З нагоди Дня докторанта у Львівській політехніці провели зустріч аспірантів із представниками університету у форматі панельної дискусії. На заході говорили, зокрема, про те, які нові напрями досліджень виникли через війну, що таке Проєктний офіс і над чим він працює, як війна позначається на психологічному стані представників академічного середовища та як зовнішні чинники впливають на активність студентів.
Європейський день докторантури започаткували у Франції. Згодом французи загорілись ідеєю поширити його на всю Європу. Вони розіслали різним країнам запрошення провести такий захід. У підсумку відібрали 170 заявок, завдяки чому тепер подібні заходи відбуваються у всій Європі й присвячені тематиці докторантури.
В Україні участь у проведенні Дня докторанта бере не лише Львівська політехніка, а й Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України.
Серед учасників крім студентів, аспірантів і молодих науковців також були:
- Іван Тимчук — голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених, доктор технічних наук, доцент кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку імені В. Чорновола;
- Назарій Андрущак — керівник Проєктного офісу, кандидат технічних наук, доцент кафедри систем автоматизованого проєктування Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій;
- Леся Брич — керівниця Служби міжнародної академічної мобільності, кандидатка наук державного управління;
- Ірина Мартинюк — практична психологиня Психологічної служби університету, асистентка кафедри практичної психології ментального здоров’я Інституту права, психології та інноваційної освіти;
- Богдан Мірінчик — голова профкому студентів та аспірантів університету.
Як війна змінила пріоритети молодих науковців в Україні
Перша тема, яку порушили під час панельної дискусії, стосувалася молодих науковців і того, як змінилася їхня діяльність. Насамперед зміни торкнулися фінансування. За словами Івана Тимчука, тематика досліджень значно змінилася, акценти змістилися на те, що потрібно саме зараз — не через 20–30 років після вивчення, а максимум за два-три.
Серед актуальних тем доктор наук виокремлює енергоефективність, відновлення порушених ґрунтів та інші. Молоді науковці шукають способи проводити дослідження в потрібному руслі. Наприклад, у сфері екології вони зосереджуються на прикладних напрямах: очищенні води, підрахунку збитків, завданих бойовими діями, екологічних втратах тощо.
Тобто багато молодих науковців змінили фокус своєї діяльності й працюють над усім, що пов’язане з наслідками війни. Зокрема, Інститут хімії активно працює над виготовленням і вдосконаленням гідрогелевих пов’язок, а також бере участь у виробництві димових шашок.
Як працює Проєктний офіс і які можливості мають молоді науковці сьогодні
Наступний блок панельної дискусії представив Назарій Андрущак, керівник Проєктного офісу (ПО), який розповів про його діяльність.
ПО створено у 2020 році, і його основна мета як структурного підрозділу — актуалізація проєктної діяльності університету, щоб забезпечити помітнішу присутність на міжнародній арені, а також зробити напрацювання вчених доступними ширшій аудиторії.
На яких типах проєктів зосереджується ПО під час підготовки заявок
Здебільшого акцент роблять на програмі «Горизонт Європа» і всіх пов’язаних з нею активностях та ініціативах:
- Освітні проєкти Erasmus+ (зокрема, КА2 та напрям Жан Моне). До слова, Львівська політехніка є лідером за кількістю залученого фінансування і виграних проєктів у межах цих двох програм;
- Національні проєкти, фінансовані урядами інших країн;
- Комерційні проєкти працівників університету, які подають до міжнародних фондів на дофінансування.
ПО також здійснює пошук відповідних програм і конкурсів відповідно до сфери інтересів кафедри чи науковця, надає консультаційну допомогу в процесі підготовки проєктних пропозицій тощо. Крім того, Проєктний офіс проводить вебінари, тренінги, індивідуальні та групові консультації, а також курси з підвищення кваліфікації.
ПО надає інформацію про грантові можливості для аспірантів, серед них:
- Грант для молодих учених від Національного фонду досліджень України: до 35 років, до 1 500 000 грн/рік, 3 роки. Вимога: аспірантура або ступінь кандидата наук;
- House of Europe — персональні гранти: до 3000 €, проста заявка, ідеальний старт без публікацій;
- DAAD — Research Grants for PhD: стипендії для аспірантів на стажування в Німеччині;
- COST Actions: участь у дослідницьких мережах;
- Erasmus+ KA1 — мобільність аспірантів: стипендія 560–1120 €/міс., навчання або стажування за кордоном.
Більше про підтримку та можливості, які надає Проєктний офіс, можна дізнатися на його сайті.
Як змінилася міжнародна мобільність із початком війни
Леся Брич розповіла, що, коли вона почала працювати координатором програми академічної мобільності Key Action One (KA1), в університеті діяло 53–60 угод за програмою Erasmus+ КА1. Нині їх кількість становить 136. Тобто з початку 2022 року участь наших студентів у програмах академічної мобільності значно зросла. Науковці, студенти й дослідники Львівської політехніки добре зарекомендували себе на міжнародному рівні. Як зазначила керівниця Служби міжнародної академічної мобільності, наукові ініціативи нашого університету активно використовують європейські заклади вищої освіти.
Серед проблем, що виникли, Леся Брич виокремлює складність із закриттям деяких мобільностей, оскільки чоловіки не можуть навчатися за програмами, які передбачають перебування за кордоном цілий семестр, а жінок-аспіранток просто не вистачає.
Більше про актуальні програми академічної мобільності також можна дізнатися на сайті Проєктного офісу.
Як змінилося ставлення студентів до ментального здоров’я за останні роки
Передостаннім питанням, яке висвітлили у межах панельної дискусії, стало ментальне здоров’я студентів, аспірантів і викладачів під час воєнного стану.
Ірина Мартинюк, практична психологиня, зазначила: якщо раніше було нормою ігнорувати психологічні проблеми та стигматизувати їх, то тепер простежується позитивна динаміка щодо усвідомлення важливості дбати про своє психічне здоров’я. Вона також нагадала, що при університеті діє Психологічна служба, де студенти й викладачі мають можливість безплатно скористатися послугами кваліфікованих психологів.
Щоб підтримувати психічний стан у тонусі, фахівчиня радить займатися фізичною активністю та дбати про інформаційну гігієну. Також вона наголосила на дієвості медитації як способу розслабитися, дихальних практик, зокрема «дихання по квадрату» та вправи «5-4-3-2-1», відомої як «техніка заземлення», особливо перед сном. Усе це допоможе знизити рівень стресу.
Як війна вплинула на роботу профкому
Завершив панельну дискусію Богдан Мірінчик, голова профкому студентів та аспірантів. Він розповів про досягнення профспілкового комітету, активності та події, які організовує цей орган, і про те, чим цікавляться студенти.
Голова профкому також зазначив, що всі події, які нині організовують, спрямовані насамперед на збір коштів для Збройних сил України. За його словами, благодійні донати виконують роль стимулу для студентів долучатися до активностей:
— Якщо подія безкоштовна, то студенти можуть не прийти, бо, на їхню думку, нічого не втратять. А якщо вони вже заплатили, скажімо, навіть 20 гривень, це вже більше стимулює їх прийти. За рахунок цього — збільшується відвідуваність, і протягом семестру ми можемо зібрати більшу суму пожертв.
Також Богдан Мірінчик відзначив зростання зацікавленості студентів до спортивних подій і активностей, пояснивши це тим, що для молоді вони є способом розвантаження та можливістю розслабитися. Кількість спортивних заходів, які організовує профком, зросла більш ніж удвічі.
