Студенти Національного університету «Львівська політехніка» активно інтегруються в європейський науковий простір. Нещодавно Остап Базарник, який завершує навчання в магістратурі на кафедрі економіки підприємства та інвестицій Інституту економіки і менеджменту, взяв участь у міжнародному науковому заході під егідою Програми Балтійського університету (The Baltic University Programme — BUP) в Уппсальському університеті (Швеція). Про особливості конкурсного відбору, специфіку презентації дослідження англійською мовою, а також про відмінності в організації освітнього процесу та вимогах до академічних робіт Остап розповів в інтерв’ю.
Конкурсний відбір і специфіка наукового дослідження
— Остапе, розкажи про умови участі в Програмі Балтійського університету та процедуру відбору кандидатів.
— Пропозиція взяти участь у програмі надійшла від моєї наукової керівниці Лілії Лесик. Конкурсний відбір виявився досить складним, та зрештою я став одним із 30 відібраних учасників програми. Щоб пройти відбір, треба було зібрати багато інформації та підготувати ключові розділи магістерської роботи англійською мовою. Мені довелося завершити теоретико-методологічну й аналітичну частини дослідження на тему «Інвестиційне забезпечення сталого розвитку агробізнесу (на прикладі компанії Kernel)» в інтенсивному режимі — всього за кілька тижнів — щоб встигнути подати її на конкурс до Швеції. Завдяки спільній інтенсивній роботі з моїм науковим керівником вдалося сформувати якісну базу, і зрештою я зацікавив шведських екзаменаторів.
— Твоє дослідження присвячене інвестиційному забезпеченню сталого розвитку агробізнесу на прикладі компанії Kernel. Чому обрано саме цей об’єкт і як він корелює з тематикою BUP?
— Головна вимога програми BUP — тема обов’язково має бути пов’язана зі сталим розвитком, екологією та дотична до країн Балтійського регіону. Тому для своєї магістерської я обрав тему «Інвестиційне забезпечення сталого розвитку агробізнесу (на прикладі компанії Kernel)», яка є провідним виробником і експортером агропромислової продукції на міжнародному ринку. Моє дослідження стосувалося саме того, як залучати інвестиції в екологічні та сталі технології в агросекторі. Оскільки логістика й діяльність такої великої компанії безпосередньо впливають на європейський ринок, мені вдалося зацікавити екзаменаторів, і тема повністю відповідала критеріям шведської сторони.
Фінансові аспекти й адаптація до англомовного середовища
— Які умови фінансування передбачала програма обміну та з якими практичними викликами довелося зіткнутися під час підготовки?
— Умови гранту від BUP передбачали покриття витрат на проживання та харчування безпосередньо під час проведення заходу. Транспортні витрати на доїзд до міста Уппсала і назад учасники мали покрити самостійно. Це потребувало додаткових особистих фінансових інвестицій, проте здобутий досвід повністю виправдав ці витрати.
— Формат заходу передбачав захист наукових робіт перед міжнародною аудиторією. Як проходила адаптація до іншомовного середовища та загальна комунікація з іншими учасниками?
— Програма захисту була побудована у форматі відкритих панельних дискусій. Після презентації доповіді інші студенти мого віку мали можливість ставити запитання, висловлювати зауваження та надавати рекомендації щодо оптимізації дослідження. Спершу я трохи хвилювався, адже їхав у повністю англомовне середовище, де в більшості рівень мови об’єктивно вищий. Було помітно, що іноземці переймалися своїми виступами значно менше за мене. Проте мого рівня В2 цілком вистачило для адаптації. Що справді важливо — ніхто нікого не перебивав і не виправляв. Усі просто спілкувалися, незважаючи на помилки в граматиці чи вимові. Я навіть запитував іноземців, як вони вивчили мову до такого вільного рівня без акценту. Виявилося, що вони або вчилися за кордоном, або їздили на пів року за програмою Erasmus. Тобто все вирішує практика.
Особливості проживання у Швеції та освітній процес в Уппсальському університеті
— Наукова програма тривала з 14 по 17 квітня. Як був організований навчальний процес і які ключові дисципліни ви встигли розглянути?
— Графік роботи був інтенсивний і регламентований. Перший день мав ознайомчий характер — для нас провели екскурсію Уппсальським університетом і містом. Саме навчання виявилося дуже цікавим. У нас були воркшопи про етику використання штучного інтелекту в науці, обговорення та захисти наших магістерських робіт. Також розбирали послідовність написання академічних праць — у шведів ці підходи та структура дуже відрізняються від того, як це звикли робити в нас. Хоч часу я там провів небагато, але культурну й освітню відмінність точно помітив.
— Які головні відмінності в підходах до навчання та побуті ти зафіксував під час перебування у Швеції?
— Усі витрати на проживання та харчування оплачувала програма, а проїзд у громадському транспорті для українців у Швеції взагалі безплатний. Проте ціни в країні просто космічні, нашому студенту там було б дуже важко. Умовно кажучи, звичайна півлітрова пляшка води коштує близько 100 гривень. Я навіть дізнався, що багато шведів є вегетаріанцями саме через прагматичні причини — вони просто не можуть дозволити собі регулярно купувати м’ясо, бо воно занадто дороге.
Щодо навчання, то в Уппсальському університеті та й загалом у Європі спостерігається високий рівень вимог до магістерських робіт студентів. Професорсько-викладацький склад виконує постійну роль менторів, тоді як студенти проводять чимало часу за самостійним опрацюванням джерел, матеріалів та потрібної для роботи інформації.
Міжнародне ком’юніті й інтеграція досвіду в Політехніці
— Хто становив основу аудиторії програми і як відбувалася комунікація на професійному та особистісному рівнях?
— Учасниками програми були представники університетів із багатьох країн, зокрема з Німеччини, Польщі, Фінляндії, Естонії, Чехії, Литви, Латвії, України, а також студенти з Азербайджану, Грузії, Індії та країн Африки. Під час обговорення навчання іноземці найбільше звернули увагу на різницю в обсягах стипендій у наших університетах. Водночас у спілкуванні стало зрозуміло, що для більшості іноземних студентів тема війни в Україні є інформаційно далекою. Загалом я більше спілкувався з іншими студентами за обміном, серед яких були й українці — нас поїхало п’ятеро з різних куточків України. З представниками Швеції комунікація обмежувалася здебільшого навчальними питаннями з викладачами та координаторами програми.
— Які практичні результати поїздки ти плануєш використовувати у своїй подальшій науковій діяльності?
— Європейська академічна спільнота демонструє суворий підхід до верифікації першоджерел і формування бібліографічних списків. Саме там, на воркшопах, я відкрив для себе спеціальну програму Zotero, яка допомагає правильно збирати, упорядковувати й організовувати першоджерела для наукових робіт. Це реальне відкриття, тому, коли я повернувся до університету, одразу показав цей корисний ресурс своїй науковій керівниці, щоб використовувати його в подальшій роботі.
— Що б ти порадив студентам нашого університету, які планують брати участь у міжнародних програмах обміну?
— Взагалі не варто боятися і думати, що такі поїздки — щось недосяжне чи тільки для обраних. Треба використовувати той час, який ви маєте в університеті. Це, по суті, єдиний період, коли викладачі й міжнародні фонди можуть допомогти все реалізувати, покрити більшість витрат, показати іншу культуру та підтягнути англійську через реальну практику. Якби я мав ще таку можливість, то точно б поїхав знову. Я й сам не з тих студентів, які постійно шукають якісь гранти чи програми обміну. Тому, якщо ви такі самі, зробіть найпростіше: підіть на свою кафедру і запитайте викладачів про такі можливості. Там зазвичай точно все знають і допоможуть зробити перший крок.
