Старший викладач кафедри архітектурного проєктування Анатолій Штанько, а також випускники інституту — архітектори Маркіян Нагорнюк та Андрій Алєйніков, дизайнери Василь Грабовенський і Лев-Левко Скочиліс — були талановитими фахівцями своєї справи. Вони могли б ще багато зробити, жити й творити, але заради майбутнього українців пожертвували найдорожчим — своїм життям.
«Завдяки їм ми можемо ходити по цій землі, жити, працювати, навчатися. Вони віддали життя за віру, церкву та кожного з нас. Це наша невелика данина їхній пам’яті» — такі слова лунали з уст присутніх під час відкриття меморіальних таблиць архітекторам, які загинули в цій війні. Слова вдячності й шани виголосили проректор Роман Корж і директор Інституту архітектури та дизайну Юрій Диба.
У кожного з них був свій шлях до захисту України. Хтось на той час уже мав вагомі життєві здобутки, а хтось лише розпочинав професійний шлях. Та всі вони свідомо стали на захист Батьківщини.
Зворушує історія Анатолія Штанька, який розпочав боротьбу ще у 2014 році, а у 2018-му помер у госпіталі через втрату здоров’я. Його справу продовжив син Андрій. Сьогодні він говорить про важливість пам’яті — того, що робить нас нацією вільних і незалежних, адже полеглі воїни віддали життя за те, щоб ми не забували, хто ми є і хто наш ворог.
Спогадами про Лева-Левка поділилася його сестра Божена Скочиліс. Для неї він назавжди залишиться найкращим, найтурботливішим, найнадійнішим, найвідповідальнішим і найвідважнішим братом, який вважав своїм обов’язком захистити рідних від навали московської орди.
Молитву за полеглих очолили капелани — о. Віталій Лозинський і диякон Роман Дмитрів. Захід модерував заступник директора ІАРД Ярослав Ракочий. Вшанувати пам’ять полеглих архітекторів прийшли викладачі, студенти, друзі та рідні Героїв.
