28 травня в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулася урочиста церемонія відкриття Міжнародної літньої школи «Підгірці 2026» — міждисциплінарного освітньо-дослідницького проєкту, присвяченого вивченню, фіксації та сучасному переосмисленню культурної спадщини Підгорецько-Пліснеського історико-культурного комплексу. Подія об’єднала викладачів, студентів, аспірантів, українських та закордонних партнерів, які впродовж найближчих тижнів працюватимуть над дослідженням і документуванням однієї з найцінніших пам’яткоохоронних локацій Львівщини.
Простір пам’яті
Проректор з навчально-методичної роботи Львівської політехніки Володимир Жежуха у вітальному слові наголосив, що Підгірці — не просто історична локація, а простір пам’яті, культури й архітектури. За його словами, залучення до збереження цієї спадщини студентів, аспірантів, викладачів, фахівців та закордонних партнерів є важливим і символічним, адже забезпечує поєднання досвіду й молодості, а також трансфер знань від старшого покоління до молодшого для їх примноження.
Своєю чергою директор Інституту архітектури та дизайну професор Юрій Диба зауважив, що міждисциплінарна співпраця і взаємозбагачення студентів різних спеціальностей — архітекторів, дизайнерів і реставраторів — у межах літньої школи сприятимуть досягненню вагомих результатів і майбутніх фахових успіхів. Він також зазначив, що знайомство й спільна робота в Підгірцях можуть стати важливою основою для подальшої професійної взаємодії студентів.
До учасників літньої школи звернулася й директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації Олена Василько. Представниця влади побажала студентам успішно застосувати під час літньої школи знання та навички, здобуті в стінах Львівської політехніки.
Міждисциплінарний погляд на спадщину
Авторкою програми й керівницею проєкту є професорка кафедри дизайну та основ архітектури Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка» Ореста Ремешило-Рибчинська — членкиня бюро ICOMOS Ukraine та Національної спілки архітекторів України. У роботі школи візьмуть участь троє аспірантів і близько 30 студентів Інституту архітектури та дизайну, а також міжнародні експерти й викладачі з України, Польщі, Австрії, Литви та Іспанії.
28–29 травня у Львівській політехніці для учасників організували цикл відкритих лекцій і презентацій, присвячених сучасним підходам до реставрації, ревіталізації культурного ландшафту, документації пам’яток та адаптації історичних просторів до сучасних потреб. Серед учасників школи — представники Університету Інсбрука, Варшавського університету природничих наук (SGGW), Інституту Polonika, Краківської академії мистецтв, Вільнюської академії мистецтв та інших європейських інституцій.
Зокрема, у межах школи передбачені лекції професора кафедри архітектури та реставрації ІАРД Олега Рибчинського про специфіку інвентаризації й відтворення архітектурних пам’яток, професора кафедри дизайну та основ архітектури Андрія Павліва — про актуальні завдання сучасного дизайну в культурному ландшафті, професора Краківської академії мистецтв Павела Болінського — про реставрацію настінного живопису, а також докторки архітектури Дороти Сікори — про сучасні дослідження пам’яток садового мистецтва.
Окрему увагу надано сучасним технологіям використання дерев’яних конструкцій в історичних спорудах, питанням адаптації фортифікаційної спадщини та документації пам’яток із використанням цифрових методів. Відповідні лекції читатимуть професор Тарас Шналь, професор Університету Інсбрука Антон Крелер, архітектор-інженер Герхард Гаузер, докторка архітектури Ольга Тихонова та інші учасники міжнародного проєкту.
Від обмірів — до фіксації
Практична експедиційна частина школи триватиме у Підгірцях із 30 травня до 7 червня. Учасники працюватимуть безпосередньо на території історичного комплексу, виконуючи архітектурні обміри паркових павільйонів, досліджуючи стан Підгорецького замку, проводячи фіксацію настінних розписів XVIII століття, аналіз території Давнього Пліснеська та художню документацію пам’яток.
Одним із головних напрямів цьогорічної школи стане дослідження двох паркових павільйонів між другою та третьою терасами Італійського парку XVII століття, які нині майже зруйновані. Також учасники досліджуватимуть фундаменти втраченої дерев’яної церкви святого Михаїла, фортифікаційні об’єкти та вивчатимуть можливості ревіталізації Гетьманського заїзду для потреб реабілітації військових.
Робота з підгорецькою спадщиною триває безперервно: результати попередніх досліджень стають основою для нових етапів вивчення, реставрації та переосмислення культурного ландшафту. Особливого значення проєкт набуває в умовах повномасштабної війни, коли фіксація та збереження культурної спадщини стають не просто науковим, а суспільним завданням. Молоді архітектори, дизайнери та реставратори мають можливість не лише навчатися у провідних міжнародних фахівців, а й безпосередньо долучатися до документування стану історичного середовища України та напрацювання майбутніх рішень для його збереження.
Міжнародну літню школу «Підгірці 2026» реалізовують за підтримки Львівської обласної військової адміністрації, міжнародних організацій EFFORTS та EFFORTS UA, Інституту Polonika, а також за участю Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького, ГО «Підгірці-Шолом», БФ «Підгорецький замок» та Ротарі Клубу «Львів-Центр». Після завершення польових досліджень учасники представлять результати роботи у форматі виставки й публічної презентації. Закриття літньої школи та вручення міжнародних сертифікатів відбудеться 10 червня у Львові.
Масштабування багаторічної роботи
Як наголосила професорка Ореста Ремешило-Рибчинська, літня школа є продовженням понад 25-річної наукової роботи, пов’язаної з Підгірцями, яку разом із колегами, студентами та міжнародними партнерами вона розпочала ще наприкінці 1990-х років.
— Підгорецька спадщина — це тема мого життя ще з часу дипломної роботи, рецензентом якої був Борис Возницький. Від 1998 року ми проводимо тут міжнародні експедиції, обмірні практики, дослідження культурного ландшафту. Саме в Підгірцях були створені перші в незалежній Україні цифрові креслення Підгорецького замку, а пізніше — костелу та дерев’яної церкви святого Михаїла, — зазначила Ореста Ремешило-Рибчинська.
За словами професорки, програму цьогорічної школи сформували під час міжнародної конференції «Сучасний стан архітектури та дизайну, перспективи, інновації», яка відбулася в січні цього року у форматі круглого столу й об’єднала фахівців з України та Європи навколо проблеми збереження Підгорецько-Пліснеського комплексу. Багаторічна робота з підгорецькою спадщиною поступово переросла у масштабний міжнародний освітньо-дослідницький проєкт.
