22 квітня 2026 року на базі кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Інституту економіки і менеджменту відбулася V Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Управління персоналом у системі менеджменту організацій: тенденції та перспективи розвитку», присвячена 210-літтю Львівської політехніки.
Захід об’єднав науковців, викладачів, аспірантів і практиків з різних регіонів України та зарубіжжя, які досліджують сучасні трансформації у сфері управління людськими ресурсами в умовах воєнних викликів.
З вітальним словом до учасників звернувся завідувач кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Йосиф Ситник. У своєму виступі він наголосив, що сучасні трансформації ринку праці, цифровізація економіки та наслідки війни в Україні вимагають переосмислення підходів до управління персоналом.
Було підкреслено, що основним стратегічним ресурсом розвитку організацій залишається людський капітал, а ефективне управління ним потребує інтеграції інноваційних HR-технологій, розвитку адаптивних моделей зайнятості та формування нових компетентностей працівників. Завідувач кафедри МПА також відзначив важливість наукових досліджень, презентованих на конференції, як підґрунтя для формування сучасної кадрової політики в Україні.
Робота конференції відбулась у трьох секціях:
- Управління персоналом: світоглядні засади та цілі майбутнього,
- Сучасні стратегії та інструментарій HR-менеджменту,
- Нові ідеали, компетенції та професійні знання на ринку праці як умова якісного відтворення людського капіталу.
Особливу увагу учасників привернули доповіді, у яких поєднувалися науковий підхід і практичний досвід. Такі дослідження не лише окреслювали проблеми, а й пропонували конкретні інструменти й рішення для ефективного управління персоналом у сучасних умовах.
У доповіді ад’юнкт-професора Світлани Чугаєвської було показано, як українська воєнна міграція реально змінює ринок праці Польщі. Авторка переконливо продемонструвала, що українці не лише інтегруються, а й роблять відчутний внесок в економіку країни, водночас стикаючись із проблемами недовикористання свого потенціалу. Цікаво, що дослідження акцентує увагу не тільки на проблемах, а й на можливостях – зокрема на тому, як цей досвід може «повернутися» в Україну після війни. Запропоновані ідеї виглядають як реальні орієнтири для формування нової кадрової політики.
Професор Сергій Ілляшенко зосередився на темі інноваційної культури, яка фактично визначає, чи здатна організація розвиватися в умовах постійних змін. Його підхід показує, що інновації – це не лише технології, а насамперед люди, їхнє мислення та готовність до змін. Особливо цінним є те, що автор пропонує конкретні інструменти – від нових форматів командної роботи до розвитку навчання упродовж життя.
Професор Дмитро Шиян звернув увагу на проблему, про яку часто говорять недостатньо – гендерну нерівність у сільському господарстві. Його дослідження показало, що навіть у кризових умовах жінки залишаються більш вразливою категорією на ринку праці. Водночас у доповіді звучить і позитивний сигнал – роль жінок у галузі зростає, і це відкриває нові можливості для змін.
Олександра Вихор, менеджер HR-проєктів, у своїй доповіді зосередилася на антикризових HR-практиках у період воєнного стану, зробивши акцент на розвитку середньої ланки менеджменту як ключового чинника стабільності організацій. Вона показала, що класичні підходи до управління персоналом уже не працюють – натомість бізнес переходить до гнучких моделей, орієнтованих на довіру, швидкість рішень і внутрішню ефективність.
Особливо цінним був практичний фокус: серед результатів – зростання продуктивності без розширення штату, зниження плинності кадрів і пришвидшення управлінських процесів. Доповідачка також окреслила «зони постійного розвитку» сучасного HR – від лідерства і наставництва до культури зворотного зв’язку та командної взаємодії, що виглядає як чіткий орієнтир для компаній у турбулентному середовищі.
Антон Романів підняв дуже актуальну тему для ІТ – як утримати людей у складних умовах. Його підхід з використанням прогнозної аналітики виглядає як перехід від «реакції» до «передбачення» проблем. Цінність доповіді в тому, що вона враховує реалії війни – стрес, міграцію, нестабільність. І пропонує інструменти, які можуть реально допомогти бізнесу не втрачати ключових фахівців.
Андрій Ханик зосередився на темі кадрової безпеки в медицині – сфері, де помилки можуть мати дуже серйозні наслідки. Його підхід підкреслює, що робота з персоналом – це не лише ефективність, а й безпека пацієнтів. Важливо, що увага приділяється не лише підбору кадрів, а й культурі, етиці та навчанню, що є комплексним поглядом, який відповідає сучасним вимогам до медичних закладів.
Василь Турко у своїй доповіді звернув увагу на ще один важливий виклик сучасного ринку праці – співіснування різних поколінь в одній організації. Він показав, що сьогодні компанії одночасно працюють із кількома віковими групами, які мають різні цінності, очікування та підходи до роботи. Автор підкреслив, що проблема не стільки у «конфлікті поколінь», скільки в невмінні правильно управляти цією різноманітністю. У результаті ключовим стає гнучкий підхід до персоналу – з урахуванням індивідуальних потреб, розвитку цифрових навичок і збереження досвіду старших працівників, що виглядає як нова реальність управління людським капіталом.
Віктор Ханик презентував сучасний погляд на розвиток інновацій у сфері охорони здоров’я. Його доповідь показує, що без сучасних управлінських підходів і цифрових рішень ця галузь не зможе ефективно розвиватися. Цінним є те, що автор поєднує різні концепції – від управління знаннями до відкритих інновацій. У підсумку формується цілісне бачення того, як мають розвиватися сучасні медичні організації.
Проведення конференції підтвердило високий науковий і практичний інтерес до теми управління персоналом, а також актуалізувало міждисциплінарні дослідження у сфері HR. Конференція стала ефективним майданчиком для обміну думками та напрацюваннями, які можуть слугувати підґрунтям для формування сучасної стратегії розвитку людського капіталу в Україні. За матеріалами конференції заплановано видання електронного збірника наукових праць.
