У Львівській політехніці провели лекцію, присвячену темі війни — якою вона буває, яку має структуру і які її наслідки для всіх сторін конфлікту.
Роман Кузьмин — колишній військовий, молодший сержант Збройних сил України, кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук. Після важкого поранення він повернувся до викладацької роботи, й одним із перших проєктів, які реалізував, стала лекція, присвячена історії та структурі війн.
«Хочеш миру — готуйся до війни»
Як зазначив Роман Кузьмин, у своїй лекції він проводить паралелі між світовими війнами і війнами сьогодні.
Що таке війна? Відомо більш як сто визначень цього поняття. Зокрема, британська енциклопедія окреслює війну як конфлікт між політичними групами, що передбачає військові дії значної тривалості й масштабу.
Перше свідчення про війну в історії людства зафіксоване в печері біля міста Морель в Іспанії. Наскельний малюнок, чий вік становить 150 тисяч років (доба палеоліту), свідчить про те, що, відколи існує відома нам людина, відтоді можна говорити і про війну як явище.
Які є різновиди війни? Їх поділяють за рівнем інтенсивності на війни високої, середньої та низької інтенсивності. Водночас інтенсивність війни може змінюватися залежно від фаз, які визначаються зовнішніми чинниками. Російсько-українська війна, яка розпочалась у 2014 році, перебувала у 2014–2015 роках в активній фазі, потім перейшла у фазу середньої інтенсивності й залишалася такою до 2022 року. Після 2022 року ми знову повернулися до фази високої інтенсивності.
За територією поширення виокремлюють світові війни. Світова війна охоплює всі континенти й океани. Якщо масштаб менший, таку війну вважають регіональною. Локальні війни — це війни між двома країнами або ті, що обмежені вузькою територією. Відповідно, існує поділ за географічним принципом, а за характером війни бувають міждержавні, антитерористичні та громадянські.
Ознаки війни
— Згідно з міжнародними актами, ООН визначила такі ознаки війни: війна — це вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави, будь-яка військова окупація чи анексія з використанням території однієї держави або її частини, блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави. Таке було і в нашій війні — блокування портів з боку Чорноморського флоту російської федерації. Напад збройних сил держави на сухопутні, морські або повітряні сили іншої держави є одним з воєнних компонентів. Використання збройних сил однієї держави, які перебувають на території іншої за її згодою, у разі порушення домовленостей з нею або будь-якого продовження перебування таких військ після закінчення дії угоди визначають як акт агресії. Це те, що загрожувало з боку військ Чорноморського флоту після закінчення угоди про їх перебування. Дії держави, яка дозволяє використовувати свою територію військам іншої держави для здійснення актів агресії проти третьої держави. Це те, що робить Білорусь. Фактично вона також є учасником нашої війни і вчиняє акт агресії, надаючи свою територію для військ російської федерації. Посилання державою або від імені збройних банд, груп і регулярних сил чи найманців, що використовують збройні сили проти іншої держави. Переважно такий вид агресії є в громадянських війнах, і його досить активно використовують в африканських країнах, в Афганістані тощо, — зазначив Роман Ярославович.
Технології на війні. Зростання ролі технологій у сучасних війнах
Зростання ролі технологій у військових конфліктах помітне вже під час Першої та Другої світових війн. Під час Першої світової війни велику роль відіграли авіація, дирижаблі, підводні човни, танки, хімічна зброя, вогнемети та радіо. Дирижаблі, зокрема, активно використовували для бомбардування Британії в 1915–1917 роках. У роки Другої світової війни з’явилися балістичні крилаті ракети, ехолоти, радари, авіаносці, реактивна авіація і ядерна зброя. Однак поява певних технологій у попередній епосі ще не означає їх масового використання для військових потреб. Наприклад, авіаносці були винайдені раніше, але їхня перевага стала зрозумілою лише під час Другої світової війни.
Сучасні війни, війни за участю США в різних точках земної кулі та війни на Близькому Сході провокують появу й демонструють велику роль систем космічних супутників, високоточної зброї, так званої стелс-технології для зменшення радіолокаційної помітності в повітрі та на морі, безпілотних літальних апаратів, морських дронів, наземних роботизованих комплексів, а також комплексів ситуативної обізнаності на полі бою в реальному часі.
Модель ескалації конфлікту Фрідріха Глазла
У конфліктології відома так звана модель ескалації конфлікту Фрідріха Глазла, яка передбачає 9 «сходинок», поділених на три «блоки» розвитку конфлікту.
Перші 3 сходинки — це напруження, ситуація «win-win». На цьому етапі можна в результаті переговорів безпосередніх сторін досягти компромісу й уникнути великих втрат.
Сходинки 4–6 передбачають, що одна зі сторін обов’язково зазнає поразки. І єдиним способом досягти компромісу стає кваліфікована переговорна позиція однієї зі сторін. Тобто потрібно залучати переговорників і шукати компроміси для примирення.
Останні 3 сходинки означають готовність до знищення. Сьома сходинка — обмежене знищення, восьма — повне знищення, а дев’ята полягає в тому, щоб потягти ворога разом із собою в прірву, коли знищення загарбника стає важливішим за своє життя чи безпеку. На цьому етапі обидві сторони зазнають поразки, і припинення конфлікту можливе лише за активного втручання третьої сторони, тому що двоє між собою вже не можуть домовитися.
Як зазначив колишній військовий, зараз ми перебуваємо на сьомій сходинці, тобто готові до обмеженого знищення ворога.
Економічний вимір
Перехід економіки воюючої країни з режиму мирного часу на військові рейки завдає великих збитків і переважно пов’язаний з низкою заходів, покликаних мобілізувати суспільство й економіку для потреб збройних сил.
— У результаті сьогоднішньої війни США проти Ірану економіка вже зазнала колосальних збитків, оскільки це 20 % ринку нафти і 30 % світового ринку скрапленого газу. На початку бойових дій, як правило, розпочинається націоналізація майна та активів ворожої країни, або, як сьогодні це називається, заморожування активів. Так було і під час Першої світової, і Другої, і сьогодні.
Інфляція. Це абсолютно природний чинник, оскільки війна, що потребує витрат і нічого не продукує, відповідно, є збитковою. Це спричиняє інфляцію національної валюти, введення карткових систем на харчі й товари широкого вжитку. Під час світових війн в усіх країнах вводили карткову систему. Якщо буде, не дай Боже, наступна світова війна, цих моментів не уникнути.
Ненормованість робочого дня та обмеження відпочинку. Коли розпочинається війна, відбувається так звана мобілізація трудових ресурсів. Це означає, що працівники працюють понаднормово, навіть якщо їм за це не доплачують. Це те саме, що військовий несе службу на фронті, а робітник займається виробництвом устаткування, озброєння, амуніції на заводі.
Звичайно, такі заходи призводять до економічних труднощів, бо чоловіки — найбільш кваліфікована робоча сила — відправляються на війну і перестають бути корисними для національної економіки, що спричиняє стагнацію. І, звісно ж, безробіття: здавалося б, робочі місця звільняються, але насправді скорочується ринок. А тоді, відповідно, він спричиняє безробіття або пониження рівня оплачуваності праці, — зауважив колишній військовий.
Економічні блокади противників у війні
Класично під час світових війн і не тільки всі країни намагаються уражати не лише війська та озброєння противника, а й його економіку. Для цього практикують економічну блокаду. У роки Першої світової війни Франція, Британія та США блокували узбережжя Німеччини й Австро-Угорщини. Німеччина протидіяла цьому своїми засобами, зокрема підводними човнами та рейдерами. У роки Другої світової війни Британія та США повторили цей хід уже проти Німеччини й Італії, а Німеччина знову застосувала підводну війну. Активне використання Японії та США палубної сухопутної варти для боротьби з логістикою ворога на Тихому океані — принципи були дещо інші, але там також намагалися завдати економічних збитків. Щодо новішої історії, то перший приклад після Другої світової війни — блокада Західного Берліна, коли Радянський Союз перекрив доступ товарів для французького, британського й американського контингентів, які перебували в анклаві. Протягом 15 місяців усе необхідне постачали повітряним шляхом, зокрема значною мірою вугілля.
Як країни діють, коли щодо них намагаються запровадити економічну блокаду? Роман Ярославович пояснив:
— Як правило, в таких випадках країни вживають низку заходів, і перше — це використання нейтральних країн. Тобто вони намагаються обійти блокаду через нейтральні країни. У Першій світовій війні це були такі держави, як Швейцарія, Іспанія, Португалія, Швеція, країни Латинської Америки, а також США на перших етапах. Під час Другої світової це теж були Швеція, Швейцарія, Іспанія, Португалія, а тепер уже й Туреччина.
Наступне — це залучення спроможності своїх союзників. Тобто США для Британії, Франції та росії під час Першої світової війни і ленд-ліз США під час Другої світової війни для Британії, СРСР, Китаю фактично були їхніми рятівниками від економічних збитків. Та сама ситуація була з блокадою Західного Берліна в 1948 році.
І третє — контрабанда й обхід ембарго. Те, що робить сьогодні російська федерація. Тіньовий флот Ірану та росії. Але тіньовий флот уперше почав використовувати для обходу ембарго саме Іран. Продаж товарів подвійного призначення до російської федерації, наприклад, через країни Центральної Азії, Індії та Китаю. Під виглядом товарів подвійного призначення можуть постачати різноманітні компоненти, плати і так далі, обходячи таким чином ембарго.
Сучасні війни більше схожі на локальні війни періоду холодної війни (1948–1991), ніж на світові війни першої половини ХХ століття. Зараз спостерігається збільшення тривалості війн і збільшення дистанції між воюючими сторонами. Якщо раніше відбувалися штикові атаки, то тепер зона ураження становить 5–10 кілометрів. Далі зростає роль технологій у сучасних війнах і вагомість кількісної компоненти для тривалості війни. Спостерігається часткове повернення до масових армій та відмова від виключно професійних військ. Й останнє — це початок нових перегонів озброєнь у сучасному світі. Якщо раніше були штикові атаки, то тепер це оператор з дроном, роботизація всіх видів військ, космічні апарати, БПЛА, морські дрони та наземні роботизовані комплекси. За статистикою, втрати бронетехніки України на війні зменшуються, зокрема втрата танків. Тобто йдеться про колосальне зниження технічних втрат, і зумовлено це самою природою війни.
