На базі Національного університету «Львівська політехніка» відповідно до угоди з Координаційним секретаріатом програми в Uppsala University розгорнув свою діяльність Національний центр The Baltic University Programme (BUP) в Україні. Саме в ньому нині формується простір для співпраці українських університетів, підтримки академічної мобільності та популяризації освіти для сталого розвитку. Центр розпочав свою роботу 24 жовтня 2024 року і працюватиме до 30 вересня 2027 року.
Про значення та завдання програми розповідає директорка Національного центру BUP в Україні, професорка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності Зоряна Двуліт.
— Зоряно Петрівно, що таке The Baltic University Programme і чому вона важлива для України?
— The Baltic University Programme започаткована ще в 1991 році, коли світ лише починав усвідомлювати важливість сталого розвитку та захисту довкілля. Це одна з найбільших університетських кооперацій у світі, яка стала своєрідним мостом між університетами країн Балтійського регіону. Її мета — розбудова демократичного, мирного та сталого майбутнього. Сьогодні BUP — потужна мережа, де студенти, викладачі й дослідники з різних країн працюють разом над спільними викликами. Програма створює стійку платформу для обміну знаннями та ідеями, допомагаючи університетам формувати суспільство, що цінує демократію, мир і екологічну відповідальність.
— Які масштаби цієї програми?
— До BUP вже долучилися 118 університетів. У кожній країні діють національні центри — їх є десять. Крім того, працюють три асоційовані секретаріати, один Координаційний секретаріат у Швеції та Міжнародна рада, яка визначає стратегічні напрями розвитку. Це потужна спільнота, яка мислить глобально і діє локально. Ми прагнемо, щоб регіон Балтійського моря став прикладом сталого розвитку для всього світу.
— Яку роль відіграє український центр?
— Наш центр став майданчиком для співпраці університетів України з міжнародною академічною спільнотою. Ми підтримуємо академічну мобільність, сприяємо участі студентів та викладачів у міжнародних проєктах, а також популяризуємо освіту для сталого розвитку. Це шанс для українських університетів бути активними учасниками глобальних процесів і водночас розвивати власний потенціал.
— Яка місія Балтійської університетської програми в Україні та як вона узгоджується з європейськими освітніми пріоритетами?
— Місія BUP в Україні органічно вплітається у сучасні європейські освітні пріоритети. Вона перегукується з цілями Європейського простору вищої освіти, Європейського зеленого курсу, Цілями сталого розвитку ООН та концепцією освіти для сталого розвитку. Особливий акцент робимо на міждисциплінарності, інтернаціоналізації, розвитку цифрових компетентностей, підтримці молодих дослідників і посиленні ролі університетів у реагуванні на глобальні виклики.
Уже у 2025 році Національний центр став справжнім осередком освітніх, наукових і культурно-дипломатичних ініціатив. Українські студенти, викладачі та дослідники активно долучалися до міжнародних програм, конференцій, літніх шкіл, вебінарів і дослідницьких проєктів. Понад 500 учасників програми скористались інформаційною та організаційною підтримкою, що дало українським університетам змогу стати одними з найактивніших у мережі BUP.
Наша команда відіграє важливу роль у цьому процесі. Спільно з моєю заступницею Мар’яною Прядкою та фахівчинею з комунікацій Оксаною Гордійчук ми забезпечуємо стратегічну, організаційну та комунікаційну підтримку. Саме ця спільна робота будує міцний фундамент для розвитку мережі й інтеграції українських університетів у європейський академічний простір.
— Які головні завдання Центру на найближчу перспективу?
— Національний центр The Baltic University Programme в Україні визначив для себе низку стратегічних завдань, які формують основу його діяльності. Вони спрямовані на розвиток міжнародної академічної співпраці, підтримку сталого розвитку та інтеграцію українських університетів у європейський освітній простір.
Передусім Центр виконує роль представника та промоутера BUP в Україні: активно поширює інформацію про можливості мережі, залучає нових учасників і сприяє інституціоналізації програми в українському академічному середовищі. Важливим завданням є організація національних зустрічей університетів-учасників, які створюють платформу для обміну досвідом і координації спільних освітніх та наукових ініціатив.
Окремий напрям діяльності — координація головування України у мережі BUP згідно з ротаційним графіком. Центр забезпечує постійний зв’язок між українськими університетами та Координаційним секретаріатом BUP в Уппсалі, створюючи комунікаційну синергію, а також сприяє участі студентів і викладачів в міжнародних заходах програми. Це відкриває нові можливості для академічної мобільності та професійного розвитку.
Особливе значення має підготовка до Конференції ректорів BUP, яка відбудеться 23–24 вересня 2027 року в Уппсалі з нагоди 550-річчя Uppsala University. Український центр координує участь країни в цьому масштабному міжнародному заході, що стане поштовхом до інтеграції українських університетів у європейський освітній простір.
Нині одним із пріоритетів є співпраця з Почесним консульством Латвійської Республіки у Львові. Саме цього року започатковано онлайн-студії латиської мови та культури, які об’єднали студентів, викладачів і всіх охочих українців. Проєкт формалізовано на інституційному рівні, що гарантує його стабільність і розвиток. Уже цієї осені плануємо відкрити нові навчальні групи. Отже, завдання Центру охоплюють репрезентативність, мережування, комунікаційну підтримку та культурно-освітні ініціативи, спрямовані на зміцнення міжнародної співпраці й посилення присутності України в європейському освітньому та науковому просторі.
— Яка роль Центру у відновленні України?
— Роль Національного центру The Baltic University Programme в Україні у процесах відновлення держави є надзвичайно важливою й багатогранною. Ми фактично формуємо нову освітньо-наукову платформу, яка допомагає зміцнювати людський капітал та інтегрувати українські університети у європейський академічний простір. Діяльність Центру спрямована на впровадження сучасних підходів до освіти й науки, орієнтованих на сталий розвиток, демократію та екологічну відповідальність — саме ті цінності, які є ключовими для післявоєнного відновлення країни.
Ми активно розвиваємо міжнародну взаємодію, координуючи співпрацю з дев’ятьма національними центрами BUP — у Польщі, Німеччині, Чехії, Латвії, Литві, Естонії, Словаччині, Швеції та Фінляндії. Водночас працюємо з мережею 32 українських університетів-учасників. Така співпраця забезпечує постійний обмін знаннями, досвідом і найкращими практиками у сфері інноваційної освіти та сталого розвитку.
Важливим внеском у відновлення є розширення участі українських студентів і викладачів у міжнародних програмах BUP. У 2025 році десятки учасників змогли долучитися до конференцій, літніх шкіл і дослідницьких проєктів, що сприяло розвитку нових компетентностей, академічної мобільності та інтеграції у європейську наукову спільноту.
Центр також організовує національні зустрічі університетів, які стають платформою для координації спільних дій і формування стратегічних пріоритетів. Наприклад, цьогорічна онлайн-зустріч об’єднала 17 українських університетів і дала змогу узгодити кроки для подальшого розвитку мережі.
Окреме значення має робота з молоддю та дослідниками. Участь у літніх школах, конференціях і програмах мобільності допомагає відновлювати інтелектуальний потенціал країни, формуючи нове покоління фахівців, здатних працювати в умовах глобальних викликів.
— Які основні теми та напрями досліджень охоплюють проєкти BUP?
— Проєкти The Baltic University Programme зосереджені на широкому спектрі тем, спрямованих на пошук рішень для глобальних викликів сталого розвитку. Від самого початку, ще з 1991 року, BUP поєднує освіту, науку та міжнародну співпрацю в єдину платформу, де студенти, викладачі й дослідники спільно творять нові знання та практики. Особливістю програми є міждисциплінарний і трансдисциплінарний підхід: кожну тему розглядають не лише з точки зору окремої науки, а й у взаємозв’язку з іншими сферами. Це дає змогу формувати комплексне бачення проблем і знаходити реальні рішення для досягнення Цілей сталого розвитку ООН.
Основні напрями досліджень BUP охоплюють десять тематичних блоків: зміна клімату, енергетичні системи, стійкі суспільства, сталі водні ресурси, міський і сільський розвиток, стала мобільність, циркулярна економіка, сталий туризм, освіта для сталого розвитку та сталі продовольчі системи. Вони дають змогу аналізувати причини і наслідки кліматичних процесів, шукати шляхи адаптації та скорочувати викиди; сприяти розвитку низьковуглецевої енергетики, енергоефективності та декарбонізації; вивчати питання демократії, прозорості й ефективного врядування; управляти водними системами та забезпечувати баланс між потребами суспільства і довкілля; аналізувати процес взаємодії між містами та селами, здійснювати просторове планування й урбанізацію; розвивати систему екологічного транспорту, мультимодальної логістики та громадської мобільності; здійснювати повторне використання ресурсів, мінімізувати відходи і впроваджувати нові моделі виробництва; формувати туристичні практики, що враховують екологічні та соціальні аспекти; застосовувати трансформаційні методи навчання, розвивати критичне мислення та нові підходи до викладання; здійснювати управління сільським господарством, забезпечувати продовольчу безпеку та скорочення харчових втрат.
Ці напрями стосуються основних аспектів сталого розвитку та сприяють розв’язанню екологічних, соціальних та економічних викликів. Вони взаємопов’язані, і їх реалізують через міжнародні дослідницькі мережі, студентські конференції, літні школи, вебінари та міжуніверситетську співпрацю.
— Розкажіть, будь ласка, про головні освітні заходи BUP у 2026 році.
— Цього року BUP готує насичену програму освітніх заходів. Однією з головних подій стане міжнародний симпозіум «Sustainability Research and Teaching in a Time of Polycrisis». Тут обговорюватимуть інноваційні методи викладання, системне мислення, кліматичну справедливість, роль університетів у трансформаціях, а також використання цифрових інструментів і штучного інтелекту в освіті. Відбудеться захід 18–19 серпня в Університеті Седертерн (Стокгольм, Швеція).
Восени, 5–9 жовтня, у Технічному університеті Острави пройде BIP «Sustainability as an Integral Part of the International Experience», а також щорічна зустріч мережі BUP IROs. Вона буде присвячена інтернаціоналізації університетів, сталому розвитку та створенню «зелених» кампусів.
Кілька особливо очікуваних подій заплановано для студентів. Уже на початку червня в Лунді відбудеться BUP Student Conference 2026 з лекціями, семінарами та польовими виїздами. У серпні в Клайпеді та Лієпаї проходитиме BUP Science and Sail 2026 — літня школа на морі й суші за участі провідних експертів. Також у серпні відбудеться Міжнародна школа ACT! Summer School, присвячена трансформаційним підходам до сталого розвитку, а для магістрантів — BUP Master Thesis Training — програма, що поєднує академічне консультування, розвиток дослідницьких навичок і міжкультурну взаємодію.
Для викладачів і дослідників передбачено BUP Teachers’ Training 2026, серію вебінарів, міжнародні воркшопи та програми підтримки молодих науковців. Тематика заходів 2026 року охоплює полікризу, кліматичні зміни, екологічну справедливість, цифрові технології та роль університетів як агентів суспільних змін.
— Як відбувається в Національному центрі формування екологічної свідомості студентів?
— Це один із важливих напрямів нашої роботи. Ми прагнемо, щоб молодь не тільки здобувала знання, а й відчувала свою відповідальність за довкілля. Команда Центру постійно інформує студентів про міжнародні освітні можливості: конференції, літні школи, вебінари та інші ініціативи, які реалізовують у межах BUP. Особливість програми полягає в тому, що практично всі заходи присвячені темам сталого розвитку, кліматичних змін, екологічної відповідальності, сталого споживання ресурсів, циркулярної економіки та сталої мобільності. Завдяки цьому студенти не обмежуються територією — вони беруть участь у міжнародних дискусіях, міждисциплінарних проєктах і практичних ініціативах. Це формує їхнє відповідальне ставлення до довкілля та розуміння глобальних викликів.
Молодь має можливість долучатися до міжнародних літніх та зимових шкіл; студентських конференцій; вебінарів і воркшопів зі сталого розвитку; дослідницьких і міжкультурних проєктів; програм академічної мобільності. Важливим чинником є міждисциплінарний підхід, який поєднує екологічні, соціальні, економічні та гуманітарні аспекти. Студенти вчаться бачити сучасні виклики комплексно — через взаємозв’язок довкілля, економіки, суспільства та міжнародної співпраці. Крім того, Центр сприяє розвитку міжнародного студентського середовища, міжкультурного діалогу та академічної співпраці. Це допомагає молоді усвідомити власну роль у глобальних екологічних і суспільних процесах та формує покоління відповідальних громадян, здатних діяти в умовах глобальних викликів.
— Чи плануєте розширення участі українських університетів у міжнародній мережі BUP?
— Так, і цей процес активно триває. Серед 118 університетів-партнерів із десяти країн-учасниць The Baltic University Programme українські заклади вищої освіти вже посідають помітне місце. Станом на 2026 рік до мережі BUP долучилися 32 університети з України, і ця кількість зростає. Динаміка розширення є позитивною: нині вже подано три нові заявки на приєднання до програми. Йдеться про Технічний університет «Метінвест Політехніка», Луцький національний технічний університет і Карпатський національний університет імені Василя Стефаника. Це свідчить про зростання інтересу українських університетів до міжнародної співпраці, міждисциплінарних досліджень та інтеграції в європейський академічний простір.
Національний центр BUP в Україні, що функціонує на базі Львівської політехніки, і надалі підтримуватиме процес розширення мережі та сприятиме залученню до неї нових партнерів. Так, участь українських університетів у BUP не лише зростає кількісно, а й набуває якісного виміру — стає важливим інструментом розвитку освіти, науки та міжнародної співпраці в умовах сучасних глобальних викликів.
— Які є успішні приклади співпраці з університетами Балтійського регіону?
— Приклади співпраці українських університетів із закладами Балтійського регіону в межах The Baltic University Programme показують, наскільки активно Україна інтегрується у міжнародний академічний простір. Національний центр BUP в Україні вибудував стабільні партнерські відносини з усіма іншими національними центрами BUP. Це дало змогу створити широку мережу співпраці, яка охоплює освітні програми, наукові проєкти, конференції та студентські ініціативи. Показником ефективності цієї взаємодії стала рекордна активність українських університетів у 2025 році. Зафіксовано понад 343 взаємодії в межах мережі, подано 286 заявок на участь у міжнародних заходах і забезпечено 57 успішних участей у програмах BUP.
Українські університети стали одними з найактивніших учасників: майже кожна четверта заявка надходила саме від української сторони, а кожна п’ята завершувалася відбором. Особливо сильні позиції України виявились у мережевих та освітніх заходах, а також в інституційних проєктах. Водночас напрям індивідуальних грантів і PhD-нагород залишається перспективним полем для подальшого зростання. Отже, співпраця з університетами Балтійського регіону не лише відкриває українським студентам і викладачам доступ до міжнародних освітніх та наукових можливостей, а й формує нові стандарти інтеграції у європейський академічний простір.
— Які гранти чи програми доступні для аспірантів і докторантів?
— У межах The Baltic University Programme створено кілька важливих інструментів підтримки аспірантів і молодих дослідників, які допомагають розвивати наукову діяльність та інтегруватися у міжнародну академічну спільноту. До найпрестижніших належить BUP PhD Award. Цю нагороду присуджують авторам найкращих докторських дисертацій, захищених у будь-якому з університетів-учасників BUP упродовж останнього року. Вона охоплює два напрями: природничі науки, технології та інженерію, а також соціальні й гуманітарні дисципліни. Переможці отримують сертифікат і фінансову підтримку до 1000 євро, яку можна використати для участі в міжнародній конференції чи публікації в рецензованому журналі. Для номінації потрібно подати пакет документів: CV, диплом, текст дисертації, рекомендаційний лист та англомовний підсумок дослідження.
Другим важливим інструментом є BUP Mobility Grant. Він спрямований на підтримку молодих дослідників, які завершили PhD упродовж останніх п’яти років. Грант дає змогу здійснити академічну мобільність у будь-який університет країни Балтійського регіону, навіть якщо він не є учасником BUP. Фінансування може покривати витрати на подорож і проживання, а максимальний розмір гранту становить до 3000 євро. Перебування має тривати щонайменше один місяць, після чого дослідник подає звіт про результати. Критеріями відбору є наукова оригінальність, міждисциплінарність, інноваційність і чіткий зв’язок із проблемами сталого розвитку. Так BUP забезпечує аспірантам і докторантам реальні можливості для розвитку — від визнання їхніх наукових здобутків до підтримки міжнародної мобільності. Це не лише стимулює індивідуальні дослідження, а й сприяє формуванню нових партнерств між університетами Балтійського регіону.
