43 студенти й дев’ять викладачів скористалися нагодою побачити сучасну поліграфію, ознайомитися з новими технологіями та розширити свій професійний світогляд, відвідавши освітні установи та профільні інституції, діяльність яких пов’язана з поліграфією, дизайном і сучасними тенденціями розвитку цієї галузі, зокрема Технічний університет у Хемніці, Лейпцизький університет і підприємство «Гейдельберг. Друкарські верстати». Також вони побували на екскурсіях у Дрездені, Лейпцигу та Франкфурті-на-Майні.
Поїздка була насамперед для тих, хто опановує видавництво та поліграфію, однак до неї зголосилися студенти всіх спеціальностей від першого до четвертого курсу. Головною умовою участі був відповідний рівень англійської мови, адже всі заходи й зустрічі відбувались англійською.
Це третій візит студентів і викладачів Поліграфічного коледжу до німецьких партнерів. Попередні два (у липні 2022 року та січні 2024 року) відбулися за підтримки програми DAAD. Позаяк цього року DAAD уже не співфінансує таких поїздок, охочі зорганізувалися самостійно.
Знайомство з інститутами, що спрямовані на розроблення й вивчення передових технологій
—Німеччина на сьогодні — провідна країна у сфері сучасних поліграфічних технологій. Для поїздки ми обрали саме ті дослідницькі й освітні заклади, де готують спеціалістів такого напряму, як ми в коледжі,— розповідає організаторка поїздки, заступниця директора з виховної роботиОксана Гривняк.
Першим пунктом мандрівки став Інститут друкованих та медіатехнологій у Технічному університеті в Хемніці. Його основний напрям — наукові дослідження, тому там навчаються лише магістри й аспіранти. У цьому університеті делегація коледжу мала нагоду побувати на семінарі «Майбутнє друку», яку провадиди професорДевід ГольцнеріСвітлана Тараненкоз Черкащини, що здобуває ступінь PhD.
—Те, що ми там почули, створювало враження нереального, фантастичного, адже нам розповіли про друковані органічні сонячні батареї (це одна з новітніх розробок, ефективність якої наближається до коефіцієнта корисної дії класичних сонячних панелей) і про звуковий друк,— розповідає далі Оксана Ігорівна. —Також ми дізналися про роботу дослідницької групи POPULAR («Друковані та стабільні органічні фотоелектричні елементи з нефулереновими акцепторами»), яку фінансує Німецький дослідницький фонд (DFG). Потім нас повели в лабораторії й показали, як це працює реально, які експерименти там провадять, а вже у виставковій залі ми оглянули результати.
Майбутнім поліграфістам розповіли про перспективи досліджень у галузі друкованої електроніки та тенденції розвитку нових медіа, а також про зв’язок цих досліджень із цифровими гуманітарними науками.
Оксана Гривняк зауважує:
—Кожна поїздка до цього університету відкриває щось нове: змінюються теми досліджень, з’являються нові розробки, а науковці працюють над дедалі складнішими й амбітнішими проєктами.
Наступним містом став Лейпциг і його Університеттехнологій, економіки та культури, що спеціалізується на практичній освіті в технічних, економічних і культурних сферах длябакалаврів і магістрів за напрямами підготовки інженерії, бізнесу, дизайну, медіа, туризму та соціальних наук. Значну увагу там надають проєктній роботі, співпраці з підприємствами та застосуванню знань у реальних професійних завданнях, а академічну теорію поєднують із практичними стажуваннями та тісною взаємодією з регіональними компаніями.
— І тут ми були вражені рівнем лабораторій, де є відповідне обладнання для всіх освітніх програм і напрямів. Практично кожна дисципліна наприкінці семестру передбачає самостійно реалізований проєкт. Там кожен студент має власний ключ до лабораторії, тому може будь-коли туди зайти і працювати над своїм проєктом. У цьому університеті ми також зустріли українку —Євангеліну Бурдело, студентку спеціальності «Видавництво і поліграфія» Київської політехніки, яка в Німеччині навчається за програмоюErasmus+. Вона показала нам проєкт пристрою для вертикального друку графіті, над яким її група працювала цілий семестр.
Доктор наук, професор факультету інформатики та медіаГольґер Целльмер, який спеціалізується на медійних технологіях, зокрема на цифрових процесах обробки зображень, друкарських і виробничих технологіях у медіасфері, представив гостям з України перспективні освітні можливості та новітні програми факультету, а також розповів про запуск у 2026 році інноваційного курсу «3D-друк та функціональні поверхні», що поєднує інженерні науки з практичним опануванням технологій адитивного виробництва. Студентам продемонстрували процес друку на пляшках, а наприкінці візиту подарували сувенірні пляшки з українським тризубом на згадку про відвідини університету.
«Університет дуже вразив. Хотілося б, щоб і в Україні було більше таких можливостей. Тут відчувається постійний рух, інновації, бажання розвиватися, а викладачі справді горять своєю справою»,— поділилася враженнями студенткаМарта Березка,яка вважає дуже цінним поєднання теорії з роботою в наукових лабораторіях, адже так не просто здобуваєш знання, а вчишся творити й мислити. На її думку, дуже важливо, що студенти мають доступ до навчальних приміщень і можуть працювати над проєктами, коли їм зручно.
Також студенти ознайомилися зі структурою бакалаврських програм у сферах книжкового й медіавиробництва, створення медіаконтенту, пакування та сталого розвитку та почули про систему навчання, що базується на поєднанні теорії, обов’язкової практики на підприємствах і розвитку індивідуальних професійних компетенцій. Як зауважив студент Юліан Врублевський, більшість занять там ґрунтується на практичній роботі, а не лише на лекціях, що дає краще розуміння того, як і чому все працює.
Екскурсії до лідерів виробництва друкарського й поліграфічного обладнання
Насамперед делегати коледжу відвідали підприємство «Гейдельберг. Друкарські верстати». Нині його виробничі площі й великий виставковий центр розташовані в містечку Віслох, адже в Гейдельбергу вони вже не поміщалися територіально.
—Ми в цьому виставковому центрі були у 2024 році, а тепер, за короткий час, побачили, як усе оновлено. Нас зустрів дуже привітний і гостинний менеджер Бернард, який про кожне обладнання може говорити безкінечно, поки його не зупиниш. Студенти зізнавалися, що в них мурашки по шкірі бігали від побаченого. Бернард розповів про обладнання, яке випускає «Гейдельберг», а також про інновації, які там впроваджують. Зараз їхні фахівці працюють над впровадженням автоматизації та роботизації, випускають маніпулятори, які виконують роботу навантажувача, що може сортувати, возити папір до машини й забирати віддруковані аркуші.
Головний напрям роботи підприємства — друкарські офсетні машини, які зі зростанням популярності цифрового друку вже запустили виробництво цифрових друкарських машин. Студенти були вражені, яким може бути виробничий цех: великий, світлий, теплий, без пилу та бруду. Вони багато дізналися про маркетинг і продаж поліграфічного обладнання, активно ставили запитання щодо купівлі та продажу обладнання. Їх вразило, що все тут перебуває на гарантійному обслуговуванні.
—На підприємстві дуже пишаються, що їхнє обладнання живе як мінімум чотири життя: перше — нове, коли його купують у виставковому центрі; друге — коли закінчується гарантійний термін, і це обладнання перекуповують інші країни, переважно Центральної Європи (Польща, Чехія, Угорщина); третє життя обладнання проживає в Україні, а на четверте їде допрацьовувати до Африки. Це свідчить про його високу якість, —наголошує Оксана Ігорівна.
Від автентики до сучасності
Попри те, що поїздка мала освітнє та виробниче спрямування, її учасники побували й на екскурсіях. Позаяк Німеччина — країна Йоганна Гутенберга, німецького першодрукаря, винахідника, автора друку рухомими літерами, у Майнці, де він народився, студенти й викладачі завітали до природничого музею, куди тимчасово перемістили експонати музею Гутенберга, адже зараз він на реконструкції. Там їм вдалося побачити 42-рядкову Біблію, яку німецький першодрукар створив усередині XV століття, і взяти участь у майстер-класі з книгодрукування. У Майнці українські туристи також побували в церкві св. Стефана, відомій унікальними фресками, побачили руїни церкви, де хрестили Йоганна Гутенберга, місце, де стояв будинок, у якому народився майстер, і пам’ятник першодрукареві.
Позаяк від Майнца недалеко до Франкфурта-на-Майні, українські туристи вирушили туди й потрапили до Європейського центрального банку. Щоправда, процесу грошових операцій, на жаль, побачити не вдалося, адже тепер там здійснюють лише бюрократичні операції. Проте вони прослухали пізнавальну лекцію та взяли участь у фінальному квізі, де студентка Софія Рій посіла четверте місце.
Було й саме місто Гейдельберг — гарне, автентичне, яке оминули руйнування Другої світової війни, а також неповторний Нюрнберг, де в оригінальній середньовічній будівлі розташований музей Альбрехта Дюрера, який ще в XV столітті оцінив значення книгодрукування. Його експонати були особливо цікаві студентам, що опановують дизайн друкованої продукції.
Усіх вразив Дрезден — столиця Саксонії, місто з давньою та багатою історією. Звідси студенти й викладачі коледжу розпочали свою мандрівку Німеччиною. Тут Оксана Гривняк розповіла про зв’язки Саксонії з Україною, зокрема про те, що у XVIII столітті правителями Саксонії були Август II Сильний та Август III, які водночас обіймали титул королів Речі Посполитої. У той період частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, що створювало спільний історико-політичний контекст для обох регіонів.
Біля пам’ятника Мартіну Лютеру студенти говорили про роль книгодрукування та ранніх медійних технологій у поширенні ідей Реформації, зокрема про використання памфлетів, балад і ксилографії — гравюр на дереві, які стали ефективними інструментами масової комунікації XVI століття.
Оглядаючи архітектурні пам’ятки міста та експозиції, учасники поїздки мали змогу доторкнутися до живої історії, яку раніше пізнавали здебільшого з підручників і лекцій. У Лейпцигу українські туристи відвідали Німецький музей книги та писемності. Там вони побачили, зокрема, письмо кіпу — систему вузликів на нитках, яку інки використовували для обліку й передавання інформації. Також експозиція містить давні книги й унікальні артефакти, які особливо цінні для майбутніх поліграфістів. Колекція музею налічує понад 500 тисяч експонатів, серед яких інкунабули — першодруки до 1501 року, рідкісні рукописи, папіруси та видання XVI–XX століть.
Вразила й архітектура міста, де поєднуються готика, ренесанс, бароко та модернізм, зокрема лютеранський храм святого Томи, у якому працював і де похований Йоганн Себастьян Бах.
«Загалом, із цієї подорожі кожен із нас виніс щось важливе саме для себе. Ми побачили, як живуть люди, над головами яких щодня пролітають тисячі цивільних літаків, де немає повітряних тривог і комендантської години. Я наповнилася відчуттям спокою й уперше за довгий час перестала постійно бігти, хоча б на один тиждень. Я вдячна цій майже родинній подорожі до Німеччини. Вона нас об’єднала, перезарядила й дала сили творити далі, щоб колись і наша країна так само приймала в себе безліч туристів»,—поділилася враженням другокурсниця видавничої справи і редагуванняХристина Брошко.
Викладачка спецдисциплін видавництва й поліграфіїНадія Цвикзауважила, що інвестиція в поїздку — це інвестиція в себе, адже їдеш однією людиною, а повертаєшся зовсім іншою, здобувши заряд енергії, незабутні враження та яскраві емоції. Вона відзначила високу якість освіти, передові дослідження та патентування розробок, а також тісний зв’язок із виробництвом та практичну спрямованість, що гарантує гідне працевлаштування випускників.
— Наші студенти побачили все на практиці: сучасні технології, технічне оснащення. Технічні університети Німеччини є місцем мрії для багатьох студентів… Це був неймовірно насичений досвід для мене. Я здобула багато нових ідей і знань, які планую впроваджувати у практику, а також розширила свій професійний світогляд,— наголосила викладачка.
