Акцент на результативності та здобутках
Окрім представлення Національної системи дослідників, про яку ми вже розповіли, генеральний директор директорату розвитку науки МОН Григорій Мозолевич, який водночас модерував розгляд цих питань, розповів про інструменти розвитку науки в Україні, а саме про її фінансування, інфраструктуру та дослідників.
У своїй доповіді він наголосив на атестації НДІ та зміні моделі базового фінансування науки, що охопила оцінювання ефективності 456 наукових установ і закладів вищої освіти задля переходу до нової моделі базового фінансування — виключно на підставі результативності, здобутків, а не обсягів. Такий перехід МОН здійснює вже із січня 2026 року. Для цього на сьогодні атестовано 317 наукових установ і 139 ЗВО за шести науковими напрямами.
Відповідно до нової формули фінансування наукових напрямів відбуватиметься за критеріями розподілу коштів. Бюджет такого фінансування становить 3,09 млрд грн. Зокрема, кошти будуть спрямовані на стимулювання наукових і науково-педагогічних працівників.
Також доповідач розповів про проведення експертизи в URIS, до якої залучили 2000 українських експертів та 200 іноземних. Система URIS забезпечує автоматизований розподіл заявок між експертами з урахуванням їхнього наукового напряму, професійного досвіду та обмежень щодо конфлікту інтересів.
Доповідач повідомив, що унікальні наукові цінності, які мають виняткове значення для розвитку науки, суспільства та держави, цьогоріч отримали 18,5 млн грн фінансування, що на 20 % більше, ніж у 2025 році.
У 2026 році фінансування наукових досліджень основного конкурсу охоплює 594 проєкти і становить майже 752 тис. грн, а конкурсу для молодих учених — 246 проєктів на загальну суму майже 281 тис. грн.
Нові горизонти для науки в умовах євроінтеграції
Окремо спікер зосередився на євроінтеграційних процесах наукових досліджень —проаналізував дорожні карти інтеграції України в Європейський дослідницький простір, що має на меті перебудову й узгодження української системи науки та інновацій з європейськими стандартами. Її головними напрямами є відкрита наука, розвиток інфраструктури, реформа оцінювання науки, підтримка науковців, їхня мобільність, синергія науки та бізнесу, а також участь у програмах ЄС.
Григорій Мозолевич також оглядово розповів про чотирирічний досвід України як асоційованої учасниці програми «Горизонт Європа» та ознайомив присутніх із програмою енергостійкості дослідницької інфраструктури, що має гарантувати її безперервну роботу навіть у разі перебоїв з електропостачанням. Одним із напрямів реалізації програми є перехід на відновлювані джерела енергії та підтримка екологічної трансформації науки.
Гарантією участі українських науковців у євроінтеграційних процесах є кілька законопроєктів, що стосуються розвитку дослідницької структури та підтримки молодих учених, діяльності наукових установ, ратифікації угоди про науково-технологічне співробітництво, а також реалізації принципів відкритої науки. Усі вони перебувають на різних етапах підготовки та розгляду, а два з них уже підписав Президент України.
Проєкти документів, що передбачають нові форми співпраці
Генеральна директорка директорату інновацій та зв’язків науки з реальним сектором економіки Оксана Бережна розповіла про інновації для економіки через співпрацю між університетами, бізнесом і владою. Зокрема, вона коротко ознайомила з основними засадами законопроєктів у цьому напрямі: «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності», який визначає основні засади її функціонування, та «Про пріоритетні напрями наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності», який передбачає базове фінансування фундаментальних досліджень за результатами атестації, а також конкурсне фінансування за пріоритетними напрямами.
Ще один документ, який нині перебуває на розгляді в КМУ, передбачає новий механізм державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки. У ньому йдеться про забезпечення точної відповідності результатів наукових досліджень потребам держави, оптимальне використання бюджетних коштів, зміцнення взаємодії «наука — держава — економіка» тощо. Усі ці засади прописані в проєкті постанови «Про затвердження порядку проведення конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок у рамках формування державного замовлення на найважливіші науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію».
Також цього року буде анонсовано конкурсний відбір на премію Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій, що передбачає чотири номінації, кожна з яких матиме 300 тис. грн.
Оксана Бережна розповіла про проєкти з трансферу технологій, мережу стартап-шкіл — інкубаторів і акселераторів, а також про результати експериментального проєкту стартапів, їх цифрові інструменти, реформу ініціативи Science City, що передбачає підтримку наукових парків, створення агенції прикладних досліджень тощо.
Фінансування атестації наукових кадрів
Про його систему, управлінські інструменти, виклики та розвиток розповів заступник начальника управління атестації кадрів вищої кваліфікації МОН, начальник відділу нормативного забезпечення та взаємодії із суб’єктами атестації наукових кадрів Михайло Голубєв.
Доповідач зосередився на ролі якісних наукових кадрів. Їхньому розвитку сприяють певні міністерські інструменти, зокрема різні нормативні ініціативи, моніторинг і фінансові стимули.
На сьогодні національне фінансування ділиться на три адресні траєкторії. Перша — проєктна аспірантура. Нині триває конкурс сотні PhD-проєктів. Фінансування кожного з них передбачає 900 тис. грн на рік упродовж чотирьох років.
Друга траєкторія — підтримка наукових фахових видань категорії А. Цього року серед 205 українських видань на конкурс подалися 66, а переможцями стали 19. Кожне з них отримуватиме по 350 тис. грн щороку протягом двох років.
Третя траєкторія — річна стипендія Президента України для аспірантів, які навчаються за звичайною програмою. Вона становить 23 700 грн на місять. Цього року є 29 переможців цієї стипендії.
Держава також гарантує підтримку молодих дослідників через підвищені стипендії. Водночас самі науковці мають продукувати важливі ініціативи, дотримуватися засад академічної доброчесності та відповідати за якість, достовірність і практичну цінність результатів своїх досліджень.
