Йордана Шовгенюк — студентка 4-го курсу, яка вже сьогодні працює за спеціальністю та впевнено будує свою кар’єру в ІТ. Вона поєднує навчання, роботу UX/UI-дизайнерки, волонтерство, участь у студентському самоврядуванні й навіть менторство. Її історія — це історія про можливості, які відкриває освітня програма F6+G20 «Інформаційні технології інтерактивних систем» ІКНІ, і про те, як важливо не боятися пробувати нове.
— Я ніколи не думала, що працюватиму в ІТ, але, як то кажуть, ніколи не кажи ніколи, — з усмішкою каже Йордана.
Дівчина родом з Івано-Франківщини, там вона навчалась у фізико-математичному ліцеї, а сьогодні працює UX/UI-дизайнеркою в міжнародній компанії Sigma Software. У вільний час волонтерить, організовує молодіжні заходи, допомагає розвивати церковну спільноту та навіть проводить табори для дітей.
Головне про навчання
Освітню програму Йордана обирала, не до кінця розуміючи, що ж це таке.
— Загалом, коли я була в 11-му класі, то зразу казала, що це буде спеціальність, не пов’язана з ІТ, і я ніколи в цьому напрямі працювати не буду. Але, як то кажуть, ніколи не кажи ніколи. Коли вже настав момент обирати, куди подавати документи, я знала, що є така спеціальність у Львівській політехніці — про неї розповіла моя вчителька, адже дві її доньки там навчались і дуже добре відгукувалися. Проте я не до кінця розуміла, що саме охоплює ця спеціальність і який дасть мені фокус на майбутнє.
Я просто знала, що це щось наближене до графічного дизайну. Крім Львівської політехніки я також розглядала Чернівці, КПІ і на той момент Академію друкарства, яка нині входить до складу нашого університету. Але загалом Львівська політехніка була моїм першим пріоритетом, тому що були люди, які вже там навчались і могли пояснити, що це не просто «малювати дизайн», як, умовно, на графічному дизайні у Львівській національній академії мистецтв. Це більше про розуміння логіки продуктів: як вони працюють, як взаємодіяти з користувачами, як інтерфейс, яким ти користуєшся щодня, розв’язує реальні проблеми. Мені хотілося чогось більш практичного, не такого творчого, — розповідає дівчина.
Про саму програму, професію та можливості, які вона дає, студентка більше дізналася вже безпосередньо під час навчання, коли їх (студентів) возили на різноманітні екскурсії.
— Багато в цьому сприяла наша завідувачка кафедри — дуже активна пані Наталія Кустра. Вона водила нас у різні компанії: Qubstudio, SoftServe і Sigma Software, де я нині працюю. З нами також працювали викладачі з IT Cluster. Завдяки цьому я стала більше занурюватися в тему і вже мала якесь базове розуміння. Плюс — під час екскурсій нам пояснили, хто такий дизайнер, які напрями він охоплює, яка в нього база роботи і як, власне, стати таким фахівцем. Нам також рекомендували літературу й курси, — каже Йордана.
Крім того, програма навчання поєднує дизайн, технології та базове програмування. Студенти вивчають вебдизайн, графічний дизайн, теорію кольору та кольороутворення, UX/UI-підходи — і це дає міцну базу для старту в професії.
На запитання, хто ж такий UX/UI-дизайнер і чим він відрізняється від графічного дизайнера, дизайнерка відповідає так:
— Якщо коротко, то графічний дизайнер працює з різними маркетинговими матеріалами, як-от банери, візуали, постери, айдентика, логотипи. Його завдання — зробити красиво, передати емоцію та візуально комунікувати з людиною. А UI-дизайнер більше орієнтований на логіку користувача. Тобто нам важливий не тільки вигляд, а й те, як це працює. Тут з’являється поняття user experience — це про структуру, зручність і сценарії поведінки користувача.
UI-дизайн, або user interface, — це візуальна частина інтерфейсу, але з урахуванням його зручності. Тобто графічний дизайнер більше про візуал, а UI-дизайнер — про продукт, логіку та досвід користувача.
Наприклад, UI-дизайнер розробляє дизайн застосунку, а графічний дизайнер у цей час може створювати креативи для Instagram — рекламу цього застосунку, банери, постери чи буклети. Головна різниця в тому, що графічний дизайнер зосереджений на креативі й не працює з логікою користувача, а UI-дизайнер продумує весь шлях: що станеться, якщо натиснути кнопку, куди користувач перейде, якою буде реакція інтерфейсу тощо.
Робота та перші кроки у професії
Уже понад рік Йордана працює джуніоркою UX/UI-дизайнеркою в компанії Sigma Software. Її основна робота — створювати зручні й зрозумілі інтерфейси, продумувати логіку продуктів і поліпшувати користувацький досвід.
До цієї професії вона прийшла не одразу. Йордана зізнається, що під час навчання вагалася між дизайном і програмуванням, навіть розглядала фронтенд. Проте, як каже студентка, обрати саме такий шлях її переконала одна із зустрічей, організована кафедрою, на якій розповідали, що в цій роботі можна працювати над будь-чим — чи то інтерфейс застосунка для телефону, чи то інтерфейс для машини.
Після цього дівчина стала самостійно досліджувати сферу: шукала інформацію про компанії, відвідувала профорієнтаційні події, пробувала подаватися на стажування. Паралельно вона навчалася на курсах і працювала з ментором. Згодом долучилася до стартапу через IT Cluster, що дало їй перший практичний досвід. Саме це допомогло краще зрозуміти професію та підготуватися до наступного кроку — інтернатури.
Про можливість стажування в Sigma Software Йордана дізналася від знайомої. Подалася — і пройшла.
— Це було дуже довго: відбір був складний, і ще минуло чимало часу до технічної співбесіди. Потім, коли я вже прийшла на роботу, мені сказали, що мою заявку взагалі загубили й згадали про мене лише в останній день, коли я сама написала: «Ну що там, буде технічна співбесіда?». І вони такі: «Ой, точно». Після цього я пройшла технічну співбесіду, і в мене розпочалась інтернатура.
Загалом саме завдяки екскурсіям я дізнавалася про компанії та їхні можливості, бо не всі з них насправді потребують дизайнерів — це досить вузькопрофільна діяльність. Не всі клієнти готові платити за роботу дизайнера, хоча вони дуже потрібні. Я ніколи не планувала йти в ІТ і не цікавилася цим, але добре вчилася, тому мала можливість ходити на екскурсії. Я це використовувала — і якось так поступово дізналася про цю сферу. Так воно й склалося, — ділиться дівчина.
Під час інтернатури Йордана мала можливість цілком самостійно працювати над проєктом.
— Проєкт був індивідуальний. І це було дуже цікаво, адже я мала змогу повністю контролювати кожен етап процесу — від досліджень до фінального дизайну. Я створювала застосунок для відстеження прочитаних/прослуханих книжок. Він мав на меті допомагати користувачам організувати свою бібліотеку, спрощувати доступ до книжок і мотивувати більше читати.
Найбільшим викликом стало розробити Information Architecture так, щоб усе було логічно й залишалося зручним для користувача, особливо зважаючи на велику кількість функцій. Цей проєкт став для мене чудовою можливістю поєднати UX-дослідження з UI-дизайном, працюючи над продуктом, який може справді поліпшити досвід користувача, — каже дизайнерка.
Після успішної інтернатури Йордана залишилася працювати в компанії. Раніше вона мала досвід у невеликій компанії, але саме тут отримала більш масштабні проєкти.
У роботі вона виконує різні завдання: може працювати як над внутрішніми продуктами компанії, так і з комерційними клієнтами. Темп і складність залежать від проєкту: іноді це спокійна робота з поступовим фідбеком, а іноді — швидкі дедлайни й інтенсивний процес.
Як зізнається Йордана, поєднувати роботу з навчанням непросто, але і в університеті, і на роботі ставляться з розумінням. Вона може узгоджувати своє навантаження на роботі під час сесії, а викладачі пишаються нею та тим, що вона вже знайшла собі роботу.
Розвиток, волонтерство та менторство
Поряд з навчанням і роботою студентка бере активну участь у громадському житті університету: є частиною профбюро та відповідає за ведення телеграм-каналу свого інституту. У вільний час вона присвячує себе творчості: співає у хорі в рідному селі, раніше грала на скрипці, хоча зараз через брак часу надає цьому менше уваги.
Уже понад 10 років дівчина є активною учасницею спільноти при церкві Святої Параскеви УГКЦ в селі Фитків, а також молодіжної парафіяльної спільноти «Емануїл», де допомагає організовувати різноманітні заходи. Вона проводить літні табори для дітей і молоді — як у своєму селі, так і в межах Івано-Франківської області; відповідає за підготовку зустрічей для дітей різного віку, організовує ігри, квести, навчає пісень, веде виховні та духовні заняття, а також залучає дітей до волонтерства, зокрема до допомоги військовим.
Йордана також долучається до розвитку місцевої громади: допомагає з веденням сторінок і створенням контенту для музею Бойківщини та музею підпільної Української греко-католицької церкви, які діють у селі та приваблюють туристів. Крім того, вона має досвід волонтерства у благодійному фонді при компанії Sigma Software. Попри щільний графік, дівчина поєднує професійний розвиток, навчання й активну громадську діяльність.
Історія Йордани — приклад того, як освітня програма F6+G20 «Інформаційні технології інтерактивних систем» дає не лише знання, а й реальні можливості для старту кар’єри ще під час навчання. Вона демонструє поєднання творчості й технологій, підтримку викладачів, практичний досвід і середовище, яке мотивує розвиватися.
