Серію тренінгів про культурні ініціативи, які завдяки ефективному менеджменту досягли вагомих результатів, провели керівники провідних культурних інституцій Львова: органного залу, музеїв Соломії Крушельницької, народної архітектури та побуту й «Територія терору», театру імені Лесі Українки, Муніципальної бібліотеки та Фабрики повидла.
Під час зустрічей студенти дізналися про особливості управління, маркетингу, командотворення та розвитку партнерств. Кожен спікер презентував власний досвід — від відродження промислових просторів до створення сучасних культурних інституцій. Це були кейси про те, як локальні ініціативи перетворюються на сталі та впізнавані культурні проєкти.
Таким чином учасники програми побачили реальні приклади стратегічного мислення та трансформацій у культурній сфері, а також те, як формується успіх і хто стоїть за цими змінами. Окремий акцент зроблено на тому, що український культурний менеджмент може бути водночас професійним і людяним.
Отож оглядово про локації, де наші студенти набували важливих знань і цікавого досвіду.
Музей народної архітектури та побуту як приклад успішного культурного менеджменту
Під час візиту до музею просто неба студенти зустрілися з його директором Михайлом Закопцем. Він розповів про життя музею зсередини: фінансування, грантові програми, управління великими просторами, роботу з автентикою та культурною спадщиною — про все, що забезпечує щоденне функціонування такої інституції.
Розмова була про культурний менеджмент, міжнародну співпрацю та роль команди в розвитку музею. Через практичні приклади спікер пояснив, як складні управлінські процеси формують живу музейну систему. Це була відверта й змістовна зустріч, яка показала, що кожен культурний проєкт починається з особистої відповідальності та віри у справу.
Органний зал і музей Соломії Крушельницької: втілення ребрендингу та зв’язок з аудиторією
Під час зустрічі зі співдиректором Львівського органного залу й водночас директором Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької Тарасом Демком говорили про сучасне життя культурної сфери та способи її розвитку.
Для студентів органний зал став прикладом ребрендингу, розвитку аудиторії та нових підходів до комунікації в царині класичної музики. Тарас Демко наголосив, що успіх подій, на які квитки розкуповують заздалегідь, базується не лише на якісному продукті, а й на сталих стосунках з аудиторією — через програми лояльності, нестандартні формати взаємодії та формування спільноти навколо простору. Окремий акцент — на ролі команди як середовища, де формується власна мова спілкування, культура взаємодії та відчуття спільності.
У музеї Соломії Крушельницької темою розмови було значення «малих» процесів музейної роботи: пошуку експонатів, перемовин, досліджень, формування колекцій. Саме з таких непомітних елементів народжуються історії, які бачить відвідувач. Тут особливо відчувається, що культура існує через причетність та емоційний зв’язок із простором.
Фабрика повидла — осередок найкращих європейських практик
Відвідування простору JAM Factory Art Center дало змогу побачити приклад великого культурного проєкту європейського рівня, де поєднуються стратегія, менеджмент і партнерства.
Візит почався з огляду території, під час якого учасники звернули увагу на історичні деталі будівлі. Далі вони оглянули виставкові та технічні простори, які зазвичай недоступні відвідувачам. Це дало змогу зрозуміти внутрішню логіку роботи інституції.
Програмна директорка Центру Ілона Демченко розповіла про свою діяльність і сучасний стан Фабрики повидла як культурного простору.
Театр Лесі: від модернізації до нових форматів
У Львівському академічному драматичному театрі імені Лесі Українки студенти дізнались, як відбувалася модернізація театру, які нові формати тут використовують у підготовці вистав і як працюють з молодою аудиторією.
Головна адміністраторка Ірина Чаниж розповіла, як функціонує театр зсередини і які принципи лежать в основі його роботи: рівність, горизонтальні зв’язки, відповідальність і процесуальність. Для студентів цікавою була розмова про створення середовища, де кожен має голос і вплив, а результат стає наслідком спільної роботи.
Муніципальна бібліотека як сучасний мультифункційний простір
Львівська муніципальна бібліотека продемонструвала відвідувачам програми реальний приклад трансформації від класичного книгосховища до сучасного мультифункційного простору.
Зустріч із Василем Кметем була присвячена ролі сучасної бібліотеки — як простору, хабу та сервісу водночас. Окремо йшлося про її функцію в умовах конкуренції, війни та розвитку штучного інтелекту, а також про бібліотеку як елемент культурної й інформаційної стратегії міста.
«Територія терору» — зразок живої інституції
Завершення програми відбулось у Меморіальному музеї тоталітарних режимів «Територія терору» — просторі, атмосфера якого підсилює зміст розмови.
Ольга Гончар поділилася досвідом через реальні кейси: створення «Музейного кризового центру», управління музеєм, участь у відновленні Музею Романа Шухевича в Білогорщі, а також робота на прифронтових територіях і за кордоном. Це була розмова про культурний менеджмент у кризових умовах і про те, як інституції залишаються живими навіть у найскладніші часи.
Замість резюме
Завдяки серії тематичних тренінгів і воркшопів студенти опанували практичні інструменти культурного менеджменту, комунікацій, фандрейзингу та стратегічного планування. Вони також дізнались, як формуються нові професійні спільноти культурних менеджерів, як знаходити ідеї для сильних проєктів, як вибудовувати міжнародні партнерства та як українська культура утверджується на світовій мапі. Це були не класичні лекції, а серія живих зустрічей із практиками культурної сфери, які відкрито поділилися своїм досвідом — від ідеї до реалізації.
— Це не просто навчання, а формування середовища людей, які здатні створювати зміни в культурі, — підсумувала серію зустрічей засновниця проєкту, доцентка кафедр управління проєктами ІАДУ та менеджменту організацій ІНЕМ Ірина Андрушків.
