«Наші студенти зазвичай починають працювати ще під час навчання. І часто заробляють більше, ніж їхні викладачі», — зауважує гарант освітньої програми «Робототехніка і промисловий інжиніринг», доктор технічних наук, професор, професор кафедри робототехніки та інтегрованих технологій машинобудування ІМІТ Володимир Гурей.
Попит на інженерів, які вміють працювати з роботами, автоматизованими системами та цифровими технологіями виробництва, стрімко зростає. Саме тому у 2023 році в університеті вперше набрали студентів на бакалаврську програму «Робототехніка і промисловий інжиніринг», яка поєднує класичну інженерну освіту із сучасними ІТ-рішеннями. Уже наступного року відбудеться перший випуск студентів, а кількість охочих вступити на програму зростає.
Інженерія плюс програмування
Сучасний інженер уже давно не лише проєктує деталі та механізми, а й програмує роботи, створює цифрові моделі виробів, налаштовує автоматизовані лінії та керує складними виробничими процесами. Саме таких фахівців готує бакалаврська освітня програма «Робототехніка і промисловий інжиніринг».
На перших курсах студенти вивчають фундаментальні дисципліни: вищу математику, фізику, теоретичну механіку, комп’ютерне моделювання та 3D-проєктування, програмування мікроконтролерів, програмування верстатів з числовим програмним керуванням. А вже згодом кожен обирає собі індивідуальну освітню траєкторію та поглиблено вивчає один із професійних напрямів: робототехніку та мехатронні системи, інженерію логістичних систем, промисловий інжиніринг паковального обладнання (машини і технології паковання), технології та устаткування зварювання, технології машинобудування, відновлення та підвищення зносостійкості деталей і конструкцій.
Особливістю програми є її мультидисциплінарність. Тут поєднані механіка, гідропневмоавтоматика, електроніка, програмування, автоматизація та цифрове виробництво.
— Сьогодні промислова робототехніка — це фактично нова ІТ-галузь. Тут також потрібні програмісти, але вони пишуть код не для сайтів чи застосунків, а для роботів, верстатів і виробничих систем, — пояснює професор.
Ким працюватимуть випускники?
Після завершення навчання молоді фахівці можуть працювати в різних галузях сучасної промисловості, залежно від того, яку індивідуальну освітню траєкторію вони обрали.
- Інженер із робототехніки проєктує та програмує роботизовані комплекси, автоматизовані виробничі лінії й автономні системи.
- Інженер логістичних систем створює автоматизовані системи переміщення вантажів, розумні склади, роботизовані комплекси для логістичних центрів і поштових операторів.
- Інженер пакувального обладнання розробляє машини та автоматичні лінії для фасування та пакування продукції.
- Технолог машинобудування організовує весь процес виробництва, визначає технологію оброблення деталей і тип формування заготовок, добирає інструмент та обладнання, контролює якість і фактично виконує роль менеджера виробництва.
- Інженер із відновлення деталей та конструкцій працює над продовженням ресурсу роботи обладнання й підвищенням його надійності.
Від студентських проєктів до справжніх роботів
Навчання за програмою «Робототехніка і промисловий інжиніринг» виходить далеко за межі звичайних лекцій в аудиторіях. На кафедрі працює науково-освітній центр «Інженерія та робототехніка», створений за підтримки USAID. Тут студенти програмують промислові роботи, працюють із системами числового програмного керування (ЧПК), тестують давачі та освоюють сучасні технології автоматизації.
Особливу увагу тут надають 3D-моделюванню та прототипуванню. Майбутні інженери не лише створюють цифрові моделі, а й виготовляють реальні деталі на промислових 3D-принтерах.
У межах курсових і бакалаврських проєктів студенти розробляють елементи роботизованих систем і навіть створюють власні роботизовані маніпулятори.
— Ми намагаємося максимально наблизити навчання до реального виробництва. Студенти повинні не лише розуміти теорію, а й уміти створити готовий продукт, — наголошує Володимир Гурей.
Як створити машину, яка пакує морозиво чи насіння?
Одним із напрямів підготовки є промисловий інжиніринг пакувального обладнання. Тут вчаться створювати машини, які автоматично фасують і пакують продукцію. Такі системи використовують у харчовій, фармацевтичній та переробній промисловості.
У науково-дослідній лабораторії розробляють реальні пакувальні машини для підприємств. До прикладу, вони можуть дозувати насіння, фасувати сипкі продукти, пакувати морозиво чи фармацевтичні вироби. Завдяки цьому ще під час навчання кожен може долучатися до таких проєктів у науково-дослідній лабораторії при кафедрі й набувати досвіду роботи з реальними виробничими завданнями.
Практика, міжнародна сертифікація та робота ще до отримання диплома
Важливою перевагою цієї програми є тісна співпраця з бізнесом. Серед партнерів кафедри — відомі українські та міжнародні компанії: «ІНТРАМОУШН УКРАЇНА», Jabil Circuit Ukraine Limited, «Концерн-Електрон», «КУКА УКРАЇНА», «Техноваги», Харківська зовнішньоторговельна фірма «МОТОРІМПЕКС», НВП «ІМВО», «ЕН СІ Інжиніринг», «Брацлав» та інші лідери у сфері автоматизації виробництва та промислової логістики.
Особливу роль відіграє співпраця з компанією «Абпланалп Україна», що є офіційним представником одного зі світових виробників високотехнологічного обладнання. Завдяки цьому партнерству наші студенти можуть отримати міжнародний сертифікат оператора верстатів з числовим програмним керуванням, який визнають за кордоном.
Студенти робототехніки та промислового інжинірингу самостійно обирають теми курсових і дипломних проєктів та можуть проходити практику на підприємствах відповідно до своїх професійних інтересів.
Курси для всіх охочих
На кафедрі завдяки співпраці з уже згаданою компанією «Абпланалп Україна» діє короткотерміновий міжнародний сертифікований курс для тих, хто має інший фах, але хотів би освоїти навички оператора та налагоджувальника верстатів з числовим програмним керуванням і здобути кваліфікацію оператора-налагоджувальника. За словами Володимира Гурея, цілком реально за короткий час вивчити основи числового програмного керування верстатів фрезерної та токарної груп і після цього вміти налаштувати верстати на роботу, а не лише натискати на відповідну кнопку старту програми.
Роботодавці у пошуку працівників звертаються на кафедру
За словами викладачів, попит на випускників з робототехніки та промислового інжинірингу сьогодні перевищує пропозицію.
— До нас звертаються з підприємств із проханням рекомендувати їм фахівців. Буває, що компанія просить одразу два десятки працівників, але ми фізично не можемо задовольнити такий запит, бо більшість студентів знаходять роботу ще до завершення навчання, — розповідає співрозмовник.
Випускники здебільшого працюють на машинобудівних підприємствах, у компаніях з автоматизації виробництва, логістичних центрах, оборонно-промисловому комплексі, харчовій та переробній промисловості. Саме тому програму «Робототехніка і промисловий інжиніринг» сьогодні називають однією з найперспективніших інженерних програм для тих, хто хоче поєднати інженерію, програмування та роботу із сучасними технологіями.
