У межах святкування 210-річчя Львівської політехніки університет у співпраці з БО «Фундація Кредобанку» організував візит Оксани Желєзко — консультантки з персональних фінансів, практикуючої інвесторки й авторки курсів з персональних фінансів. Вона провела лекцію на тему «Персональні фінанси та цілі».
Фінансова грамотність дітей
Експертка розпочала лекцію з важливого питання — вміння дітей розпоряджатися грішми. Послуговуючись даними, одержаними завдяки дослідженню Національного банку України, вона навела таку статистику:
- 43,1 % батьків дають дітям картку для розрахунку;
- 70 % дітей, які мають онлайн-картку, активно розраховуються нею в інтернеті;
- 20 % дітей зізнавалися, що стали жертвами онлайн-шахрайства;
- 21 % підлітків повідомляли, що стикалися з шахрайством в інтернеті;
- 58 % підлітків мають платіжну картку, і 46 % цих платіжних карток не прив’язані до карток батьків.
Здебільшого діти витрачають гроші самостійно, і батьки не завжди знають, на що саме. Водночас, коли дітей 10–12 років, які прагнули знати більше про персональні фінанси, запитали, звідки вони хотіли б дізнаватися про фінансову грамотність, вони відповіли, що зі школи. Як наголосила Оксана, діти справді довіряють учителям.
Є багато досліджень, які свідчать: якщо батьки присвячуватимуть достатньо часу, щоб забезпечити дітям освіту у сфері персональних фінансів, у дорослому віці вони матимуть у чотири рази менше проблем з борговими зобов’язаннями, ніж ті, хто таких знань не здобув. Отже, вони будуть розумнішими і краще керуватимуть персональними фінансами.
Як виховання та досвід формують ставлення до грошей?
Переконання щодо грошей формуються залежно від того, в якому середовищі ми росли. Наприклад, у нульових роках зарплату часто видавали продукцією, а не грошима. Як зазначила Оксана, це не могло не залишити певного відбитку на ставленні українців до грошей:
— Батьки не знали, чи буде в них завтра спроможність нагодувати дитину. Наші переконання значною мірою впливають на наші стосунки з грошима в дорослому віці. Особисто я довгий час була впевнена, що в житті має бути стабільність, і не наважувалася почати займатися тим, чим хотіла, а саме персональними фінансами. Насправді не важливо, скільки у вас цих переконань, головне — якої вони сили. Тобто досить мати одне, яке буде превалювати. Моя мама пропрацювала на одному підприємстві 30 років і жодного разу не наважилася змінити свою посаду в межах компанії. Тож я виросла з упевненістю, що в житті мусить бути стабільність. Але протягом життя ми можемо змінювати наші ролі багато разів. Якщо у мене є переконання про цю «стабільність», то виникає питання: чи буду я готова до викликів майбутнього і чи зможу реагувати й швидко адаптуватися до нових професій?
Наше вміння адаптуватись і бути готовими до змін суттєво впливатиме на рівень доходу.
Отже, людина отримує певну суму і прагне швидко витратити гроші. Вона не ставить собі запитання, як може попіклуватися про себе в майбутньому, заощадивши певну суму. Однак потрібно подумати: яке завдання я хочу дати своїм коштам і що хочу мати від них у майбутньому?
Як працювати з переконаннями й упередженнями?
— Найпростішим прикладом переконань є емоційний шопінг. У кожного він може виникати з різних причин, але замисліться: чи помічали ви в себе певний патерн поведінки, який повторюється? Наприклад, гуляючи торговельним центром, ви відчули бажання щось придбати — найімовірніше, це емоційний шопінг. Якщо, плануючи власний бюджет, ви не закладали в нього витрати конкретно на цю річ, то подумайте, чи справді вона вам потрібна. Або ж це бажання, яке з’явилося в моменті й так само зникне, — у такому разі поміркуйте, що могло стати тригером. До прикладу, я знаю, що під час обстрілів у Києві велика кількість людей починає щось замовляти онлайн — і це приклад тригера. Замість того щоб сфокусуватися на заспокоєнні, людина намагається вирішити цю проблему, купуючи щось. У таких випадках я часто жартую: спробуйте хоча б раз, замість того щоб придбати якусь річ, купити військову облігацію. Так ви фактично зробите ту саму дію — витратите гроші. Але, придбавши військову облігацію, ви інвестуєте і в Сили оборони, і у власне майбутнє, а заразом почнете формувати свій перший капітал.
Якщо за певних обставин ви відчули бажання терміново щось купити, дайте собі 24 години на рішення щодо онлайн-покупок і 2 години, якщо це йдеться про офлайн. Не купуйте в моменті — скажіть собі, що повернетеся за цей час. Зазвичай ви навіть не згадаєте, що хотіли щось придбати, і так залишите гроші в кишені.
Як правильно закривати борги?
Якщо у вас є борги з відсотковими ставками, хоч би скільки ви наповнювали свій бюджет, вам буде важко це зробити так, щоб отримати профіт. Набагато простіше почати керувати власними грошима й закривати борги, бо тоді ви перестаєте просто втрачати гроші. Тобто найкраща стратегія поводження з боргами — погашати їх.
Стратегія «Лавина»
Якщо ви маєте багато боргів, запишіть їх: назву, щомісячну суму платежу та відсоткову ставку. Після цього виберіть борг з найвищою відсотковою ставкою і спрямуйте вільний грошовий потік на його закриття.
90 % українців не знають, під який відсоток взяли гроші в борг. Поки людина не розуміє цього, вона навіть не береться вирішувати, що з цим робити.
Стратегія «Снігова куля»
У цьому разі ви вибираєте борг не з найвищою відсотковою ставкою, а з найменшою сумою. Наприклад, є борги на 50 тисяч, 10 тисяч і 5 тисяч гривень. Ви берете борг на 5 тисяч гривень, щоб закрити його першим і показати банку, що здатні керувати цим процесом.
Якщо у вас є зобов’язання повернути якусь суму грошей на певну дату, ви можете самостійно оцінити свою фінансову спроможність погашати цей борг.
Аналіз особистого бюджету
Оксана Желєзко стверджує, що аналіз власного бюджету на місяць безпосередньо впливає на рівень добробуту. Є дуже проста система, згідно з якою суму, яку ми отримуємо щомісяця, можна розділити на 50 %, 30 % і 20 %:
- 50 % становлять поточні витрати: житло, харчування, одяг, спорт, діти й догляд — тобто витрати, без яких ви не можете обійтися;
- 30 % — це ваші «хочу»: необов’язкові покупки, розваги, донати — усе те, що не є першочерговим, але робить ваше життя кращим;
- 20 % залишається на заощадження — сюди входять інвестиції, фінансова подушка та погашення боргів.
