У межах гала-конференції за результатами проєкту «Сприяння професійній освіті та активній участі студентів через становлення комплексної системи менторства та тьюторства у закладах вищої освіти» після перерви на обід і нетворкінгу слово взяла керівниця Центру тьюторства і менторства Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Бокла. Тема її виступу — «Центр тьюторства і менторства як фундамент професійного зростання у Львівській політехніці». Вона розповіла про особистий шлях професійного зростання в університеті:
— Проєкт став для мене особистим викликом. Я свідомо на нього погодилася. Упродовж трьох років роботи над проєктом я жила ним і плекала мрію про створення Центру тьюторства і менторства. Але спочатку була ідея. Та коли адміністрація надала приміщення (тепер це студентський простір L.I.S. ) під її реалізацію — переді мною відкрився широкий простір і реальне бачення, яким буде студентське середовище. Невдовзі в цьому просторі дуже органічно розмістився наш Центр тьюторства і менторства. І власне звідти почалося моє особисте професійне зростання, а також розвиток тих людей, за яких я взяла відповідальність. Місія Центру від самого початку і до сьогодні залишається незмінною — ми прагнули й прагнемо, щоб студенти хотіли сюди приходити, щоб тут їм було комфортно, щоб вони відчували задоволення і свою належність до університетської спільноти. Саме тут вони можуть реалізовувати свої інтереси, розвивати лідерські риси та м’які навички. Особливо я пам’ятаю момент відкриття Центру. Саме тоді вимкнули електроенергію — було холодно й темно. Спала на думку фраза: «У темні часи добре видно світлих людей». Вона асоціюється для мене з нашою командою. А потім ми створили власні брендові речі: планери, календарі, елементи оформлення, і Центр став впізнаваним та зрозумілим для студентів і викладачів. Так в університеті з’явився новий підрозділ — Центр тьюторства і менторства. Для студентів розроблено навчальну дисципліну «Основи менторства та тьюторства», яку ввели до вибіркового блоку загальних дисциплін для першокурсників. Результат перевершив очікування — дисципліну обрали понад 50 студентів із різних інститутів. Для викладачів — організували курс підвищення кваліфікації. Нині Центр тьюторства і менторства позиціонується вже не як новий підрозділ, а як місце для розвитку студентів і викладачів, де народжується культура підтримки, співпраці та професійного зростання.
Енергія ідей: майбутнє через Green Deal та стартапи
Дніпровська політехніка презентувала успішні кейси за напрямом «Дієва менторська підтримка студентської молоді у сфері стартапів та ініціатив у межах Green Deal». У представлених прикладах були враховані регіональні особливості та стратегічні пріоритети розвитку університету. Практикоорієнтованість є ключовим принципом: університет активно співпрацює з бізнесом, ринком праці та понад 50 потужними партнерами — виробничими компаніями, консалтинговими структурами, освітніми установами й IT-спільнотою.
Декан фінансово-економічного факультету, доцентка кафедри маркетингу Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Катерина Пілова наголосила, що передумовами успіху були: діючий бізнес-інкубатор, що підтримує студентські ідеї, Центр професійного розвитку менторства та тьюторства, залучення внутрішніх і зовнішніх менторів (викладачі й бізнес-партнери). До менторської схеми стартапів входили чотири ключові етапи (підтримка учасників, передавання знань, нетворкінг і розвиток soft & hard skills), індивідуальний супровід стартапів, формування бізнес-моделі та готовність до взаємодії з ринком праці. Прикладом успішної практики став проєкт «Е-формула», що об’єднує студентів різних спеціальностей у міждисциплінарні команди. За короткий час і з мінімальними ресурсами вони створюють життєздатний продукт, розвивають інженерні й комунікаційні компетенції, використовуючи робо-девайс-практику, робо-навчання та робо-змагання (фінал). Формат роботи — змішаний (офлайн та онлайн зустрічі), регулярна комунікація з менторами, підтримка від IT-бізнесу Дніпра. Головна ідея полягає у створенні ефективної системи підтримки стартапів через менторство, бізнес-інкубатор і партнерства. Це дає студентам змогу в змішаних командах розвивати інноваційні ідеї, презентувати їх бізнесу та здобувати практичні навички.
Дніпровська політехніка активно розвиває менторство у сфері Green Deal, орієнтуючись на принципи сталого розвитку та зелених інновацій. Університет інтегрує екологічні рішення в освітній процес, наукові дослідження та співпрацю з бізнесом. Як практикоорієнтований заклад прикладних досліджень, він враховує потреби промислового регіону та формує компетентності у сфері стратегій сталої енергетики. Серед ключових досягнень Дніпровської політехніки — організація першої виставкової конференції з електромобільності в Україні та регіоні, створення ресурсного центру сталого розвитку, що підтримує екологічні ініціативи й інноваційні проєкти. Усе це спонукає університет надавати особливу увагу розвитку менторства у сфері Green Deal. Поєднуючи освіту, науку та бізнес, Дніпровська політехніка сприяє впровадженню зелених інновацій і формуванню стратегій сталого розвитку регіону.
Менторство під обстрілами, або Рецепт стійкості «по-миколаївськи»
Інституційна координаторка проєкту PROMENT Чорноморського національного університету імені Петра Могили Алла Коваль доповідала про роль менторства для стійкості громад прифронтового регіону:
— Спочатку проєкт був задуманий як освітній, спрямований на студентів і їх працевлаштування через систему тьюторства та менторства. Проте з початком війни він набув нової соціальної значущості для університету, міста та регіону. Основні напрями роботи команди — менторство молодих вчителів, менторство під проводом органів публічної влади та менторство студентів із числа внутрішньо переміщених осіб. У межах дослідження потреб регіону проведено три круглі столи, присвячені кадровому забезпеченню освіти, наставництву в публічному секторі й розвитку середньої освіти в умовах війни та відбудови. З’ясувалося, що головною проблемою прифронтового Миколаєва є дефіцит кадрів. У відповідь на виклик було ухвалене рішення об’єднати викладачів, студентів, представників влади та громадськості для пошуку шляхів подолання кадрової кризи. До менторства долучилося понад 300 учасників з різних областей, серед яких — представники міністерств, місцевої влади, судової системи, поліції, митниці. Саме вони допомогли студентам знайти роботу. Так проєкт PROMENT перетворився на платформу менторства у сфері освіти та публічного управління, став інструментом підтримки студентів та молодих фахівців і сприяв вирішенню кадрової кризи в освіті й публічному секторі під час війни, об’єднуючи університет, громаду та владу.
Про виклики прифронтового регіону та пошук мотивації для молоді доповідав під час гала-конференції декан юридичного факультету університету Дмитро Січко:
— Миколаївська область сьогодні фактично живе у статусі прифронтової території. Лише 50 кілометрів відділяють регіон від лінії зіткнення, а постійні повітряні тривоги та обстріли стали частиною щоденної реальності. Це безпосередньо впливає на роботу освітніх центрів, реалізацію програм і життя громади. З одного боку, кількість вакансій у регіоні зросла через масовий виїзд населення та професіоналів. З іншого — близько сорока відсотків бізнесу закрилось або релокувалося в інші області. Миколаїв як портове місто та центр суднобудування зазнав значних руйнувань: промислові підприємства та порти постраждали від ударів, що призвело до рецесії та зменшення надходжень до міського бюджету. Молодь нині опинилася між вибором і перспективами. Студенти та молоді спеціалісти дедалі частіше розглядають можливість переїзду до Києва чи Одеси. Причина не лише в безпековій ситуації, а й у відсутності перспектив розвитку: скорочення бізнесу, низькі зарплати, дефіцит бюджету. Та, попри складні умови, у Миколаєві діють менторські системи, які залучають до сімдесяти відсотків представників публічного сектору. Частина менторів працює, керуючись особистою мотивацією та партнерством із закладами вищої освіти. Водночас відсутність вакансій і низький рівень зарплат знижують інтерес бізнесу до участі в таких програмах. Перед освітніми закладами та місцевими програмами стоїть ключова мета — переконати молодь залишитися в Миколаєві, показати їм перспективи та можливості розвитку навіть у кризових умовах. Адже саме від них залежить майбутнє регіону. Ми довго розмірковували, як мотивувати молодь, і врешті-решт знайшли мотиваційні чинники — це живе спілкування з практиками та професіоналами, які діляться кар’єрними історіями, це «кава-брейки» й неформальні зустрічі, що створюють позитивну атмосферу, це залучення психологів університету для підтримки студентів у стані апатії, зрештою, це співпраця зі стейкголдерами.
Миколаївський досвід показує: навіть у складних умовах офлайн-навчання може бути успішним, якщо поєднувати професійну практику, психологічну підтримку та партнерство з місцевими інституціями. Це не лише мотивує студентів, а й створює кадровий резерв для регіону.
Галина Косарева, доцентка кафедри української філології та міжкультурної комунікації факультету філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили, у своєму виступі зосередила увагу на темі менторства. Вона розповіла, як саме ця схема була реалізована в університеті. Менторство, за її словами, — це підтримка, опора та мотивація, яку забезпечують організатори, координатори й виконавці. Основна мета полягає в тому, щоб надати студентам відповідні навички як у формальній, так і в неформальній освіті, допомогти сформувати позитивне бачення професії та ролі вчителя.
— Наші ментори — прогресивні освітяни: вчителі шкіл Миколаєва, викладачі університету, а також запрошені фахівці. Серед них — заслужена артистка України Марина Васильєва, яка сприяла розвитку декламаційних компетентностей студентів. Важливим етапом реалізації схеми стали педагогічна та виробнича практики, де студенти мали змогу застосувати навички, здобуті під час тренінгів. Особливістю цієї моделі менторства є те, що менті, які розпочинали як учасники, згодом самі стали тьюторами. Вони працюють разом із менторами та тренерами, створюючи спільноту, де колишні студенти-наставники допомагають новим поколінням. Завдяки цьому формується не лише професійна компетентність, а й міцний освітній простір, що забезпечує сталість проєкту. Результатом роботи стало створення навчального гайду, який систематизує здобутий досвід і слугує надійною основою для подальшого розвитку менторської програми.
Жінки в науці, студенти в бізнесі, університет у майбутньому
У блоці «PROMENT у дії» представники Чернігівської політехніки — Людмила Ремньова, Володимир Базилевич і Алла Нітченко — презентували найкращі практики пілотування менторських програм в університеті.
— Наш університет має всі можливості для розвитку масштабної інфраструктури підтримки студентів. На сьогодні тут функціонує Центр тьюторства та менторства — постійний майданчик для обміну досвідом і найкращими практиками. Зараз Центр проходить ребрендинг, щоб після завершення проєкту мати власну символіку та атрибутику. Ми надихнулися прикладом Львівської політехніки й замовили нові банери та сувенірну продукцію. Ми реалізувати дев’ять менторських програм, серед яких найбільший успіх мали: професійне менторство, менторство у сфері бізнесу та стартапів і менторство у сфері зелених технологій. Програми були поділені на два напрями: менторство як інструмент професійного розвитку студентів (професійне, цифрове, бізнес-менторство) та соціально спрямовані менторські програми. Важливим партнером став Чернігівський IT Кластер, що допоміг реалізувати професійне та цифрове менторство. Особливий акцент зроблено на залученні успішних випускників університету, адже їхні історії успіху є найкращим прикладом для студентів. Надалі професійне менторство стане постійним напрямом роботи університету, — зазначила Людмила Ремньова.
Викладач Чернігівської політехніки Володимир Базилевич представив програму «Цифрове менторство»:
— Програма «Цифрове менторство» в Чернігівській політехніці стала експериментом для всіх спеціальностей. Серед ключових заходів — олімпіада з кібербезпеки у форматі CTF, 48-годинний хакатон «Чернігів безбар’єрний» зі створенням MVP-додатку, екскурсії до ІТ-компаній і серія зустрічей Digital Mentoring Crash Course. Участь взяли понад 20 компаній і менторів, 34 студенти отримали сертифікати. Паралельно ми розвивали бізнес-менторство. Завдяки Центру інновацій конкурс стартапів вийшов на новий рівень: 22 ментори підтримали команди, залучено інвестиції, а призові кошти стали цільовими — лише на розвиток проєктів. Це забезпечило не тільки проведення конкурсу, а й подальшу підтримку переможців. Так, цифрове менторство та бізнес-менторство стали платформою для практичного досвіду, співпраці з компаніями й реального розвитку студентських ідей.
Доцентка кафедри правоохоронної діяльності та загальноправових дисциплін Національного університету «Чернігівська політехніка» Алла Нітченко акцентувала увагу на менторстві як інструменті інклюзії та підтримки студентів:
— Першим прикладом стала програма для внутрішньо переміщених осіб, яку реалізував Центр тьюторства та менторства Національного університету «Чернігівська політехніка» ТЕБ «Співпраця та менторство» разом із благодійним фондом «Рокада». Завдяки цій співпраці відбулись офлайн-менторські тижні, що базувалися на індивідуальному наставництві. Студенти не лише отримали професійну та психологічну допомогу, а й були залучені до реальної роботи фонду: виїжджали в громади, проводили інтерв’ю з потерпілими, допомагали з оформленням юридичної документації. Це стало для них важливим досвідом адаптації та поштовхом до кар’єрного зростання.
Друга програма була реалізована у співпраці з Центром інклюзивної освіти, психологічною службою університету та партнерами з ІТ Кластера й благодійних організацій і охоплювала шість менторських сесій, побудованих на попередньому дослідженні потреб студентів. Особливістю стало те, що програма була інклюзивною: участь брали як студенти з особливими потребами, так і їхні ровесники. Використовували сучасні психологічні практики — пісочну терапію, творчі вправи, що сприяли емоційній стійкості та особистісному розвитку. У результаті працювали вісім менторів із шістнадцятьма студентами-менті.
Третій напрям — гендерне менторство «Жінки в науці». Програма проходила у змішаному форматі й об’єднала чотири сесії під темою «Вірити, діяти, змінювати». Досвідчені викладачі ділилися знаннями, а підсумком став воркшоп. Участь взяли дев’ять менторів і сімнадцять студенток. Важливим результатом стало подолання гендерних стереотипів і руйнування міфів про STEM-спеціальності.
Отже, усі ці програми показали, що менторство є дієвим інструментом підтримки, адаптації та розвитку студентів — від внутрішньо переміщених осіб до учасників інклюзивних і гендерних проєктів. Це не лише психологічна допомога, а й реальний шлях до професійного та кар’єрного зростання.
— У межах проєкту PROMENT команда Чернігівської політехніки працювала над тим, щоб студенти доходили до фіналу програми й отримували сертифікати. Для підтримки інтересу ми створювали промовідео, впроваджували менторські схеми та системну співпрацю з роботодавцями. На основі цифрового менторства для молодих викладачів розробили річний курс «Цифрові технології у навчанні» з темами ШІ, 3D та VR, який став таким популярним, що залишиться постійним. Проєкт дав поштовх до створення школи молодого викладача, розвитку педагогічної майстерності та формування стійкої екосистеми «освіта-бізнес». Він довів, що навіть короткотривала ініціатива може забезпечити довготривалі зміни й стати частиною майбутнього університету, — підсумувала Людмила Ремньова.
