Студент групи МІ-41 кафедри міжнародної інформації Інституту прикладної математики та фундаментальних наук Георгій Кошелєв успішно завершив навчання за міжнародною сертифікованою програмою Invisible University for Ukraine, започаткованою Центрально-Європейським університетом у Відні. Про свій досвід, особливості навчальної програми та найцікавіші курси Георгій розповідає в інтерв’ю.
— Чому ви вирішили навчатись у Львівській політехніці і як обирали спеціальність?
— Вибір Львівської політехніки був свідомим кроком до якісної освіти. Спеціальність «Міжнародна інформація» привабила своєю синергією: це не просто суха теорія, а поєднання аналітики, комунікацій і розуміння глобальних процесів — саме те, що дає змогу бути «на ти» із сучасним світом.
— Ви зараз навчаєтеся на бакалаврському рівні вищої освіти в Інституті прикладної математики та фундаментальних наук. Що найбільше запам’яталося за студентські роки?
— Крім академічних предметів, теорій і лабораторних у пам’яті закарбовуються прості, але важливі речі: час, проведений в університеті, і люди. Величезний респект моїй кафедрі міжнародної інформації. У нас працюють справді круті й лояльні викладачі, які не просто подають матеріал за підручником, а пояснюють його так, щоб це було цікаво, зрозуміло й по-справжньому актуально. Вони вміють пов’язати знання з реаліями сучасного світу, до якого нам усім доводиться адаптуватися, і допомагають побачити практичну цінність кожної теми. Це викладачі, які надихають, підтримують і мотивують до розвитку, відкриваючи нові можливості для зростання.
— Чи брали ви участь у наукових дослідженнях або проєктах під час навчання? Якщо так, то які теми вас цікавили і який досвід ви здобули?
— За час навчання я вже опублікував дві наукові статті. Крім того, стараюся відвідувати різноманітні лекції запрошених гостей на теми, що мене цікавлять. Мої інтереси досить широкі: я обожнюю стару наукову фантастику, бо ми зараз фактично живемо у світі, про який фантасти писали колись. Якщо говорити про наукові інтереси, то мене цікавлять футурологія, політика, міжнародні відносини та історія. Також є речі, до яких я професійно не дотичний, але мене дуже цікавлять хімія, біологія та інші прикладні науки, хоча сам я більше гуманітарій, попри аналітичний склад розуму.
— Звідки ви дізналися про програму Invisible University for Ukraine і що спонукало взяти в ній участь?
— Дізнався просто: моя дівчина перекинула пост з телеграм-каналу «Твій космос можливостей». Також наш завідувач кафедри часто надсилає різні цікаві програми, до яких я теж іноді долучаюся, коли знаходжу час між роботою, навчанням і особистим життям.
— Які навчальні дисципліни/курси у межах програми були для вас найцікавішими і чим саме вони запам’яталися?
— Найцікавіші були два курси. Перший — Linguistic Manipulation від Robert Gulyas. Я багато дізнався про філософію та психологію публічних осіб, зокрема акторів міжнародної політики: як вони говорять, що думають насправді, якісь малі рухи та інше. Завершенням курсу були есе/теза та захист із презентацією цієї тези англійською мовою (майже як курсова). Це допомогло навчитися краще висловлювати думки, захищати тези та розуміти, коли це робить хтось інший, базуючись не лише на відчуттях, але й маючи теоретичне підґрунтя.
Другий курс — Beyond the West від Максима Яковлєва. Ми «подорожували» різними країнами, дивились, як там розвивається суспільство і відмовлялися від певних стереотипів. Дуже круто, що Максим запрошував лекторів безпосередньо з тих країн: це були не просто випадкові гості, а науковці, політичні діячі й активна молодь. Обидва лектори були напрочуд прості, не поводились як «великі професори», тому після лекцій я почувався дуже легко, наче переглянув пізнавальне відео на YouTube.
— Якщо підбити підсумки навчання за IUFU, що стало вашим найбільшим здобутком — у професійному чи особистому плані?
— У професійному плані я значно поліпшив навички академічного письма та захисту тез англійською мовою. Оскільки програма охоплювала чотири напрями, це дало мені потужну базу для міждисциплінарного аналізу.
Окремо хочу виділити курс Civil Society and State in Times of War and Post-War Recovery: Legal Dimensions. Він допоміг глибше зрозуміти юридичні тонкощі та реальну силу громадянського суспільства. Я побачив, що «civil society» — це не просто термін із підручника, а реальний механізм, який під час війни бере на себе критичні функції держави і є фундаментом для майбутньої відбудови.
Також надзвичайно цікавим був курс Feminisms and Women’s Rights in Eastern and Central Europe. Для мене як майбутнього аналітика важливо було поглянути на правові й соціальні аспекти через призму гендерної рівності. Ми вивчали, як права жінок і феміністичні рухи впливають на розвиток демократії в нашому регіоні, особливо в умовах кризи. Це розширило моє розуміння соціальної справедливості та ролі інклюзивності у стійкості суспільства.
В особистому плані це сприяло моєму розвиткові як особистості. Це як прочитати не одну круту статтю, і не просто прочитати, а почути й обговорити її з авторами. Адже багато запрошених лекторів були авторами матеріалів, які нам давали на опрацювання. Такий досвід руйнує бар’єри, дає впевненість і розуміння, що наші думки й ідеї мають значення на міжнародному рівні.
— Програма Invisible University for Ukraine створена для підтримки українських студентів, чиє навчання постраждало від війни. Наскільки важливими, на вашу думку, є такі ініціативи сьогодні?
— Це надзвичайно важливо й дуже надихає. Багато студентів, з якими я навчався, були щиро зацікавлені. Тобто університет знайшов свою аудиторію, і вона чимала — понад 450 учасників на семестр. Це активна молодь, готова до змін і боротьби за краще майбутнє України. Такі ініціативи дають відчуття, що ми не самі у своєму прагненні розвиватися попри війну.