У межах виконання проєкту «Глобальне відповідальне лідерство ЄС: зміна клімату, захист навколишнього середовища та гуманітарна допомога» (EU_LEAD) за підтримки програми Erasmus+ напряму Жан Моне відбулася публічна лекція Ладіслава Цабади, професора Західночеського Університету у Пльзені, президента Чеського товариства політичних наук, з 2012 по 2018 рік – президента Центральноєвропейської асоціації політичних наук (CEPSA), а зараз – очільника Виконавчого комітету Європейського консорціуму політичних наук (ECPR). Тема лекції – «20 років Чехії та країн ЦСЄ в ЄС: засвоєні уроки, виклики та перспективи».
На початку лекції спікер наголосив, що після розпаду Чехословаччини на дві окремі держави Чехія пройшла складний етап демократичного транзиту. Одним із головних напрямів її зовнішньої політики стала європейська інтеграція. Для досягнення цієї мети країна активно працювала в межах Вишеградської групи, держави якої відстоювали право приєднатися до ЄС через свою історичну приналежність до європейської спільноти. Ладіслав Цабада звернув увагу, що Європейська комісія підтримувала прагнення Чехії щодо вступу в організацію. В той час, коли Угорщину і Польщу піддавали певній критиці стосовно економічного переходу, Чехія демонструвала значні перспективи та прогрес.
Під час лекції спікер проаналізував шлях Чехії від падіння «залізної завіси» до сьогоднішнього дня, зосередивши увагу на таких ключових аспектах.
На початку 1990-х років головним гаслом Чехії було Return to Europe («Повернення до Європи»), що підкреслювало її природну належність до західної спільноти. Вишеградська декларація (Польща, Чехословаччина, Угорщина) закріпила статус цих країн як лідерів трансформації. Чехію вважали найбільш економічно розвиненою серед посткомуністичних держав, що підтверджувалося позитивними звітами ЄС.
Щодо економічної та демократичної трансформації, то Чехія залучила іноземні інвестиції, але тривалий час не приватизувала банківську сферу (це було компромісним винятком від ЄС). Було створено фундамент демократії – багатопартійну систему, Конституційний суд та інститут омбудсмена. ЄС вказував на проблеми з правами меншин (зокрема, ромами), геттоїзацію та систему спеціальних шкіл, що обмежувала доступ до вищої освіти, – наголошував експерт.
Спікер підкреслив, що у 1998 році з’явилася хвиля євроскептицизму. Політики сформували у громадян завищені очікування (обіцянки стати «багатими як німці» за кілька років). Коли швидкого збагачення не сталося, виникла емоція «суверенізму» – страх втратити ідентичність та відчуття моральної дистанції від «старої Європи» (Люксембургу тощо). Спікер назвав це ірраціональним, адже держави-члени ЄС самі формують порядок денний союзу.
У 2004 році країна стала повноправним членом ЄС, хоча зіткнулася з перехідними періодами (деякі країни ЄС спершу закрили свої ринки праці для нових членів). Приєднання до Шенгенської зони стало логічним завершенням інтеграції, враховуючи зручне транзитне розташування Чехії.
Ладіслав Цабада зазначив, що зараз відбувається криза Вишеградської четвірки. Після 2010 року єдність групи похитнулася через різні погляди на федералізацію ЄС. Різні погляди в групі призвели до формату «2+2» або повної відсутності згоди.
Тим не менш, Чехія досі не ввела євро через конституційні обмеження, хоча бізнес фактично живе у двох валютах, що спікер вважає парадоксальним.
Ладіслав Цабада підкреслив, що, попри євроскептичні настрої всередині країни, Прага шукає баланс між вимогами Європейського суду та інтересами власних громадян. Було згадано також і позицію Віктора Орбана щодо зупинки військової допомоги Україні та протидії приєднанню держави до ЄС.
Наприкінці спікер відповів на запитання від студентів, зокрема щодо необхідності ЄС зміцнити власну військову компоненту; розповів про труднощі на шляху вступу Чеської Республіки до ЄС, серед яких – корупція та труднощі в балансуванні між відкриттям економіки і національними інтересами. Також Ладіслав Цабада зазначив, що для вступу України в ЄС держава повинна розвивати дружні відносини з партнерами, які відкрито підтримують українські євроінтеграційні прагнення, наприклад, як Німеччина лобіювала вступ Хорватії.
Загалом до лекції долучилось 48 учасників, серед яких студенти-міжнародники, студенти Інституту енергетики та систем керування, а також учасники команди EU_LEAD.
Організатори заходу щиро вдячні Ладіславу Цабаді за цікаву, актуальну та інформативну лекцію, а студентам – за підтримку й активність!
З докладнішою інформацією про EU_LEAD можна ознайомитися на сайті проєкту в межах Порталу Львівської політехніки.
