17–18 червня 2026 року в Брюсселі відбулася міжнародна конференція «From Widening to Transformation: European Universities as Engines of Inclusion and Innovation», яка зібрала представників Європейської комісії, університетів, дослідницьких установ та партнерів програми Horizon Europe. У центрі дискусій були питання подолання нерівностей у Європейському дослідницькому просторі, розвитку інновацій та формування нової архітектури співпраці між університетами.
Серед учасників заходу була ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська, яка представила український погляд на програму Widening та роль університетів у часи війни. Виступ Наталії Богданівни став важливим у діалозі про те, як досвід України вже сьогодні змінює європейське бачення науки, інновацій та стійкості.
― Моє завдання сьогодні ― представити погляд зі Львова, погляд партнера програми Widening. Я хочу донести дуже просту думку: Widening ― це не коридор допомоги від європейського центру до периферії. Це дорога з двостороннім рухом, — наголосила Наталія Шаховська.
За словами ректорки, традиційне сприйняття країн Widening як отримувачів підтримки дедалі більше не відповідає сучасним реаліям. Україна, яка долучилася до цієї категорії не через нестачу наукового потенціалу, а через обставини війни, сьогодні демонструє досвід, що може бути корисним для всієї Європи.
Наталія Богданівна розповіла, що Львівська політехніка утримує лідерські позиції в Україні у сфері комп’ютерних наук, входить до групи 201–250 найкращих університетів світу за рейтингом Times Higher Education та активно інтегрований у міжнародний академічний простір. Особливо показовим стало отримання у 2025 році Кафедри ЮНЕСКО зі сталого управління водними ресурсами та відходами. Цей успіх, досягнутий у період повномасштабної війни, став символом того, що українська наука не лише виживає, але й продовжує розвиватися.
― Партнер програми Widening не починає з нуля. Ми приходимо з двохсотлітньою інженерною традицією та потужним людським потенціалом, ― підкреслила Наталія Шаховська.
Слід зазначити, що Україна стала асоційованою країною програми Horizon Europe у 2022 році. Проте, як зазначає Наталія Шаховська, сам доступ до європейських програм ще не означає автоматичного вирівнювання можливостей.
Справді існує структурний розрив між різними регіонами Європи: відрізняються обсяги фінансування науки, кількість грантоотримувачів Європейської дослідницької ради, рівень розвитку дослідницької інфраструктури та підтримки науковців. Водночас цей розрив не означає відсутності компетентності чи інноваційного потенціалу.
― Ми є лідерами в окремих наукових напрямах і координуємо чотири проєкти Horizon Europe. Це не другорядний факт. Більше того, саме український досвід кризового управління, швидкої адаптації та роботи в умовах постійних викликів дедалі частіше стає предметом зацікавлення європейських партнерів, ― підкреслила Наталія Богданівна.
Одним із найпотужніших напрямів розвитку Львівської політехніки є штучний інтелект. Дослідження університету охоплюють широкий спектр напрямів: від пояснюваного та відповідального ШІ до систем кібербезпеки, виявлення діпфейків, захисту голосових даних, технологій виявлення безпілотників та застосування штучного інтелекту в медицині.
Окрему увагу привернув проєкт Lapa ― найбільша й найефективніша українськомовна велика мовна модель, створена у співпраці з Українським католицьким університетом, AGH у Кракові та Київською політехнікою. На її основі вже працює штучний інтелектуальний помічник Національного антикорупційного бюро України.
― В умовах війни наші системи штучного інтелекту проходять перевірку на стійкість щодня. Це не лише українське досягнення ― це актив усієї Європи. Саме ця особливість ― тестування технологій у реальних кризових умовах ― є однією з ключових переваг українських наукових розробок, ― наголосила Наталія Шаховська.
Ректорка зазначила також, що сьогодні Львівська політехніка бере участь у тринадцяти проєктах Horizon Europe та координує чотири з них.
Серед найважливіших напрямів ― сонячна енергетика й водневі технології, біоекономіка, сенсорні системи нового покоління, безпека штучного інтелекту, циркулярне будівництво та розвиток дослідницької інфраструктури для післявоєнної України. Партнерська мережа університету включає провідні європейські заклади вищої освіти ― від Швеції та Австрії до Португалії та Іспанії.
― Ми не перебуваємо на периферії цієї мережі. Ми є її повноцінною частиною. Сучасна співпраця вже давно не обмежується обміном студентами чи спільними конференціями. Йдеться про створення спільних лабораторій, підготовку аспірантів, доступ до інфраструктури та формування єдиних дослідницьких команд, ― зауважила Наталія Богданівна.
Окремий блок виступу очільниця нашого університету присвятила функціонуванню українських університетів в умовах повномасштабної війни.
― Від початку російського вторгнення понад 1200 будівель українських закладів вищої освіти зазнали пошкоджень або були зруйновані. Львівська політехніка прийняла понад дві тисячі внутрішньо переміщених студентів та більше чотирьохсот науковців. Попри це університет зберіг наукову діяльність і продовжив розвиток інфраструктури, інвестувавши понад дев’ять мільйонів євро у лабораторії подвійного призначення. Можна було просто вижити й підтримувати базове функціонування університету. Натомість ми створили нову постійну інституцію, ― розповіла Наталія Шаховська, згадуючи про створення Кафедри ЮНЕСКО.
Саме цей приклад найкраще демонструє різницю між короткостроковим грантовим успіхом та справжньою інституційною трансформацією.
Особливе зацікавлення учасників конференції викликала тема технологій подвійного призначення. За словами ректорки, війна фактично перетворила Україну на один із найскладніших майданчиків для випробування новітніх технологічних рішень.
― Йдеться не лише про оборонні розробки. Зокрема, створені українськими науковцями гідрогелеві пов’язки Aquior уже були використані понад 18 тисяч разів для лікування бойових поранень та проходять підготовку до сертифікації за європейськими стандартами. Також перспективними є системи виявлення безпілотників, захищеного зв’язку, національна мережа GNSS та інноваційні розробки у сфері водневої енергетики й суперконденсаторів. Технології, які витримують перевірку на передовій, є задокументованими, сертифікованими та готовими до впровадження. Це трансфер, заснований на доказах, а не на обіцянках, ― наголосила Наталія Богданівна.
На завершення виступу Наталія Шаховська закликала розглядати відбудову України не лише як гуманітарне чи економічне завдання.
― Майбутнє відновлення держави стане найбільшою програмою розвитку досліджень та інновацій у сучасній історії Європи. Саме тому Україна може стати не лише отримувачем підтримки, а й повноправним співтворцем нової європейської дослідницької екосистеми. Питання вже не полягає в тому, чи можуть партнери Widening робити вагомий внесок. Питання полягає в іншому, чи може Європа дозволити собі не змінитися під впливом цього досвіду, ― акцентувала ректорка.
На завершення Наталія Богданівна зазначила, що Львівська політехніка бере на себе конкретні зобов’язання, зокрема, до 2027 року відкрити п’ять ключових дослідницьких інфраструктур для партнерів альянсу Unite!. Разом із нашими міжнародними альянсами ми готові спільно очолити дві ініціативи ERA Talents та нове партнерство, сформоване навколо інструментів Widening. І нарешті, для всієї Європи ми пропонуємо створення Пакту Україна–ЄС з досліджень та інновацій для відбудови, який від самого початку буде спільною відповідальністю всіх учасників. Інструмент Widening створювався як механізм подолання нерівностей. Але у 2026 році, дивлячись на Україну, країни Балтії та Південну Європу, ми бачимо значно більше. Ми бачимо майбутній напрям розвитку європейської дослідницької архітектури. Архітектури, яка є розподіленою, стійкою, перевіреною практикою та спільно створеною.
Після свого виступу ректорка Львівської політехніки Наталія Шаховська також звернулася до учасників конференції під час дискусійної панелі, наголосивши на особливому місці України у програмі Widening.
― Я єдиний спікер сьогодні, який представляє країну, що стала учасником Widening не через недостатній розвиток, а через війну. Саме тому наш досвід інтеграції є тим досвідом, який Європі сьогодні особливо важливо почути. Жоден окремий грант сам по собі не здатний створити стійких змін. Він дає імпульс, який зникає після завершення фінансування, — зазначила ректорка.
За словами Наталії Богданівни, справжній результат забезпечують механізми, які дозволяють перетворити тимчасовий проєкт на постійну інституцію. Для цього необхідна професійна екосистема, що включає наукові парки, офіси підготовки грантових заявок та команди, які підтримують міжнародні партнерства навіть після завершення фінансування. Адже проєкти завершуються, але створені структури, людські зв’язки та накопичений досвід продовжують працювати на розвиток університету й науки загалом.
Як приклад такої трансформації Наталія Шаховська навела отримання у 2025 році Кафедри ЮНЕСКО зі сталого управління водними ресурсами та відходами командою професора Мирослава Мальованого.
― Це не грант із визначеним терміном дії. Це постійна міжнародна платформа, місце у глобальній мережі співпраці та прямий зв’язок із порядком денним ООН у сфері сталого розвитку.
Ректорка підкреслила, що сьогодні ця платформа вже використовується для масштабування результатів проєкту Horizon Europe AGRI-BIO CIRCULAR-HUB та розвитку нових міжнародних партнерств.
Особливого значення цьому досягненню додає те, що його було здобуто саме під час повномасштабної війни.
― Головний показник стійкості полягає в тому, що ця кафедра була здобута не всупереч війні, а саме під час війни. Можна було просто вижити й підтримувати базове функціонування університету. Натомість ми створили нову постійну інституцію. Саме в цьому різниця між тимчасовим поштовхом і довготривалими змінами, ― підсумувала Наталія Шаховська.
