23 лютого у вестибюлі біля Актової зали головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» відбулося урочисте відкриття фотовиставки «Андрій Парубій веде нас в бій!». Триватиме вона до 27 лютого.
Передусім комендант Майдану
Ініціатором проєкту стала родина Андрія Парубія, яка організувала експозицію спільно з Музеєм Гідності у Львові та Музеєм історії Львівської політехніки. На світлинах представлено його діяльність як активного учасника Революції Гідності — керівника «Самооборони Майдану» та його коменданта.
Попри те, що після Революції Гідності Андрій Парубій обіймав високі державні посади — Секретаря РНБО та Голови Верховної Ради, — для багатьох співвітчизників він насамперед асоціюється з провідною роллю в організації народного спротиву в один із найдраматичніших періодів нашої новітньої історії. Тож цілком заслужено саме таким він повернувся у стіни Політехніки, де у 2001 році завершив навчання в аспірантурі за спеціальністю «Політологія і соціологія».
Відкриваючи фотовиставку, завідувачка Музею історії Львівської політехніки Тетяна Диба пояснила, що експозиція присвячена як Андрію Парубію, так і трагічним та водночас героїчним подіям Революції Гідності. Відтак вона оголосила хвилину мовчання для вшанування Героїв Небесної Сотні й захисників і захисниць України.
«Найважливіше — не позувати»
У вітальному слові ректорка Львівської політехніки професорка Наталія Шаховська наголосила:
— Ця виставка присвячена постаті, яка обрала не політичні рейтинги, а політичну відповідальність. Людині, яка пройшла через непрості випробування й не побоялася бути на чолі цих випробувань, яка своїм прикладом показала, що найважливіше — не позувати, а бути справжнім націоналістом.
Радянська пропаганда нівелювала поняття «націоналізм», прирівнявши його до чогось ганебного і недоброго. Але кожен представник нації повинен любити її й відповідати за добробут своєї нації. Андрій Парубій був справжнім націоналістом. І це, напевно, найважливіша характеристика постаті, якій присвячена виставка.
Те, що пережила Україна під час Майдану, на жаль, триває й далі. Ми продовжуємо визвольну боротьбу за своє право бути українцями. Доводимо це впродовж багатьох століть. Ворог той самий, ворог не змінюється. І нам як академічній спільноті потрібно дбати про те, щоб серед нас з’являлося більше таких людей, як Андрій Парубій, яких ми зможемо виховати й представити як вірних синів і дочок нашої нації. Слава Україні!
Наймолодший депутат
В урочистому відкритті фотовиставки взяли участь батько Андрія Парубія — Володимир Іванович Парубій, брат — Володимир Володимирович Парубій, а також племінниця — Христина Парубій. Володимир Іванович розповів, що його син, навчаючись в аспірантурі Львівської політехніки, написав блискучу дисертацію, але в Україні тоді розпочалися драматичні події, участь у яких була для нього важливішою, ніж особиста наукова кар’єра.
— Він був не лише громадським і державним діячем — писав чудові вірші та публіцистичні статті. Але коли настав час боротися за незалежність — полишив усе, — наголосив Володимир Іванович.
Батько Андрія Парубія також розповів, що він ще у п’ятнадцятирічному віці створив нелегальну молодіжну організацію, яка відроджувала національні традиції та відновлювала пам’ятники полеглим за волю України. Володимир Іванович показав самвидавчу газету «Спадщина» та науково-політичний журнал «Орієнтири», редактором і автором публікацій яких був його син. Андрій у 1990 році став наймолодшим в Україні депутатом обласної ради, попри те, що під час виборчої кампанії був заарештований радянськими правоохоронними органами за організацію несанкціонованих мітингів. Тож до сесійної зали він прийшов просто з камери слідчого ізолятора.
Жив заради України
— Він ніколи не вважав себе політиком. Андрій писав і наголошував, що він — державник. Найголовнішим для нього було здобути й утвердити незалежну державу. Заради цього жив і саме цьому присвятив увесь свій час та організаторський талант, — зазначив Володимир Іванович.
За його словами, на початку Революції Гідності тодішній головний координатор опозиційних політичних сил Юрій Луценко переконав усіх своїх соратників, що комендантом Майдану здатний бути тільки Андрій Парубій. Володимир Іванович також пригадав ніч з 11 на 12 грудня 2023 року — коли силовики штурмували Майдан. Андрій перебував тоді в найнебезпечніших місцях, координував сотні Самооборони та фактично організував ефективну систему спротиву.
— Він завжди вів за собою своїх побратимів, не боячись небезпеки. Саме ця його незламність викликала особливу ворожу ненависть і призвела до теракту, який стався. Гасло «Україна понад усе!» було його сутністю, його життям. Він жив заради України й загинув, — підсумував Володимир Іванович.
Феноменальна особистість
Директорка Музею Гідності у Львові та дочка Героя Небесної Сотні Андріана Дигдалович наголосила, що Андрій Парубій був феноменальною особистістю, яка зробила дуже багато для формування української державності, а також лідером, який брав на себе відповідальність і вів за собою тисячі людей. За її словами, Небесна Сотня тепер має свого коменданта на небі. А для нас важливо зберігати пам’ять про нього й передавати її наступним поколінням.
Народний депутат України Микола Величкович, який був соратником Андрія Парубія ще в Організації української молоді «Спадщина», а у 2013–2014 роках — його заступником у «Самообороні Майдану», запевнив, що Андрій ніколи не йшов на компроміс зі своєю совістю й переконаннями. За його словами, Революція Гідності відбулася тому, що Андрій Парубій «зумів організувати тих, хто був на Майдані».
Депутат також нагадав, що на початку російської агресії у 2014 році Андрій Парубій як Секретар РНБО формував добровольчі батальйони, які зупиняли ворога. Тому для Величковича гасло «Андрій Парубій веде нас в бій!» стало дороговказом. Народна депутатка України Софія Федина зазначила, що Андрій Парубій «був, є і буде стовпом нашої державності», а депутатка Львівської обласної ради Ореслава Хомик запевнила, що він завжди керувався великим почуттям відповідальності й не визнавав за собою права на помилку.