Співзасновник і член ради директорів ІТ-компанії SoftServe Тарас Кицмей під час свого виступу порушив фундаментальні питання трансформації ІТ-індустрії під впливом штучного інтелекту та окреслив чіткі умови, за яких можлива реальна синергія між бізнесом і наукою. Спікер виділив ключові виклики ШІ, природу командної роботи в науці, прикладну модель співпраці з університетами й озвучив відвертий запит бізнесу до академічної спільноти.
Виклик сьогодення для програмістів — ШІ
Тарас Кицмей констатував, що в ІТ-сфері все дуже швидко змінюється. Програми, які були актуальними ще кілька років тому, сьогодні вже застаріли. Крок за кроком програмісти переходять на мови вищого рівня. Через стрімке засилля штучного інтелекту, який трансформує підходи до розробки і створює для ІТ-індустрії серйозні виклики, ця сфера нині переживає турбулентні часи.
Нещодавнє дослідження серед 300 технологічних управлінців, яке компанія SoftServe провела спільно з виданням MIT Technology Review («Ем-Ай-Ті Текнолоджі Рев’ю»), показало, що впродовж найближчих двох років на ринку ІТ-праці відбудуться суттєві зміни. Тому програмістам доведеться адаптуватися до нових умов роботи: штучний інтелект самостійно керуватиме більшістю етапів розробки продукту, через що одні ролі втратять актуальність, а інші стануть критично важливими.
За прогнозом спікера, світ розробки кардинально зміниться. Програмісти майбутнього стануть глибокими експертами у прикладних сферах, керуватимуть мультиагентними системами, формулюватимуть завдання для штучного інтелекту та створюватимуть точні специфікації для ШІ. Водночас вони перевірятимуть контекст, якість і надійність результатів роботи таких систем.
На думку доповідача, незабаром мови програмування вивчатимуть не так для практичного використання, як для розуміння принципів їхньої роботи та пов’язаних із ними явищ — подібно до того, як вивчають фізику.
Чи є межа між наукою та інженерією в ІТ?
Розмірковуючи про трансформацію ІТ-індустрії, спікер поставив фундаментальне запитання: де сьогодні проходить межа між наукою та інженерією? За його словами, у професійному середовищі часто лунає думка, що в ІТ немає «чистої науки» — є інженерія, яка спирається на наукові знання і перетворює їх на практичні рішення.
— Але чи є використання штучного інтелекту для створення програм і алгоритмів наукою чи інженерією? Однозначної відповіді немає, — зауважив він.
Навіть такі системи, як ChatGPT, загострюють це питання: кожна нова версія моделі відрізняється масштабом і складністю. Але що це — інженерний продукт чи результат наукового пошуку?
ШІ як нова зона дослідження
На думку спікера, вивчаючи штучний інтелект, ми фактично досліджуємо те, що створила сама людина. І це вже новий тип науки — складний, гібридний і ще до кінця не визначений. Саме тому ІТ-індустрія, переконаний Тарас Кицмей, сьогодні особливо потребує наукового підходу, щоб пройти період стрімких змін. Роль програміста також змінюється. У майбутньому, вважає він, фахівці щораз менше будуть «писати код» у класичному розумінні. Натомість вони створюватимуть специфікації, працюватимуть із доменною експертизою та виступатимуть як менеджери складних систем.
Інженери довіри — нова професія епохи ШІ
Окремий виклик — довіра до результатів, які створює штучний інтелект.
— Коли чат-бот дає відповідь, ми не завжди впевнені, чи можемо їй довіряти. Те саме з кодом, який генерує ШІ, — пояснив Тарас Кицмей.
Саме тому в найближчому майбутньому, за його прогнозом, з’явиться новий клас фахівців — інженери довіри. Вони відповідатимуть за якість, перевірку та надійність систем штучного інтелекту.
Хто творить науку: люди чи команди?
Ще одне ключове питання, яке порушив доповідач, — природа наукового прогресу. Він згадав своє навчання в 1980-х роках, коли студенти прагнули потрапити до наукових шкіл Людкевича чи Савули. Саме такі середовища, як наголосив Тарас Кицмей, забезпечували швидший розвиток і вагомі результати. Звідси його висновок: ідеї народжують особистості, але великі результати створюють команди.
Команди як основа сучасної ІТ-індустрії
Ця логіка безпосередньо стосується й сучасного ІТ. Програмне забезпечення сьогодні створюють виключно команди. Тому здатність працювати в колективі — не додаткова навичка, а базова вимога індустрії. Отож, якщо хочемо тримати в ІТ певний рівень науки, треба розвивати команди.
Водночас доповідач звернув увагу на ще одну проблему: університети часто оцінюють за кількістю індивідуальних авторів наукових публікацій, але не за наявністю наукових шкіл як таких. На його думку, цей підхід потребує переосмислення.
Тарас Кицмей зосередився на інституційному рівні й на прикладі SoftServe розкрив важливість командної роботи як в академічному середовищі, так і в корпоративній культурі програмістів, адже кожне програмне забезпечення створює команда. Спікер наголосив, що незалежно від рівня особистої професійності чи «крутості» кожен фахівець мусить уміти працювати в команді. Це продиктовано самою природою індустрії.
Наука, бізнес і «блакитний океан»
Доповідач також говорив про роль науки в бізнесі та розвитку технологій. Він навів приклади використання наукового підходу в освоєнні нових ринків, підкресливши послідовність процесу: спочатку глибоке наукове дослідження, і лише потім — практичне використання технологій, а також наголосив, що мета бізнесу — створювати те, чого ще ніхто не вміє, тобто виходити в так званий блакитний океан, виконуючи високорівневі наукові завдання, які забезпечують клієнтам максимальну цінність.
За словами співзасновника SoftServe, компанія розробляє технології в межах R&D доти, доки не стане повністю готовою до комерційного застосування на ринку. Спікер зазначив, що зараз SoftServe перебуває у «блакитному океані» завдяки своїй співпраці з Nvidia, і саме таку випереджальну роботу він вважає справжньою сучасною наукою.
Чи може ІТ-бізнес формувати замовлення університетам?
Як налагодити пряму комерційну співпрацю між ІТ-компаніями та університетами? На думку Тараса Кицмея, для цього мають бути виконані кілька умов, або «зрізів».
Перший — в університетах повинні працювати практики, які мають навички проєктного менеджменту: вміють планувати роботу, дотримуватися термінів, відповідати за результат і вибудовувати довіру.
Другий — у закладах освіти мають бути фахівці, які добре розуміють ІТ-бізнес і, бажано, мають практичний досвід роботи в ньому.
Третій — потрібні глобально орієнтовані експерти з міжнародним досвідом, адже сучасні проєкти є глобальними, і компанії очікують співпраці саме з такими фахівцями.
За словами Тараса Кицмея, така взаємодія має починатися з людей, які приходять у компанію та паралельно долучаються до освітнього процесу. Викладачі, що працюють в ІТ-компаніях, створюють актуальніші навчальні програми та залучають студентів до реальних проєктів.
ІТ-бізнес, переконаний доповідач, може суттєво посилити освіту, зокрема через розвиток дуальних програм. Водночас це має бути двосторонній процес: бізнес отримує якісні кадри, а університети — практичну експертизу.
На думку Тараса Кицмея, наука також має стати більш інтегрованою в глобальний контекст. Потрібно розвивати наукові школи, очільники яких будуть впізнаваними на міжнародному рівні, виступатимуть на конференціях і формуватимуть наукові напрями як лідери думок. Це своєю чергою полегшить залучення грантового фінансування.
Науковці стають відомими у світі тоді, коли вони є активною частиною міжнародної професійної спільноти. Винахід набуває справжньої цінності лише тоді, коли знаходить практичне застосування. Інакше він залишається теоретичною розробкою.
Тарас Кицмей наголосив: наука має функціонувати як інституція та як сильна команда. Лише в такому форматі наукові колективи зможуть проводити актуальні дослідження, мати стабільне фінансування та створювати знання, затребувані як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Ми живемо в глобальному світі, тому маємо використовувати найкращі світові практики для розвитку власного потенціалу. Саме так, за його словами, українська наука зможе стати конкурентоспроможною і знайти сталі джерела фінансування.
