Експериментальний проєкт Erasmus+ PROMENT, спрямований на створення системи тьюторства і менторства в закладах вищої освіти для підтримки студентів у навчанні та професійному розвитку, успішно завершився. У ньому взяли участь чотири українські університети та два заклади вищої освіти Грузії. Наприкінці січня цього року учасники експерименту підбили підсумки трирічної роботи над проєктом. Місцем проведення заходу стала Львівська політехніка. Докладніше про результати розповідає керівниця Центру тьюторства і менторства Львівської політехніки Наталія Бокла.
— Отже, фінальний звіт про роботу над проєктом Erasmus+ PROMENT складено. Оцінку діяльності інституційних координаторів виставлено. Які головні моменти ви хотіли б відзначити?
— Проєкт PROMENT тривав три роки. Коли його писали, ніхто й гадки не мав, що реалізація відбуватиметься в умовах повномасштабної війни. Та, навіть попри небезпеку, університети-учасники змогли подолати всі перешкоди й у кінцевому підсумку прозвітувати про результативне виконання поставлених завдань. Українські партнери, зокрема Дніпровська політехніка, Чорноморський національний університет імені Петра Могили в Миколаєві та Чернігівська політехніка, працювали й досі працюють у дуже складних умовах. Їм доводиться вести освітню діяльність у прифронтових регіонах, за 30–50 кілометрів від лінії фронту. Навчання часто вимушено відбувається в онлайн-форматі. Грузинські ж університети зіткнулися зі своїми викликами, що теж змусило їх проводити тренінги для студентів дистанційно. Та, попри все, учасники проєкту впорались із завданнями й досягли поставлених цілей.
— Беручи участь в експерименті, яких результатів університети передбачали досягти і чи справдилися їхні очікування?
— Після трьох років активної роботи, здобуття досвіду, пілотування напрацьованих схем менторства і тьюторства та фінальних презентацій можна говорити про колосальну роботу, яка має довготривалі наслідки для освітньої спільноти. Беручи участь в експерименті, ми очікували досягти практичних результатів, які підтвердять ефективність розроблених моделей наставництва та тьюторства. Ці очікування справдилися повною мірою: напрацьовано 12 схем тьюторства і менторства та проведено їх апробацію в реальних умовах, а також сформовано культуру наставництва, яка стала невіддільною частиною освітнього процесу. Яскравим прикладом є Центр менторства і тьюторства у Львівській політехніці, відкритий у межах проєкту, який нині успішно функціонує та розвивається. Студенти активно долучаються, діляться власним досвідом, рекомендують програми своїм одноліткам, що створює ефект «ланцюгової реакції» та забезпечує сталість результатів. Так, експеримент не лише підтвердив наші очікування, а й заклав фундамент для подальшого розвитку наставницьких практик у закладах вищої освіти.
— Чи налаштовані учасники експерименту на подальшу роботу в цьому напрямі?
— Так, безперечно. Усі університети-партнери здобули цінний досвід у впровадженні тьюторства і менторства в освітній процес та досягли неабияких успіхів у його реалізації. Тож природно, що вони прагнуть продовжувати рух у цьому напрямі. Центр тьюторства і менторства у Львівській політехніці став для багатьох студентів стартовим майданчиком підтримки та професійного розвитку й далі залишається відкритим простором для тих, хто прагне долучитися до тьюторсько-менторських програм. Сьогодні, маючи потужний потенціал, ми спираємося на вже досягнуті результати й водночас працюємо над новими ідеями та стратегіями розвитку цього студентського осередку, щоб забезпечити його подальше успішне функціонування.
— Яка реальна ефективність тьюторства і менторства як інструменту поліпшення якості освіти та розвитку студентів? Чи можна нині говорити про перші плоди?
— Реальна ефективність програм тьюторства і менторства миттєво не проявляється. Це інструменти довготривалої дії. Потрібен час, щоб оцінити вплив на якість освіти — необхідно зібрати відгуки студентів і проаналізувати результати. Тому робити остаточні висновки про ефективність програм ще зарано, адже видимість цих результатів проявляється поступово — через призму часу, у міру накопичення досвіду та історій успіху. Водночас уже сьогодні можна говорити про перші паростки. Хоча б про індивідуальні історії студентів, які завдяки наставникам змогли краще зорієнтуватись у виборі професійного шляху, розкрити свій потенціал чи подолати труднощі в навчанні. З цих історій народжуються нові історії та формується спільнота. Викладачі й старші студенти допомагають молодшим. Ті у свою чергу, маючи вже практику, згодом стають наставниками для інших. І хоча масштабні висновки ще попереду, тьюторство й менторство запускає процеси позитивних змін у студентському середовищі, що з часом можуть значно підвищити якість освіти.
— Чи розроблятимете нові програми?
— Програм не розширюватимемо кількісно, а зробимо їх більш компактними й уніфікованими. Ці дванадцять напрацьованих програм, запропонованих згідно з проєктом, плануємо звести до єдиної форми без зайвої деталізації, як-от цифрове менторство, професійне менторство, менторство для зелених технологій, і упорядкувати за напрямами.
— Чи були серед запропонованих проєктом програм такі, що не спрацювали або виявилися менш успішними і можна їх безболісно відкинути, а натомість запропонувати ефективніші?
— Не всі програми були однаково успішними. Наприклад, дружнє тьюторство для іноземних студентів не вдалося реалізувати з тієї причини, що студенти з-за кордону з безпекових міркувань нині не їдуть на навчання в Україну. Але програма залишається у портфелі, адже в майбутньому, сподіваємося, вона буде важливою для залучення студентів з-за кордону. А от менторство для студентів з інвалідністю реалізовано частково — участь взяв наразі один студент. Проте цієї програми теж не відкидаємо. Щоб робити навчання доступнішим для певної категорії студентів, університет і надалі підтримуватиме інклюзію.
— Які програми були «у фаворі»?
— Найкращі результати показали професійне менторство та тьюторство для першокурсників. Окремо варто згадати курс «Основи тьюторства і менторства», який став вибірковою дисципліною в університеті. Він має великий попит серед студентів і щороку вдосконалюється через оновлення матеріалів, а також завдяки студентським ідеям та рекомендаціям. Прогрес між першим і третім випуском студентів-тьюторів очевидний.
— Чи «Основи тьюторства і менторства» й надалі залишаться у переліку дисциплін на вибір?
— Однозначно так. Студенти виявляють велику зацікавленість у ньому. Періодично я «підживлюю» дисципліну новим наповненням, зважаючи на побажання студентів. Результат говорить сам за себе: здобувачі заздалегідь обирають згадану дисципліну.
— У Львівській політехніці достатньо кадрів, які готові надавати психологічну й академічну допомогу відповідно до програм тьюторства і менторства?
— Важливим напрямом діяльності стала підготовка викладачів. Через відділ навчання та розвитку персоналу Львівської політехніки (завідувачка — Надія Любомудрова) проведено три потоки курсу підвищення кваліфікації, лекторкою яких була професорка Олена Єрмошкіна з кафедри фінансів Інституту економіки і менеджменту. Участь взяли понад 80 викладачів, які отримали сертифікати й навчилися працювати як ментори. Наступний крок — мотивувати їх долучатися до програм, враховувати цю діяльність у рейтингах і преміюванні, адже наставництво — це велика відповідальність. І саме через дисципліну «Основи тьюторства і менторства» та курси підготовки викладачів є можливість забезпечувати сталість і розвиток цієї культури в університеті.
— З якими викликами доводилося стикатись у процесі пілотування проєкту Erasmus+ PROMENT?
— Найскладніше було знайти менторів, готових працювати без оплати, а також студентів, які відповідали б схемам і хотіли брати участь у програмах. Баланс між пропозицією і попитом не завжди вдавалося втримати. Умови університетів теж різнилися: Львів мав змогу працювати офлайн, тоді як Миколаїв і Чернігів змушені були переходити на онлайн-формат через близькість до фронту та небезпеку бомбардувань. Але навіть у таких умовах усі заклади давали собі раду.
— Початково підсумкову зустріч учасників експериментального проєкту PROMENT планували провести в Національному університеті «Дніпровська політехніка». Що цьому завадило?
— Фінальну зустріч учасників проєкту перенесли до Львівської політехніки через безпекові ризики. Тут університети презентували результати трирічної роботи, поділилися досвідом і накреслили плани на майбутнє. Під час заходів прозвучала ідея провести через пів року ще одну зустріч, щоб оцінити, як менторство розвивається поза проєктом.
— Якщо коротко підсумувати участь у проєкті українських і грузинських університетів, то…
— …очікування щодо актуальності теми тьюторства і менторства повністю підтвердилися. Попри складні реалії російсько-української війни, університети змогли реалізувати програми, напрацювати значний досвід і закласти основу для подальшого розвитку. Перспективи розширюватимуться — Президент України підписав Закон України «Про наставництво». Далі буде…
