Як навчання відкриває двері в ІТ: історія Йордани Шовгенюк

Марія Педь, Центр комунікацій Львівської політехніки
Ілюстрація до матеріалу

Йордана Шовгенюк — студентка 4-го курсу, яка вже сьогодні працює за спеціальністю та впевнено будує свою кар’єру в ІТ. Вона поєднує навчання, роботу UX/UI-дизайнерки, волонтерство, участь у студентському самоврядуванні й навіть менторство. Її історія — це історія про можливості, які відкриває освітня програма F6+G20 «Інформаційні технології інтерактивних систем» ІКНІ, і про те, як важливо не боятися пробувати нове.

— Я ніколи не думала, що працюватиму в ІТ, але, як то кажуть, ніколи не кажи ніколи, — з усмішкою каже Йордана.

Дівчина родом з Івано-Франківщини, там вона навчалась у фізико-математичному ліцеї, а сьогодні працює UX/UI-дизайнеркою в міжнародній компанії Sigma Software. У вільний час волонтерить, організовує молодіжні заходи, допомагає розвивати церковну спільноту та навіть проводить табори для дітей.

Головне про навчання

Освітню програму Йордана обирала, не до кінця розуміючи, що ж це таке.

— Загалом, коли я була в 11-му класі, то зразу казала, що це буде спеціальність, не пов’язана з ІТ, і я ніколи в цьому напрямі працювати не буду. Але, як то кажуть, ніколи не кажи ніколи. Коли вже настав момент обирати, куди подавати документи, я знала, що є така спеціальність у Львівській політехніці — про неї розповіла моя вчителька, адже дві її доньки там навчались і дуже добре відгукувалися. Проте я не до кінця розуміла, що саме охоплює ця спеціальність і який дасть мені фокус на майбутнє.

Я просто знала, що це щось наближене до графічного дизайну. Крім Львівської політехніки я також розглядала Чернівці, КПІ і на той момент Академію друкарства, яка нині входить до складу нашого університету. Але загалом Львівська політехніка була моїм першим пріоритетом, тому що були люди, які вже там навчались і могли пояснити, що це не просто «малювати дизайн», як, умовно, на графічному дизайні у Львівській національній академії мистецтв. Це більше про розуміння логіки продуктів: як вони працюють, як взаємодіяти з користувачами, як інтерфейс, яким ти користуєшся щодня, розв’язує реальні проблеми. Мені хотілося чогось більш практичного, не такого творчого, — розповідає дівчина.

Про саму програму, професію та можливості, які вона дає, студентка більше дізналася вже безпосередньо під час навчання, коли їх (студентів) возили на різноманітні екскурсії.

— Багато в цьому сприяла наша завідувачка кафедри — дуже активна пані Наталія Кустра. Вона водила нас у різні компанії: Qubstudio, SoftServe і Sigma Software, де я нині працюю. З нами також працювали викладачі з IT Cluster. Завдяки цьому я стала більше занурюватися в тему і вже мала якесь базове розуміння. Плюс — під час екскурсій нам пояснили, хто такий дизайнер, які напрями він охоплює, яка в нього база роботи і як, власне, стати таким фахівцем. Нам також рекомендували літературу й курси, — каже Йордана.

Крім того, програма навчання поєднує дизайн, технології та базове програмування. Студенти вивчають вебдизайн, графічний дизайн, теорію кольору та кольороутворення, UX/UI-підходи — і це дає міцну базу для старту в професії.

На запитання, хто ж такий UX/UI-дизайнер і чим він відрізняється від графічного дизайнера, дизайнерка відповідає так:

— Якщо коротко, то графічний дизайнер працює з різними маркетинговими матеріалами, як-от банери, візуали, постери, айдентика, логотипи. Його завдання — зробити красиво, передати емоцію та візуально комунікувати з людиною. А UI-дизайнер більше орієнтований на логіку користувача. Тобто нам важливий не тільки вигляд, а й те, як це працює. Тут з’являється поняття user experience — це про структуру, зручність і сценарії поведінки користувача.

UI-дизайн, або user interface, — це візуальна частина інтерфейсу, але з урахуванням його зручності. Тобто графічний дизайнер більше про візуал, а UI-дизайнер — про продукт, логіку та досвід користувача.

Наприклад, UI-дизайнер розробляє дизайн застосунку, а графічний дизайнер у цей час може створювати креативи для Instagram — рекламу цього застосунку, банери, постери чи буклети. Головна різниця в тому, що графічний дизайнер зосереджений на креативі й не працює з логікою користувача, а UI-дизайнер продумує весь шлях: що станеться, якщо натиснути кнопку, куди користувач перейде, якою буде реакція інтерфейсу тощо.

Робота та перші кроки у професії

Уже понад рік Йордана працює джуніоркою UX/UI-дизайнеркою в компанії Sigma Software. Її основна робота — створювати зручні й зрозумілі інтерфейси, продумувати логіку продуктів і поліпшувати користувацький досвід.

До цієї професії вона прийшла не одразу. Йордана зізнається, що під час навчання вагалася між дизайном і програмуванням, навіть розглядала фронтенд. Проте, як каже студентка, обрати саме такий шлях її переконала одна із зустрічей, організована кафедрою, на якій розповідали, що в цій роботі можна працювати над будь-чим — чи то інтерфейс застосунка для телефону, чи то інтерфейс для машини.

Після цього дівчина стала самостійно досліджувати сферу: шукала інформацію про компанії, відвідувала профорієнтаційні події, пробувала подаватися на стажування. Паралельно вона навчалася на курсах і працювала з ментором. Згодом долучилася до стартапу через IT Cluster, що дало їй перший практичний досвід. Саме це допомогло краще зрозуміти професію та підготуватися до наступного кроку — інтернатури.

Про можливість стажування в Sigma Software Йордана дізналася від знайомої. Подалася — і пройшла.

—  Це було дуже довго: відбір був складний, і ще минуло чимало часу до технічної співбесіди. Потім, коли я вже прийшла на роботу, мені сказали, що мою заявку взагалі загубили й згадали про мене лише в останній день, коли я сама написала: «Ну що там, буде технічна співбесіда?». І вони такі: «Ой, точно». Після цього я пройшла технічну співбесіду, і в мене розпочалась інтернатура.

Загалом саме завдяки екскурсіям я дізнавалася про компанії та їхні можливості, бо не всі з них насправді потребують дизайнерів — це досить вузькопрофільна діяльність. Не всі клієнти готові платити за роботу дизайнера, хоча вони дуже потрібні. Я ніколи не планувала йти в ІТ і не цікавилася цим, але добре вчилася, тому мала можливість ходити на екскурсії. Я це використовувала — і якось так поступово дізналася про цю сферу. Так воно й склалося, — ділиться дівчина.

Під час інтернатури Йордана мала можливість цілком самостійно працювати над проєктом.

— Проєкт був індивідуальний. І це було дуже цікаво, адже я мала змогу повністю контролювати кожен етап процесу — від досліджень до фінального дизайну. Я створювала застосунок для відстеження прочитаних/прослуханих книжок. Він мав на меті допомагати користувачам організувати свою бібліотеку, спрощувати доступ до книжок і мотивувати більше читати.

Найбільшим викликом стало розробити Information Architecture так, щоб усе було логічно й залишалося зручним для користувача, особливо зважаючи на велику кількість функцій. Цей проєкт став для мене чудовою можливістю поєднати UX-дослідження з UI-дизайном, працюючи над продуктом, який може справді поліпшити досвід користувача, — каже дизайнерка.

Після успішної інтернатури Йордана залишилася працювати в компанії. Раніше вона мала досвід у невеликій компанії, але саме тут отримала більш масштабні проєкти.

У роботі вона виконує різні завдання: може працювати як над внутрішніми продуктами компанії, так і з комерційними клієнтами. Темп і складність залежать від проєкту: іноді це спокійна робота з поступовим фідбеком, а іноді — швидкі дедлайни й інтенсивний процес.

Як зізнається Йордана, поєднувати роботу з навчанням непросто, але і в університеті, і на роботі ставляться з розумінням. Вона може узгоджувати своє навантаження на роботі під час сесії, а викладачі пишаються нею та тим, що вона вже знайшла собі роботу.

Розвиток, волонтерство та менторство

Поряд з навчанням і роботою студентка бере активну участь у громадському житті університету: є частиною профбюро та відповідає за ведення телеграм-каналу свого інституту. У вільний час вона присвячує себе творчості: співає у хорі в рідному селі, раніше грала на скрипці, хоча зараз через брак часу надає цьому менше уваги.

Уже понад 10 років дівчина є активною учасницею спільноти при церкві Святої Параскеви УГКЦ в селі Фитків, а також молодіжної парафіяльної спільноти «Емануїл», де допомагає організовувати різноманітні заходи. Вона проводить літні табори для дітей і молоді — як у своєму селі, так і в межах Івано-Франківської області; відповідає за підготовку зустрічей для дітей різного віку, організовує ігри, квести, навчає пісень, веде виховні та духовні заняття, а також залучає дітей до волонтерства, зокрема до допомоги військовим.

Йордана також долучається до розвитку місцевої громади: допомагає з веденням сторінок і створенням контенту для музею Бойківщини та музею підпільної Української греко-католицької церкви, які діють у селі та приваблюють туристів. Крім того, вона має досвід волонтерства у благодійному фонді при компанії Sigma Software. Попри щільний графік, дівчина поєднує професійний розвиток, навчання й активну громадську діяльність.

Історія Йордани — приклад того, як освітня програма F6+G20 «Інформаційні технології інтерактивних систем» дає не лише знання, а й реальні можливості для старту кар’єри ще під час навчання. Вона демонструє поєднання творчості й технологій, підтримку викладачів, практичний досвід і середовище, яке мотивує розвиватися.

Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу Ілюстрація до матеріалу