Нещодавно студенти спеціальностей «Журналістика» та «Філологія» Національного університету «Львівська політехніка» разом із викладачами катедри української мови Мирославою Гнатюк та Іриною Шмілик мали можливість зануритися у світ сучасного мистецтва, відвідавши львівську галерею «Zenyk Art» й оглянувши унікальну експозицію «ВІН: Тарас Шевченко. Художник».
Студенти побачили на виставці 58 оригінальних робіт Кобзаря – живопис та графіку різних періодів його життя, залюбки розглядати основні складові виставки, поділені на тематичні блоки: «Автопортрети», «Живописна Україна», «Шевченко і світ», «Вона» (образ жінки у світі Тараса), «Дерева як особистості», «Блудний син», «Тарас Шевченко у професійному просторі», «Чужий простір – заслання», які базуються на оригіналах та відтвореннях його робіт. Розглянули славнозвісну «Катерину» – один з найвідоміших живописних творів у художній спадщині митця. Також були вражені інноваційними технологіями, зокрема VR-екскурсією. Виставка презентувала Шевченка не просто як «письменника-класика», а як майстра живопису, талановитого художника та інтелектуала, підкреслила постать Шевченка як провідника нації та творця, який випередив свій час.
Катерина Шепшелей (ЖР-23) зізнається, що відвідування виставки Тараса Шевченка в Zenyk Art Gallery стало для неї справжнім відкриттям, адже «експозиція пропонує зовсім інший погляд на постать Кобзаря. Найбільше враження справило те, як організаторам вдалося поєднати класичне мистецтво зі сучасними технологіями. Це гармонійний діалог між минулим і теперішнім: з одного боку, автентичні полотна, а з іншого – інноваційні рішення, що роблять історію ближчою. Найбільше справила враження картина «Катерина». Хоча цей образ знайомий кожному зі школи, у живому виконанні картина випромінює неймовірну енергетику, яку неможливо передати через репродукції. Окремої уваги заслуговує інтерактивна частина: кімната з мультимедійною проєкцією, де картини неначе «оживають» у хронологійній послідовності. Також тактильні репродукції картин – це ніби можливість самому доторкнутися до мистецтва. Дуже грамотно реалізовано біографічний блок. Довгий стенд, присвячений життєвим періодам Шевченка, обладнаний рухомим екраном, який дає змогу самостійно управляти інформаційним потоком і детально розглянути окремі етапи творчості Кобзаря. Такий підхід до взаємодії з відвідувачами робить процес ознайомлення більш динамічним і цікавим, перетворюючи простий перегляд картин на глибоке занурення в атмосферу тієї епохи».
Дарія Коробай (ЖР-23) вважає, що мала можливість відвідати одну із масштабних мистецьких подій року – концептуальну експозицію «ВІН: Тарас Шевченко. Художник». «Виставка стала для нас справжнім відкриттям невідомих сторінок біографії Кобзаря. Цей проєкт унікальний тим, що до Львова вперше привезли оригінальні живописні та графічні твори Шевченка. Як майбутніх журналістів, нас зацікавило використання сучасних медійних форматів у галереї. Окрім класичних полотен, виставка доповнена інтерактивною кімнатою, де за допомогою цифрових технологій персонажі творів Шевченка буквально оживають, а також «Поїздом життя» – інтерактивною інсталяцією з рухомим екраном, що візуалізує біографію митця. Цей візит дав нам можливість проаналізувати, як культурна подія може стати актом ментального спротиву. В умовах 2026 року виставка «ВІН» демонструє, що візуальна мова Шевченка залишається актуальною, а його постать – суб’єктною та сучасною. Для нас, як медійників, важливо вміти транслювати таку «живу» історію авдиторії, відходячи від застарілих стереотипів. Відвідування галереї переконало нас, що Тарас Шевченко – це експериментатор, новатор та інтелектуал, чия творчість резонує з викликами XXI століття. Це був важливий урок професійної майстерності та національної гордості».
Вероніці Худзік (ЖР-23) особливо запам’ятався куточок із автопортретами, адже «дивлячись на них, ніби бачиш, як змінювався сам митець і його внутрішній світ. Тим, хто знає Шевченка лише як письменника, обов’язково варто відвідати цю виставку, щоб відкрити для себе його ще й як надзвичайно талановитого художника.
Уляна Лучко (ЖР-23) переконана, що ця експозиція «докорінно змінює оптику сприйняття: перед нами вже не просто письменник зі сторінок підручників, а передусім потужний і прогресивний художник. Сама локація вражає своїм модерновим підходом. Інтер’єр галереї виконаний у сучасному стилі, що створює ідеальне тло для діалогу між минулим і теперішнім. Побачити на власні очі оригінальну «Катерину», серію автопортретів та неймовірні жіночі образи – це досвід, який не зрівняється з жодними репродукціями. У цих роботах Шевченко відкривається як майстер, що глибоко відчуває теми свободи та людської гідності. Але справжнім відкриттям для мене стали динамічні медіапроєкції, лазерне світло та інтерактивні елементи, які буквально переносять тебе в середину творчого світу митця. Таке поєднання класичних полотен із сучасними технологіями викликає щирий захват – це робить мистецтво живим, зрозумілим і неймовірно близьким. Вийшла з виставки з відчуттям, що нарешті познайомилася зі справжнім Шевченком».
Яна Когут (ЖР-23) зазначила, що тут «було представлено багато його картин, у кожній з яких можна відчути певний настрій і задум автора. Особливо мене зацікавила картина «Казка» 1844 року. Ще мені дуже сподобалося, що біля багатьох картин є тактильні копії. Завдяки цьому люди з порушенням зору також можуть відвідати галерею та відчути картини на дотик. Загалом відвідування галереї було дуже цікавим і пізнавальним досвідом».
Олександра Михалевська (ФЛ-11) зізнається, що «найбільше зачепила картина «Пожежа в степу» – у ній відчувається якась особлива енергія та масштаб, які важко передати через фото. Було незвично побачити Шевченка не просто як постать із підручника, а як крутого сучасного художника. Раджу кожному зайти і поглянути на ці оригінали на власні очі, поки є така можливість у Львові. Атмосфера в галереї дуже крута і настроєва».
Евеліна Волошин (ФЛ-15) «завжди сприймала творчість Тараса як щось неосяжне, цілу окрему епоху. Але тут, у Zenyk, коли бачиш усе зблизька, воно стає якимось справжнім і зрозумілим. Неймовірно побачити на власні очі речі, до яких він був дотичний. Це відчуття живої історії просто перехоплює подих з перших секунд. Здається, ніби дистанція між минулим і нашим часом нарешті зникає. Раджу кожному зайти сюди, щоб відчути цю особливу енергетику. Це справді той досвід, який змінює погляд на класику назавжди».
Із відгуків студентів помітно правдиву зацікавленість постаттю Тараса Шевченка та потребу глибшого ознайомлення не лише із текстами Пророка, а й із Його мистецькою спадщиною. Для майбутніх журналістів це відкриває нові сенси та теми для репортажів, а для філологів – дає змогу побачити класика поза межами підручникового канону та зануритися в його творчий світ. Висловлюємо вдячність галереї за натхнення й можливість по-новому осмислити велич українського Генія.
