Safe, Sustainable, and Swift Reconstruction of Ukraine — це перший захід однойменного проєкту, що триває від серпня 2024 року і завершиться цьогоріч у червні. Він присвячений безпечному, сталому та швидкому відновленню України. У його межах науковці й фахівці-практики досліджують повторне використання відходів руйнування у будівництві для відновлення України. Ці питання обговорили учасники дводенної конференції.
Організатори заходу — Національний університет «Львівська політехніка», університети Великої Британії — Шеффілда й Лідса. Серед учасників — Оксфордський університет, Університетський коледж Лондона, київська компанія «НЕВЕКО», українська ГО ReThink, представники приватних компаній Нідерландів. Варто наголосити, що на конференцію прибули науковці з університетів Японії, США, Фінляндії, Австралії та Польщі. Інші учасники долучилися дистанційно.
— У цьому проєкті ми не лише пілотуємо унікальну інноваційну систему, а й розвиваємо потенціал університетів. Сприяємо співпраці між українцями, англійцями, німцями, підтримуємо соціальну інклюзію та гендерну рівність у будівництві. Підтримка реконструкції України важлива, адже країна й далі зазнає руйнувань, — зазначив модератор відкриття конференції та кількох її блоків, співзасновник і директор ГО ReThink Роман Пучко.
Проректор з міжнародної діяльності університету Олег Карий наголосив на важливості мультидисциплінарної платформи цього питання, яке стало наскрізною темою обговорень, дискусій, набуття знань та інновацій у царині реконструкцій, рециклінгу, а також поширення інформації про матеріали та їхню безпечність.
Учасників привітали керівниця офісу посольства Великої Британії у Львові Світлана Яворська, представник державного агентства Великої Британії, яке фінансує та підтримує інновації у бізнесі й науці та, зокрема, профінансувало цю конференцію, Ендрю Горслі, представник Університету Лідса Теодор Ганейн, Шеффілда — Мауріціо Ґуаданьїні, Львівської політехніки — доцент кафедри автомобільних доріг та мостів ІБІБ Олексій Гуняк.
Упродовж двох насичених днів обговорювали питання рециклінгу та його використання у відбудові. Також ішлося про інноваційні підходи до переробки й управління будівельними та демонтажними відходами, діагностику технічного стану пошкоджених будівель і споруд, методи їх зміцнення та відновлення функційності, стратегію відбудови міст, інтеграцію принципів сталого та стійкого міського планування. Говорили про це з правового й політичного погляду, забезпечення дотримання міжнародних стандартів і цілей сталого розвитку.
— Найважливіші питання конференції пов’язані з використанням відходів будівельних матеріалів. Цьому була присвячена найбільша секція конференції. Також варті уваги обговорення повоєнної архітектури міст, відновлення та розвитку інфраструктури, екологічного підходу та регулювання цих питань у сфері законодавства. А під час панельних дискусій учасники дійшли висновку, що повторне використання відходів руйнувань потрібно розвивати і впроваджувати пілотні проєкти. Зокрема, всі підтримали думку про те, що Україна на сьогодні — один із ключових гравців у цьому напрямі, позаяк багато відходів руйнувань будівель можна глибоко дослідити й застосовувати, — розповів Олексій Гуняк.
Роман Пучко, директор ГО ReThink, яка відповідає за поширення інформації про проєкт і конференцію, вважає, що насамперед треба вирішувати питання, що не дають змоги максимально поширювати інформацію про важливість екологічної відбудови України.
— Ми розмірковували про те, що найбільше перешкоджає розв’язанню цієї проблеми — законодавчі регуляції, технологічні моменти чи відсутність субсидування, фінансової мотивації з боку уряду й західних партнерів. І дійшли думки, що проблема комплексна, — наголосив Роман Пучко.
Учасники конференції вважають проєкт Safe, Sustainable, and Swift Reconstruction of Ukraine знаковим, адже він не тільки допоміг пілотувати унікальну переробку бетонів із відходів руйнувань, а й підсилив науковий потенціал у впровадженні цієї тематики. На сьогодні учасники проєкту мають чітке бачення того, як можна використовувати вторинні матеріали з відходів руйнувань у будівництві, зокрема в будівельних сумішах.
Отож потрібно поширювати результати досліджень на цю тематику, публікувати їх у вільному доступі, залучати уряд, громади, наукові інституції, громадські організації та бізнес до обговорення на круглих столах, конференціях — і таким чином стимулювати зміни.
