Ключовий момент — якісна заявка
«Рівний обирає рівного» — такого гасла дотримуються в Національному фонді досліджень України, який надає грантову підтримку українським науковцям. Про інституційні засади функціонування цієї установи та її діяльність розповів перший заступник виконавчого директора з питань грантової підтримки НФДУ Андрій Кузнецов. Таким чином учасники форуму дізналися про процес отримання гранту від фонду.
У доповіді йшлося про місію фонду, його діяльність від заснування у 2020 році, та найкращі конкурси, що відбулися за цей час. Фонд фінансує фундаментальні й найважливіші на сьогодні для суспільства прикладні наукові дослідження. Серед напрямів, на яких за цей період вдалося зосередити увагу, — розвиток наукової співпраці та наукове стажування. Зрозуміло, що тут не обійтися без співпраці з міжнародними науковими установами, а це свідчить про те, що українська наука є частиною європейського освітнього й дослідницького простору. Вона охоплює програми обміну та підписані меморандуми з найкращими практиками світового рівня. Як результат — низка спільних конкурсів за участі міжнародних фондів і закладів вищої освіти рівня Кембриджського університету. На базі фонду діє «Офіс Горизонт Європа в Україні».
Окремі питання, на яких зосередився доповідач, стосувалися грантової заявки, зокрема чинників, що свідчать про її якість. Для цього він докладно розповів про процедуру конкурсного відбору до визначення переможців. Цей процес триває шість-вісім місяців. До нього залучено багато структур, що виконують свої функції. У визначенні якості особливо важлива роль експертизи.
Зазвичай серед поданих заявок 30% здобувають перемогу. Щоб якомога менше учасників отримували повідомлення про відхилення їхніх заявок, до законодавства внесено зміни, відповідно до яких на ранньому етапі ще можна вносити процедурні правки й доопрацьовувати документи суто за формальними ознаками.
Аналізуючи всі аспекти, експерт наголосив, що найважливішим показником якісної заявки є її відповідність сучасним запитам і науковим досягненням передової світової науки.
Найважливіші програми «Горизонт Європа»
Про актуальні на сьогодні можливості для наших науковців, які на 2026–2027 роки надає найбільша рамкова програма Європейського Союзу «Горизонт Європа», а також про механізми її функціонування для українських учасників розповіла заступниця начальника відділу «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ Наталія Діденко.
— На сьогодні цих конкурсів понад тисячу, тому я сфокусувала увагу лише на тих напрямах і компонентах програм, що актуальні для учасників заходу, — наголосила спікерка.
Найважливішим меседжем доповіді стала інформація про те, що наприкінці 2025 року Європейська комісія повідомила про спрямування понад 50 млн євро в межах програми на підтримку українців. Це означає, що для реалізації конкурсів обов’язкова участь українського партнера. Також у межах конкурсів передбачено понад 200 млн євро для заохочення до участі українських науковців та інноваторів.
Конкурси програми «Горизонт Європа» передбачають участь у трьох напрямах: «Передова наука», «Глобальні виклики та європейська конкурентоспроможність», «Інноваційна Європа». На сьогодні українські науковці найактивніше долучилися до другого напряму, де лідирує кластер «Клімат, енергетика та мобільність».
Наталія Діденко акцентувала увагу на одному з ключових компонентів першого напряму «Передова наука» — «Дії Марії Склодовської-Кюрі», спрямованому на мобільність, докторські стипендії, постдокторські програми, навчання, обмін науковцями, фахівцями різних галузей та студентами. Конкурси в межах цього компонента діятимуть упродовж найближчих двох років. Не менш важливий ще один компонент цього напряму — «Дослідницька інфраструктура».
Серед кластерів другого напряму Наталія Діденко радить звернути увагу на «Здоров’я», «Культуру, креативність та інклюзивне суспільство», «Цивільну безпеку суспільства», «Цифровізацію, промисловість і космос», «Продовольчу безпеку» та інші.
У напрямі «Інноваційна Європа» важливо звернути увагу на компоненти: «Європейська інноваційна рада», «Європейські інноваційні екосистеми», «Європейський інститут інновацій та технологій» та інші ініціативи, особливо найновіші. Також доповідачка розповіла про додаткові виклики конкурсів «Горизонт Європа» й зосередила увагу на їхніх місіях, щоб заохотити слухачів до активної участі.
Асоціація COST для наукових мереж і спільних досліджень
Їхні програми представила національна координаторка асоціації, генеральна директорка директорату інновацій та зв’язків науки з реальним сектором економіки МОН Оксана Бережна.
Асоціація COST (European Cooperation in Science and Technology) відкриває для українських науковців можливості міжнародної співпраці та інтеграції в Європейський дослідницький простір. Це насамперед можливість участі в міжнародних наукових мережах (COST Actions), нагода здобути фінансування короткострокових наукових стажувань, можливості академічної мобільності та обміну досвідом. Долучившись до програми, можна брати участь у конференціях, тренінгах, семінарах і літніх школах, налагоджувати партнерство для участі в програмах ЄС, зокрема «Горизонт Європа». Окремий фокус програми спрямований на підтримку молодих дослідників. Особливу увагу зосереджено на міждисциплінарних дослідженнях для створення інноваційних проривних рішень.
Програма охоплює всі наукові галузі: технічні, гуманітарні, природничі, прикладні. Тут кожен науковець знайде щось близьке до кола його інтересів. Нема обмежень щодо тематики й участі наукових установ чи інституцій.
Для України участь у COST важлива як інструмент посилення міжнародної видимості української науки та залучення українських дослідників до спільних європейських проєктів. Вона набула повноправного членства в COST у 2022 році. Програма надає чимало переваг і можливостей, тому Оксана Бережна радить звернути увагу на неї та долучатися до одного з трьох форматів участі: відкритої дії, нового проєкту чи бути експертом з оцінювання поданих заявок.
Можливості мережі EUREKA
Про міжнародні R&D партнерства для українських університетів та наукових установ розповіла Олена Макаренко, керівниця експертної групи з питань стратегування та інтеграції до Європейського дослідницького простору МОН, національна координаторка EUREKA в Україні.
За її спостереженнями, українські науковці наразі недостатньо активно звертають увагу на програму EUREKA, хоча вона має низку переваг. Зокрема, підготувати заявку на цю програму значно легше, ніж на багато інших міжнародних конкурсів, а сам процес подання простіший і менш бюрократизований.
EUREKA — найбільша у світі міжурядова мережа співпраці у сфері досліджень, розробок та інновацій. Вона створена 40 років тому для того, щоб через науку посилити конкурентоспроможність Європи. За цей час програма профінансувала близько семи з половиною тисяч проєктів на суму 48 млрд євро. Вона зосереджена на підтримці міжнародних інноваційних проєктів, орієнтованих на практичний результат і вихід на ринок.
На сьогодні мережа об’єднує 47 країн і Європейську комісію та давно вийшла далеко за межі Європи. Лідерами серед учасників є Німеччина, Нідерланди, Швеція. На початку повномасштабного вторгнення керівний комітет мережі виключив росію з учасників мережі.
EUREKA охоплює міжнародні науково-технічні та інноваційні проєкти, підтримує стартапи, малі й середні підприємства, співпрацю університетів, наукових установ і бізнесу, сприяє створенню нових технологій, продуктів і послуг, комерціалізації результатів досліджень.
Серед основних напрямів і форматів програми EUREKA — міжнародні ринково орієнтовані інноваційні проєкти Network Projects, програма підтримки інноваційних малих і середніх підприємств Eurostars, конкурси з країнами поза мережею EUREKA Globalstars, тематичні технологічні об’єднання у сферах енергетики, цифровізації Clusters, виробництва, комунікацій тощо.
Особливістю EUREKA є принцип «знизу догори»: учасники самостійно визначають тематику досліджень, партнерів і ринки для впровадження своїх розробок. Програма підтримує лише цивільні дослідження й інновації та спрямована на те, щоб поєднувати бізнес і науку.
Україна є повноправною учасницею програми EUREKA з 2008 року. Для нашої держави участь у програмі стала одним із кроків інтеграції в Європейський дослідницький простір. Для українських науковців, університетів і компаній EUREKA відкриває можливості отримання міжнародного фінансування, пошуку європейських партнерів, участі у спільних дослідженнях, виходу інноваційних продуктів на європейський ринок, розвитку технологічного підприємництва та трансферу технологій.
Країни-учасниці відкриті до співпраці з Україною, адже наші науковці мають унікальний досвід. Для нас це нагода шукати з ними різні форми партнерства.
Європейська співпраця через Erasmus+: проєкти, мобільність, партнерства
Заступниця координатора Національного Еразмус+ офісу в Україні Жанна Таланова представила учасникам форуму діяльність популярної програми, що спрямована на підтримку України в освітньому напрямі, і зосередилася на програмах мобільності та проєктах співпраці. Наступного року почнеться останній набір теперішнього етапу на програму, тому спікерка радить скористатися ним, адже вже наступний етап із 2027 року буде перехідним, і він не передбачатиме конкурсів.
Жанна Таланова проаналізувала найважливіші чинники, що визначають успішну участь у міжнародних програмах. Водночас долучення до Erasmus+ також сприяє розвитку наукових проєктів.
У доповіді йшлося про різні форми міжнародної академічної та наукової мобільності, а також про важливість своєчасного інформування закладів освіти й наукових установ про такі можливості, що сприятиме розвитку їхнього потенціалу. Це дає змогу налагоджувати індивідуальні контакти, розвивати партнерства й надалі долучатися до інших міжнародних проєктів і програм. Окрему увагу спікерка зосередила на особливостях участі в проєктній програмі Жана Моне.
Як взаємодіяти з українською науковою діаспорою?
Про це розповів координатор міжнародної діяльності Бердянського державного педагогічного університету, співзасновник ініціативи «Українська наукова діаспора» Ігор Лиман. Він переконаний, що українська наукова діаспора є потужним ресурсом для розвитку наших університетів.
Відомо, що у 2022 році через повномасштабне вторгнення близько п’яти тисяч українських науковців були змушені виїхати з України. Хоча згодом частина з них повернулася, однак що довше триває війна, то менше тих, хто залишається за кордоном, будуть готові повернутися. Водночас цих людей не можна викреслювати з українського наукового середовища, навпаки — важливо зберігати й розвивати співпрацю з ними. Саме це стало передумовою створення ініціативи «Українська наукова діаспора» за підтримки МОН, Ради молодих учених при МОН та «Офісу підтримки вченого». Співзасновником і координатором напряму роботи з науковцями, які перебувають в Україні, є Ігор Лиман, а Євгенія Поліщук представляє українських учених за кордоном.
Серед основних завдань ініціативи — налагодження співпраці між українськими та закордонними університетами й науковими установами, створення міжнародних дослідницьких мереж, підтримка спільних наукових проєктів, розвиток наукової дипломатії, залучення українських учених за кордоном до викладання, експертизи та менторства, а також допомога у створенні спільних дослідницьких інфраструктур і пошуку міжнародних партнерств.
У 2023 році створено цифрову платформу «Українська наукова діаспора», яка містить мапу українських науковців за кордоном, інформацію про наукові осередки в різних країнах і можливості для співпраці. Ініціатива також активно бере участь у міжнародних конференціях, воркшопах і проєктах, присвячених науковій дипломатії, підтримці української науки та післявоєнному відновленню України.
Ігор Лиман наголосив на непростих взаєминах між науковцями по обидва боки кордону:
— Траєкторії розвитку цих взаємин можуть бути різними, тому завдання ініціативи полягає в тому, щоб обидві сторони отримували користь від співпраці, а не загострювали конфлікти. Водночас важливо, аби ті, хто опинився за кордоном, мали можливості для повної професійної реалізації та не були втрачені для України, навіть якщо не планують повертатися, адже кожен із них — науковий дипломат і амбасадор.
Чинники, важливі для подання на конкурс
Як ефективно податися на конкурс? На чому найбільше зосереджувати увагу? Відповіді на ці запитання дала керівниця українських програм у Національній академії наук, інженерії та медицини США (NASEM) Юлія Безвершенко в доповіді «Ініціативи Національної академії наук, інженерії та медицини США (NASEM) для України». Вона акцентувала увагу на трьох ключових вимірах, важливих для успішної участі науковців у міжнародних конкурсах. Зокрема, йшлося про підходи до підготовки заявок, залучення молоді до проєктів, пошук фінансування та розвиток міжнародної співпраці.
Перший вимір — стратегічний. Він охоплює вміння шукати грантові можливості, формувати мотивацію для себе й команди, розширювати наукове портфоліо, розвивати нові партнерства та мислити довгостроково. Саме багатоетапне стратегічне планування, за словами доповідачки, часто стає основою успішного отримання грантового фінансування.
Другий вимір стосується спроможності реалізовувати проєкти. Йдеться, зокрема, про ефективне управління коштами, організацію роботи команди, комунікацію з партнерами та вміння підтримувати довіру у професійному середовищі.
Третій вимір — стратегічний підхід до мереж підтримки. Він важливий як для внутрішніх, так і для міжнародних контактів. Знання, рекомендації, довіра та професійні зв’язки відіграють важливу роль у розвитку наукової кар’єри й залученні нових можливостей.
Окремо Юлія Безвершенко наголосила на значенні наукової дипломатії, адже науковець у міжнародних проєктах часто виступає представником своєї держави.
Усі ці складові, за словами доповідачки, є важливими для залучення та масштабування проєктів, пошуку джерел фінансування як на національному, так і на міжнародному рівнях. Підтримка професійних стосунків, грамотна комунікація, довіра та відкритість у співпраці завжди дають результати.
Юлія Безвершенко також проаналізувала можливості, які українські науковці можуть мати у США, оглядово охарактеризувала міжнародні програми підтримки та звернула увагу на еволюцію мислення донорів і роль наукового радника в сучасних дослідницьких процесах.
