Одним із переможців програми Talents for Ukraine від KSE Foundation став доктор хімічних наук, професор кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету «Львівська політехніка» Святослав Половкович. Програма Talents for Ukraine підтримує талановитих українців у науці, освіті, технологіях і культурі, надаючи фінансову підтримку та ресурси для розвитку навіть у складних умовах.
Святослав Половкович погодився відповісти на запитання Центру комунікацій Університету.
— Який проєкт був поданий на конкурс Talents for Ukraine?
— Talents for Ukraine оцінює не проєкти, а талановитих людей. Я подав CV і мотиваційний лист, розповів про свої наукові, освітні та соціальні досягнення. За це здобув мінігрант на підтримку діяльності.
— У чому унікальність ваших досліджень?
— Ми створюємо нові органічні молекули й гетероцикли з потенційною біологічною активністю. Працюємо над пошуком нових антиконвульсантів для лікування посттравматичної епілепсії як наслідків черепно-мозкових травм, а також розвиваємо прикладні технології — виробництво біопалива та синтез полімерів, які вже застосовують на практиці.
— Як швидко результати можуть бути впроваджені у фармацевтику?
— Випуск ліків — довгий процес, тож лише невеликий відсоток молекул доходить до практики. Натомість прикладні технології, як-от виробництво полімерів або біопалива, впроваджують значно швидше.
— Чи співпрацюєте з міжнародними центрами?
— Безпосередньо з компаніями — ні. Але через Українське товариство медичної хімії маємо доступ до лабораторій у Чехії, Франції, Польщі та США. Наші молекули досліджували в американських центрах, а над протиепілептичними засобами працює спільна команда з медуніверситету.
— Що для вас означає перемога в Talents for Ukraine?
— Це дороговказ і сигнал, що моя робота потрібна. Фундація Київської школи економіки оцінює з академічної, бізнесової та прикладної перспективи. Це підтвердження, що напрям правильний.
— Які можливості відкриває ця підтримка?
— Передусім — полегшення практичних аспектів досліджень: участь у міжнародних конференціях, доступ до платних наукових баз і спеціалізованих програм. Це підвищує мобільність і ефективність роботи.
— З якими викликами сьогодні стикається українська хімія та фармацевтика?
— Одним із ключових викликів є дефіцит кадрів і зниження популярності галузі. Після тривалого занепаду промислового сектору, а також в умовах війни, кількість студентів, які обирають цей напрям, значно зменшилася, тому відновлення кадрового потенціалу потребуватиме часу. Додатково ситуацію ускладнюють стереотипи щодо нібито «непрестижності» хімії. Водночас хімічні підприємства вже давно не відповідають застарілим уявленням: сьогодні це автоматизовані виробництва, сучасні лабораторії та комфортні офіси. Важливо також розуміти, що саме хімія лежить в основі багатьох інноваційних технологій — від фармацевтики й біотехнологій до нових матеріалів і енергетики.
— Чи достатньо в Україні інфраструктури для біотехнологій?
— Освітня та наукова база в цій сфері ще активно формується. Сучасна біотехнологія охоплює генну інженерію, створення штамів-надпродуцентів і розроблення інноваційних продуктів. У Львівській політехніці ми оновлюємо лабораторну базу та розширюємо дослідницькі можливості, а українські компанії вже працюють над розробками на основі модифікованих мікроорганізмів, зокрема у виробництві інсуліну.
— Як мотивуєте студентів?
— Деякі приходять мотивованими, інші — через практику: участь у конкурсах, олімпіадах, наукових проєктах. Важливий стимул — перспектива працевлаштування.
— Які навички критично важливі для молодого науковця?
— Гнучкість мислення, здатність працювати в умовах невизначеності й керувати великою кількістю завдань. Наукова робота часто залежить від зовнішніх обставин, тому важливо адаптуватись і ефективно використовувати час.
— Що надихає вас у складні часи?
— Любов до роботи, бажання зробити щось корисне для суспільства та допомога студентам. Як колись на кафедрі помітили мене, так я тепер намагаюся «висмикувати» талановитих студентів із великого потоку та розвивати їхній потенціал.
— Яку пораду дали б молодим дослідникам?
— Багато працювати і не здаватися. Спочатку завжди бракує ресурсів і досвіду. Важливо вкладати сили та кошти у власні дослідження — це формує базу для майбутніх грантів і публікацій. Сьогодні можливостей більше, ніж раніше, і їх потрібно використовувати наполегливо.
