Під час цієї поїздки було важливо донести учасникам із багатьох країн, що в Україні в умовах жорстокої агресії росії, попри обʼєктивні труднощі, і далі функціонують державні, освітні та культурні установи й заклади. Це можливо завдяки тому, що наші захисники стримують підступного ворога, а спільнота фахівців і молоді, зокрема ІАРД Львівської політехніки, чітко усвідомлює науково-практичні завдання, пов’язані зі збереженням, відтворенням та відбудовою історичних просторів держави.
Для професорки кафедри дизайну та основ архітектури ІАРД участь у престижному конгресі стала реальною завдяки грантовій підтримці House of Europe — програми Євросоюзу, яку в Україні втілює Німецький культурний центр «Гете-Інститут». Щоб здобути фінансування, Ореста Ремешило-Рибчинська розробила й успішно захистила проєкт «Фортеця молодих». А сьогодні вона разом зі своїми аспірантом і дипломницею працює над темою ревіталізації Гетьманського заїзду та казематів Підгорецького замку. Вони розробляють проєктні пропозиції щодо адаптації цих історичних пам’яток до потреб реабілітаційного центру військових. За задумом, тут функціонуватимуть мистецький осередок і різноманітні майстерні, зокрема столярні, де ветерани зможуть не лише працювати, а й проходити психологічне та фізичне відновлення. Також передбачено інклюзивне облаштування оглядових майданчиків і туристичних маршрутів у Підгорецько-Пліснеському ландшафті.
Перший захід відбувся в Університеті Севільї та був присвячений фортифікаціям і військовій спадщині. На ньому професорка виступила з доповіддю про історичні фортифікації XVII–XVIII століть в Україні, де торкнулася питання процесів їхнього розвитку, а також того, як цю стратегію імплементувати в архітектурну спадщину, зокрема у фортифікації. Особливу увагу зосередила на проблематиці замку в Підгірцях, що на Львівщині, адже наукова діяльність пані Орести пов’язана з ревіталізацією, реновалізацією та реконструкцією, тобто з наданням історичним спорудам сучасних функцій.
Поїздка на науковий семінар до Севільї відбулася на запрошення випускниці ІАРД Львівської політехніки, а сьогодні вже знаної дослідниці, PhD-докторки, постдокторантки програми Марії Склодовської-Кюрі Ольги Тіхонової, яка долучається до вивчення української спадщини, зокрема Підгорецького замкового комплексу, у світовому контексті.
Ореста Ремешило-Рибчинська принагідно ознайомилася з напрацюваннями Ольги Тіхонової, пов’язаними з реконструкцією фортифікацій та інтерпретацією голландських принципів фортифікаційного будівництва, а також взяла участь у спільних обговореннях і аналітичних сесіях.
В університетській бібліотеці гуманітарних наук факультету географії та історії відбулася серія круглих столів, де науковці обмінювалися досвідом і долучалися до наукових дискусій щодо актуальних питань ревіталізації.
Особливі враження залишилися після VII Міжнародного конгресу в містечку Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон біля Гібралтару. Його організувала мережа Forte Cultura на запрошення Дірка Рідера та за участі EFFORTS.
Цей другий етап відрядження Орести Ремешило-Рибчинської стосувався міжнародної професійної співпраці щодо створення кластерів з ревіталізації, збереження та адекватного використання світової архітектурної спадщини, зокрема європейської.
Сам конгрес тривав чотири дні, а його програма була надзвичайно насиченою. Серед 85 учасників із 20 країн, зокрема з Португалії, Бельгії, Нідерландів, Фінляндії, Мальти, Італії, Франції, Німеччини, Хорватії, Польщі, Чехії, Литви, Латвії, Ореста Ремешило-Рибчинська була єдиною представницею України. Там вона зустріла двох колег — вихідців з України.
— Втішно, що більшість учасників із нетерпінням чекають можливості приїхати в Україну, щоб запізнатися з нашими людьми та відкрити для себе скарби нашої цінної культурної спадщини серед мальовничих ландшафтів, — зауважує професорка.
Перший день заходу організатори присвятили офіційному знайомству з керівництвом та оглядовій екскурсії місцевими укріпленнями. Водночас відбулися й організаційні засідання керівників правління Forte Cultura. Ореста Ремешило-Рибчинська представила коротку презентацію своїх найновіших наукових здобутків від 2025 року. Вона розповіла про тематичну виставку та конференцію, присвячену культурній спадщині, зокрема фортифікаціям у Підгірцях, а також про щорічну літню школу для майбутніх архітекторів, яка традиційно відбувається на базі замку. Результат не забарився: правління запропонувало запросити до участі в цьогорічній літній школі новостворену організацію EFFORTS.UA.
Другий день був цілком зосереджений на доповідях і професійних дискусіях, а завершальні два дні стали ще масштабнішими, адже вони пройшли у форматі виїзних екскурсій великими фортифікаційними просторами регіону.
Щодо самої доповіді Орести Ремешило-Рибчинської, то вона представила ґрунтовний науковий погляд на історію та сучасний стан українських фортифікацій XVII–XVIII століть. На сьогодні концепція їхнього сталого розвитку набуває особливої актуальності, зважаючи на сучасні глобальні виклики, що пов’язані зі зміною клімату, урбанізаційними процесами, демографічними трансформаціями та воєнними подіями. Для України ця проблематика має подвійний вимір: з одного боку — необхідність повоєнної відбудови та просторової трансформації територій, з іншого — потреба збереження й актуалізації об’єктів культурної спадщини як носіїв культурної спадщини та історичної ідентичності.
Дослідниця окреслила стратегію імплементації власного бачення в розвиток архітектурної спадщини, наголосивши, що цей процес базується на соціальних, економічних, екологічних і культурних засадах. Найважливішим, на її думку, є служіння таких пам’яток майбутньому. Як влучний аргумент вона здійснила історичний екскурс у часи, коли Підгорецька резиденція була місцем відпочинку та відновлення після боїв, що має паралель із сучасною ідеєю створення реабілітаційного центру для ветеранів.
Бюджет гранту House of Europe дав професорці змогу не лише взяти участь у міжнародному семінарі в Севільї та конгресі в Ла-Лінеа-де-ла-Консепсьйон біля Гібралтару, а й здійснити справжню дослідницьку експедицію містами Андалусії, адже перед поїдкою до столиці регіону, Севільї, пані Ореста відвідала Малагу, Гранаду та Кордову, щоб дослідити місцеві фортифікаційні споруди та побачити, як іспанці використовують історичну спадщину для сучасних потреб. Отож пізнання памʼяток історії, культурної спадщини, сучасної архітектури, дизайну та мистецтва, чарівної природи й доброзичливих людей стало третім етапом відрядження.
— Що мене найбільше вразило під час цієї поїздки? Не лише те, як іспанці дбають про свою спадщину, а й те, як пропагують її світові. І все це вони роблять на рівні місцевих громад. До цього наукового заходу, про який ми говоримо, вони підготували буклети про кожну споруду, а організатори створили унікальну мапу світових фортифікацій. Важливо, що на ній серед оборонних пам’яток світу позначили Україну, — завершує співрозмовниця.
