Знайомство з історією свого навчального закладу – важливий етап у житті кожного першокурсника. Днями студенти Інституту хімії та хімічних технологій (група ХТ-12) та Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій (групи ОІ-14, ПП-13 і ПЗ-14) долучилися до пізнавального заходу, відвідавши Музей історії Львівської політехніки. Ініціатором та організатором візиту став доцент кафедри української мови Національного університету «Львівська політехніка» Володимир Дяків.
Екскурсійна програма дозволила здобувачам освіти зануритися в минуле найдавнішого технічного університету України та одного з найстаріших у Європі. Завдяки унікальним архівним документам, старовинним приладам та раритетним світлинам студенти простежили шлях становлення Політехніки від її заснування у 1816 році. Окрема увага була приділена видатним постатям – викладачам і випускникам, чий науково-технічний здобуток залишив вагомий слід в історії. Провідником у цій мандрівці стала провідний фахівець музею Соломія Харамбура, чия змістовна та професійна розповідь не залишила нікого байдужим.
За словами учасників, такі заходи дарують не лише нові знання, а й надихають на подальше навчання та творчу діяльність. Своїми враженнями від побаченого студенти поділилися у відгуках:
«Нещодавно нам випала чудова можливість відвідати Музей історії Львівської політехніки. У ньому представлено широкий спектр експонатів, що розповідають про заснування та розвиток університету, а також про внесок його викладачів та випускників у науковий і технічний розвиток регіону. Виставлені листівки дали можливість поглянути й на буденне життя Львівської політехніки. Особливо цікавою була історія виставленого там старовинного механічного годинника. Зараз у музеї також триває Великодня виставка, що дає можливість побачити вишиті сорочки, рушники й намиста з різних куточків України. І який же Великдень без писанок? Там можна побачити ціле їх розмаїття – від традиційних до сучасних.
Проте моєю улюбленою частиною екскурсії було відвідування актової зали Політехніки. Неймовірно захопливо було послухати історію цього приміщення, дізнатися більше про його багате оформлення і дивовижні сюжети картин, що прикрашають стіни. За цю коротку годинну екскурсію ми здійснили подорож від заснування школи та відкриття перших кафедр до її реорганізації у політехнічний університет; від перших жінок-студенток і викладачок до сучасного розмаїття освітян та здобувачів освіти.
Якщо ви навчаєтесь тут або тільки плануєте, обов’язково завітайте в цей музей, аби насолодитися багатою історією і неймовірною атмосферою Львівської політехніки» (Марта Кульпа, група ХТ-12).
«Найбільше мене вразило те, наскільки цікавими можуть бути звичайні речі, якщо знати їхню історію та звертати увагу на деталі. На самому початку ми оглядали велику колекцію народного одягу. Я із зацікавленням роздивлялася вишиті речі, що були створені руками представниць ІАРД. Дивно, що на одному полотні можуть поєднуватися різні техніки та кольори залежно від конкретного регіону. Кожна сорочка ніби мала свій власний код.
На виставці, окрім одягу, були також представлені й інші побутові речі, наприклад, справжній старовинний годинник із механізмами минулих століть та ціла серія художніх листівок. Особливе місце в експозиції займали картини та ікони, біля яких ми зупинялися на певний час. Екскурсовод детально розповідала нам історію майже кожної з ікон, пояснюючи, хто їх створював і яке значення мали певні символи на полотнах. Також вразили традиційні писанки, адже їхніми авторами виявилися викладачі та випускники нашої Львівської політехніки, що додавало особливої гордості за наш заклад.
Під кінець нашої прогулянки ми завітали до головної зали технічного університету. Я була в захваті від її інтерʼєру, величезних колон та неймовірної стелі, яка просто заворожувала своєю красою. У такому місці справді відчувався дух старовини та велич науки, про які нам також цікаво розповідали під час огляду.
Тепер я планую частіше відвідувати подібні заходи, адже це допомагає краще зрозуміти історію свого університету та побачити стільки краси в одному місці» (Софія Смичок, група ХТ-12).
«Похід до Музею історії Львівської політехніки разом з одногрупниками залишив дуже приємні та яскраві враження. Це була не просто звичайна екскурсія, а справжнє занурення в історію одного з найвідоміших університетів України.
Атмосфера музею одразу налаштовує на серйозне сприйняття інформації та викликає інтерес до минулого. Особливо мене вразила розкіш та вишукане оздоблення інтер’єру Головного корпусу університету. Величні зали, декоративні елементи та архітектурні деталі створюють відчуття поваги до традицій і підкреслюють значущість цього закладу. Було приємно усвідомлювати, що ми маємо змогу навчатися в країні з такою багатою освітньою спадщиною.
Окремо варто відзначити екскурсовода, яка була дуже обізнаною, уважною до деталей і вміла цікаво подати матеріал. Вона не просто перелічувала факти, а ніби оживляла історію університету, доповнюючи її маловідомими фактами та цікавими прикладами. Завдяки розповіді ми дізналися, через які складні історичні періоди пройшла Львівська політехніка, як змінювалася разом із суспільством і при цьому зберігала свої традиції та високий рівень освіти.
Цей похід також став чудовою нагодою провести час разом з одногрупниками поза аудиторією, поспілкуватися в неформальній атмосфері та поділитися враженнями. Такі заходи не лише розширюють кругозір, а й зміцнюють колектив» (Любомир Шепарович, група ОІ-14).
«Чесно кажучи, за час навчання я ще не встиг обійти всі коридори Політехніки, бо вона виявилася просто величезною. Тому екскурсія до музею стала для мене хорошою нагодою нарешті побачити ті частини головного корпусу, куди я раніше навіть не заходив. Спочатку я думав, що це буде стандартна нудна розповідь, де потрібно просто мовчки стояти навколо гіда, але все пройшло зовсім інакше.
Екскурсовод розповідала дуже просто, без складних завчених дат, постійно наводила життєві приклади про те, як тут було раніше. Під час екскурсії ми ставили багато питань, і нам охоче на все відповідали. Але найбільше мене здивувало те, що нам дозволили не просто роздивлятися експонати через скло, а й реально спробувати деякі речі в дії.
Зазвичай у музеях усюди висять таблички «Не торкатися», а тут нам дали потримати в руках обладнання минулих часів. Наприклад, на старі теодоліти та інше вимірювальне приладдя ми просто подивилися, але нам дуже детально показали, як працює морський прилад (здається, секстант), за допомогою якого на кораблях визначали своє розташування за зірками. Було дуже цікаво слухати, як саме ним користуватися та що налаштовувати. А ще нам дали «поклацати» на справжній старовинній друкарській машинці. Це дало змогу хоч на кілька хвилин уявити, як вчилися тогочасні студенти і наскільки складніше їм було виконувати ті завдання, які ми зараз робимо набагато швидше.
У підсумку я справді класно провів час і дізнався багато нового. Зрозумів, що наш університет має дуже серйозну історію, і побачив його не просто як місце, де потрібно постійно здавати лабораторні роботи та звіти. Як на мене, такі екскурсії – це крута можливість відволіктися від пар та рутини й нагадати собі, що ми навчаємося у закладі зі справді великою і цікавою спадщиною» (Петро Островка, група ПЗ-14).
Висловлюємо щиру подяку пані Соломії Харамбурі за змістовну, пізнавальну та надзвичайно цікаву екскурсію!
