У Національному університеті «Львівська політехніка» підписали меморандум про співпрацю з Lviv HR Solutions — однією з провідних українських компаній у сфері HR-консалтингу, рекрутингу та професійної освіти.
— Ми всі розуміємо, що HR виходить далеко за межі кадрового діловодства та рекрутингу. HR сьогодні — це про психологічну стійкість, командну роботу, мотивацію, лідерство, а також про те, як не вигоріти на робочому місці. І не важливо, чи ми говоримо про сферу бізнесу, чи про органи державної влади, чи, зрештою, про заклади вищої освіти. Тому для нас як університету дуже важливо, що студенти в рамках цієї співпраці мають змогу почути про реальні проблеми HR-індустрії саме сьогодні й саме з уст людей, які безпосередньо щодня працюють у цій галузі або надають у ній консультативні послуги, — наголосив проректор з навчально-методичної роботи Володимир Жежуха.
Підписання меморандуму стало можливим завдяки сприянню кафедри менеджменту персоналу та адміністрування, зокрема доцент цієї кафедри Ярослав Панас.
HR 2026: лекція Оксани Шахової
Після підписання меморандуму засновниця Lviv HR Solutions, HR-експертка з 18-річним досвідом Оксана Шахова провела відкриту лекцію для студентів і викладачів, під час якої розповіла про глобальні зміни на ринку праці, психологічний стан суспільства загалом, вплив війни та місце штучного інтелекту в професійному майбутньому.
Спікерка одразу наголосила, що сучасний HR уже давно перестав бути лише про рекрутинг, адже традиційне уявлення про HR як спеціаліста, який просто шукає кандидатів на вакансії, сьогодні є застарілим. Бізнес потребує спеціалістів, які можуть працювати з мотивацією працівників, підтримувати ефективність команд, формувати здорову атмосферу в колективі й водночас бути психологами, стратегами та менеджерами.
— HR сьогодні — це про вміння працювати під тиском, психологічну стійкість, мотивацію та лідерство. Класичний HR поступово трансформується в так званий HR Operation — роль, де поєднуються функції управління персоналом, операційного менеджменту та стратегічного розвитку, — зазначила лекторка.
Психологічне здоров’я — це важливо
Однією з ключових тем лекції стала психологія. Оксана Шахова багато говорила про те, що українська реальність, сформована війною, постійною небезпекою та високим рівнем стресу, кардинально змінила підхід до роботи з людьми.
— Ми живемо в постійному тривожному стані. І це нова реальність, з якою треба вчитися працювати. У світі не існує країни з таким рівнем економічного розвитку, як наша, яка б упродовж такого тривалого часу жила в умовах війни. І більшість практик, пов’язаних із тим, як працювати з людьми під час бойових дій, не зовсім відповідають тому досвіду, який проживаємо ми сьогодні. Адже реалії, у яких ми опинилися, часто не вкладаються у звичні моделі та підходи, — зауважила вона.
Лекторка наголосила, що сучасний працівник живе в умовах постійної тривоги, страху, емоційного виснаження та психологічного перевантаження. Якщо раніше більшість страхів людини були радше уявними чи потенційними, то сьогодні українці живуть у реальності, де багато загроз стали абсолютно конкретними та справжніми.
— Більшість наших страхів — ілюзії. І це справді так. Адже чого може боятися мама? Що щось станеться з її дитиною. Наприклад, що дитина піде на майданчик, і трапиться якась трагедія. Але наскільки часто це відбувається? Майже ніколи. Або жінка боїться, що її покине чоловік чи хлопець, що вона ніколи не вийде заміж, не матиме стабільності чи успіху в роботі.
Таких страхів у людей були мільйони, вони здавалися дуже важливими, але здебільшого залишалися лише ілюзіями. Тому що ймовірність того, що цей страх справді реалізується, зазвичай дуже мала — умовно 5 %. І у вас теж є такі страхи. Якщо замислитися, то багато з них мають дуже низьку ймовірність стати реальністю.
Але почалася війна, і деякі страхи стали максимально реальними. Наше суспільство та наші люди живуть у досвіді, якого не проживають інші країни чи наші сусіди. Їхня психіка цього не переживає, а наша — переживає. Страх того, що може прилетіти ракета, більше не є абстрактним. Раніше мозок міг сказати: «Зачекай, це ж не обов’язково станеться». А тепер він відповідає: «Як це — не обов’язково? Он учора прилетіло, позавчора прилетіло». І це вже не ілюзія, — пояснила Оксана Шахова.
Це безпосередньо впливає на продуктивність, здатність концентруватися, знаходити рішення та взаємодіяти з іншими. Якщо раніше випадки емоційного вигорання були поодинокими, то нині буквально кожен працівник має певні ознаки цього стану. Це стало масовим явищем, з яким стикаються люди в різних сферах. Саме тому HR, менеджери й керівники мають навчитися бачити психологічний стан людей, вчасно реагувати на зміни, створювати безпечне середовище та підтримувати команду.
Тож сучасний управлінець має не просто контролювати результат, а розуміти, що за цим результатом стоїть людина зі своїми страхами, виснаженням і ресурсами. У нових умовах ефективність команди безпосередньо залежить від того, наскільки компанія здатна працювати з ментальним здоров’ям своїх людей.
Штучний інтелект — не загроза, а інструмент
Окремий великий блок лекції був присвячений штучному інтелекту. Оксана Шахова багато говорила про те, що ШІ вже сьогодні стає частиною професійної реальності, а в найближчі роки його роль лише зростатиме.
— Якщо протягом року ви глибоко не зануритеся в ШІ, то потім зробити це буде набагато складніше. Тому що тренди змінюються, технології змінюються, і чим швидше ви почнете, тим далі будете попереду. Ситуація така, що з часом усе настільки ускладнюватиметься, що розібратися в цьому буде значно важче, — наголосила вона.
Штучний інтелект поступово змінює сам принцип роботи багатьох професій. Частина рутинних, тактичних та аналітичних завдань буде автоматизована, а це означає, що молодим спеціалістам уже нині потрібно вчитися працювати з новими інструментами. Водночас варто розуміти, що ШІ — це новий інструмент, «ідеальний працівник», який може пришвидшувати процеси, допомагати з аналізом чи структуризацією, але лише за умови, що людина вміє правильно ставити завдання, перевіряти результати й мислити критично.
За словами лекторки, сліпа довіра до ШІ може призвести до втрати власної експертності, аналітичного мислення та здатності вирішувати самостійно. Саме тому головне завдання майбутніх фахівців — не боятися штучного інтелекту й не саботувати його, а навчитися використовувати його раніше та краще за інших.
