У Львівській політехніці відбулася зустріч із радіоведучим Андрієм Великим

Микола Гевак, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото із зустрічі у Львівській політехніці

Студенти-журналісти мали можливість послухати й поспілкуватися з популярним радіоведучим, редактором «Львівської хвилі», ведучим програми «Все й одразу» з понад 25-річним досвідом — Андрієм Великим.

Радіо — найприбутковіший медіаресурс в Україні

За словами медійника, радіо є тим медіаресурсом, що допомагає заробляти гроші:

— Саме радіо за останні роки стало найприбутковішим медіаресурсом в Україні. Отримані прибутки значно перевищують витрати на радіо, тому існують навіть медіахолдинги, де радіостанції фінансують телеканали, бо останні, на превеликий жаль,  всі є збитковими в нашій країні. Вони є більше не бізнесом, а ресурсом для просування певних меседжів.

Попри прогнози, радіо в Україні стало досить міцним ресурсом.

Зростання популярності аудіомедіа під час війни

Залежно від регіону, прослуховування радіо в Україні зросло на 25–30–37 %. Чому так? Радіомовлення є останнім аналоговим прикладом медіа в нашій країні. Водночас воно залишається найдоступнішим ресурсом для слухання: є дешевим, не потребує електроенергії чи інтернету для роботи, а лише батарейок, і працювати може практично будь-де.

Серед інших переваг радіо над уже згаданим телебаченням ведучий виокремив ще одну його особливість: ви можете слухати етер паралельно з виконанням своїх справ:

— Вам треба почитати телеграм-канал — ви відволікаєтеся, телебачення і YouTube треба дивитися, а радіо повністю «паралельне» з вами. Тому, навіть попри те, що є iTunes, Spotify та інші ресурси, українці віддають перевагу радіо.

Майже 70 % українців слухають радіо заради музики.

Як формується формат радіостанцій

У нашій країні 90 % радіостанцій є музично-розважальними, а у світі — 98 %. Формат таких радіостанцій формується залежно від середнього віку авдиторії, яка їх слухає. Взявши, до прикладу, авдиторію 45–55 років, треба зрозуміти, яку музику вона любить. Як це зробити: смак у музиці формується в молодості: в чоловіків — у період від 14 до 18 років, а в жінок — у 12–16 років.

— Музика, яку ви слухали тоді, а зараз навіть можете її соромитися, назавжди буде вам близькою. Отже, якщо ми візьмемо авдиторію 45–55 років, то нам треба повернутися в музику на 30 років, і нашим «форматом» у цьому випадку буде музика 90-х, — розповідає Андрій Великий.

Магія радіо

Як вважає професіонал, для нашого мозку етер на радіо є такою собі грою:

— Ви ніколи не знаєте, яка пісня прозвучить наступною, і тому маєте гру «вгадати чи не вгадати». Саме це демонструє відмінність між радіо і плейлістами на стримінгах, де ви можете самостійно обрати, що ввімкнути. І якщо пісня, що заграє далі, вам сподобається, ви збільшите гучність, а якщо ні, то, відповідно, зробите тихіше. У цьому й полягає магія радіо — вгадати настрій слухача. Зробити це можна, орієнтуючись на погоду: до прикладу, якщо сьогодні дощовитий день, то пісні про дощ можуть сподобатися людині, або, скажімо, різдвяні пісні чи колядки в зимову пору з більшою ймовірністю сподобаються людині, що слухає музику в авто, ніж, скажімо, певний загальний жанр.

Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці Фото із зустрічі у Львівській політехніці