперечностей.
Окремий блок доповіді стосувався технологічних змін. Сучасна економіка дедалі більше спирається на інновації, цифрові платформи, штучний інтелект і фінансові технології. У таких умовах фінансові інструменти стають не допоміжним, а визначальним елементом економічної взаємодії. Зміни технологічної бази змінюють і підходи до управління: замість лінійних моделей дедалі частіше використовують сценарні підходи, що враховують невизначеність. Для ілюстрації сказаного професор навів приклад мультиплікативного ефекту в сервісній економіці, коли обіг тих самих коштів через ланцюг операцій створює більший економічний результат. У прикладному вимірі увагу зосередили на фінансових технологіях: цифровому банкінгу, мобільних платежах, альтернативному кредитуванні та інтеграції фінансових сервісів із новими технологіями. Водночас учасники звернули увагу на ризики: кібербезпеку, правову невизначеність і відставання регуляторних механізмів. Під час обговорення після доповіді учасники окремо відзначили роль освіти. Йшлося про потребу поєднання технічної та економічної підготовки, а також про формування у студентів здатності працювати в змінних умовах і самостійно ухвалювати рішення. Також порушили питання фінансової грамотності, рівень якої в Україні залишається недостатнім.
Наступною виступила завідувачка кафедри фінансів Львівської політехніки, докторка економічних наук, професорка Марія Бондарчук із доповіддю «Архітектура стійкості: інтегровані бізнес-структури як двигун повоєнної відбудови». Лекторка зосередилася на потребі переходу від роз’єднаної діяльності бізнесу, банків, інвесторів і держави до більш узгоджених моделей співпраці. За її словами, інтегровані структури дають змогу узгоджувати ресурси та управлінські рішення, а також ефективніше використовувати кадровий потенціал. Такі підходи широко використовують у розвинених економіках, тоді як в Україні вони лише формуються. Серед переваг названо можливість перерозподілу ліквідності, формування довгострокових стратегій і ефективніше використання як внутрішнього, так і зовнішнього капіталу. Окремо професорка звернула увагу на роль університетів як джерела кадрів і прикладних рішень. У цьому контексті співпрацю освіти і бізнесу розглядають як неодмінну умову розвитку. Також говорили про впровадження інновацій і цифрових технологій. Окремо зупинилися на розвитку співпраці між громадами, бізнесом і освітніми установами. Серед ключових викликів названо потребу вдосконалення законодавства та створення чіткої стратегії розвитку інтегрованих структур. Під час дискусії звернули увагу на ризики такої інтеграції та потребу в ефективному контролі й ризик-менеджменті.
Третю доповідь представила кандидатка економічних наук, доцентка кафедри фінансів Ольга Коць. Її виступ «Прогнозування боргової стійкості корпоративного сектору» був присвячений борговому фінансуванню бізнесу.
Ключовою стала теза, що важливим є не обсяг залучених коштів, а здатність компанії обслуговувати борг у складних економічних умовах. У цьому зв’язку доповідачка звернула увагу на обмеженість традиційних підходів до оцінювання фінансового стану, які базуються на статичних показниках. Натомість актуальними стають комплексні моделі, що враховують зовнішнє середовище, управлінські рішення і використовують сучасні аналітичні інструменти, зокрема машинне навчання та штучний інтелект. Такі підходи можуть бути корисні як для бізнесу, так і для інвесторів та державних інституцій.
Під час дискусії учасники звернули увагу на труднощі прогнозування в умовах швидких макроекономічних змін, а також на недостатній рівень цифрової інфраструктури. Водночас відзначено позитивний досвід співпраці освіти і фінансових установ у підготовці фахівців. За підсумками обговорення учасники дійшли спільного висновку: фінансова стійкість бізнесу залежить від поєднання кількох чинників: якості управління, технологічного розвитку, людського капіталу та здатності працювати з ризиками. Саме комплексний підхід до цих питань визначатиме можливості розвитку економіки України в умовах сучасних викликів.
