Перші академічні ліцеї України вже цієї осені розпочнуть роботу в межах пілотного етапу реформи профільної середньої освіти. Від 1 вересня 2026 року 150 закладів по всій країні апробовуватимуть нову модель навчання, яка має докорінно змінити підхід до підготовки старшокласників. На Львівщині учасниками пілотного проєкту стали 13 академічних ліцеїв, які вже найближчими місяцями працюватимуть в умовах масштабної трансформації.
Щоб допомогти закладам освіти пройти цей складний перехідний етап, Національний університет «Львівська політехніка» започатковує комплексний освітньо-науковий проєкт «Інституційна трансформація академічних ліцеїв: юридичний супровід та впровадження моделі кар'єрного консультування». Його реалізовуватимуть упродовж 2026–2027 навчального року на базі Навчально-наукового інституту права, психології та інноваційної освіти. Проєкт став одним із переможців обласного конкурсу грантів для працівників наукових установ та закладів вищої освіти Львівщини, посівши друге місце.
24 червня у приміщенні Інституту права, психології та інноваційної освіти відбулася перша робоча зустріч учасників проєкту. До неї долучилися проректори Львівської політехніки Михайло Логойда та Сергій Гуглич, директор інституту, голова Вченої ради університету професор Володимир Ортинський, керівники та заступники керівників пілотних академічних ліцеїв, а також представники органів управління освітою територіальних громад Львівської області.
Під час зустрічі директорка Центру інноваційних освітніх технологій Маргарита Носкова презентувала концепцію проєкту, його етапи та умови участі. Водночас учасники обговорили майбутні формати співпраці між університетом, ліцеями та громадами, адже саме партнерство між школою і закладом вищої освіти має стати однією з ключових складових успішної реалізації реформи.
Як наголошує голова Вченої ради Львівської політехніки, директор Інституту права, психології та інноваційної освіти Володимир Ортинський, Україна вже фактично вступила в новий етап реформування середньої освіти.
— Сьогодні ми вже повинні говорити не про майбутню реформу, а про реформу, яка фактично розпочалася. Йдеться про створення профільних академічних ліцеїв, де старшокласники навчатимуться за обраними напрямами підготовки. Це означає, що ще під час навчання у школі вони отримуватимуть знання, максимально наближені до своєї майбутньої професії та подальшого навчання у закладах вищої освіти, — зазначив Володимир Львович.
Як зауважив директор ІППО, хоча повноцінне впровадження нової моделі розраховане на 2027 рік, уже з вересня цього року стартує масштабний пілотний етап.
— В Україні буде створено 150 пілотних академічних ліцеїв. Для Львівської області визначено 13 таких закладів. Це серйозна державна реформа, яка передбачає не лише зміну структури школи, а й оновлення підходів до навчання, кадрової політики, нормативної бази та професійної орієнтації учнів.
Володимир Львович переконаний, що університет має всі необхідні ресурси, щоб супроводжувати реформу.
— Наш Інститут права, психології та інноваційної освіти уже багато років працює через Центр інноваційних освітніх технологій. Ми займаємося підвищенням кваліфікації педагогів, досліджуємо сучасні освітні практики, розробляємо нові освітні програми. Тому були готові долучитися до тих завдань, які ставить сьогодні реформа. Саме тому університет взяв участь у грантовому конкурсі, оголошеному Львівською обласною військовою адміністрацією, яка передбачила фінансування для підтримки процесу реформування. Наш проєкт переміг у конкурсі грантів, і ми отримали фінансування на його реалізацію. Це можливість не просто провести окремі заходи, а комплексно супроводжувати академічні ліцеї впродовж року, — наголосив директор інституту.
За словами професора Володимира Ортинського, проєкт передбачає одразу три стратегічні напрями роботи. Перший — підготовка кар'єрних радників.
— Однією з обов'язкових умов функціонування академічного ліцею є наявність кар'єрного радника. Це людина, яка допомагає учням правильно визначитися зі своєю майбутньою професією, оцінити власні здібності, можливості та зробити усвідомлений вибір профілю навчання. Саме підготовку таких фахівців ми беремо на себе. Для цього вже розроблено спеціальну програму навчання.
Кар'єрний радник працюватиме не лише як консультант із профорієнтації. Його діяльність поєднуватиме знання педагогіки, психології, сучасних методик консультування та особливостей ринку праці.
Другим напрямом стане юридичний супровід реформи.
— Під час переходу від звичайної школи до академічного ліцею виникає багато нормативних питань. Необхідно сформувати правову основу цього переходу, щоб уникнути колізій і забезпечити стабільну роботу новостворених закладів. Саме над цим працюватимуть наші юристи.
Третій напрям стосується безпосередньо змісту освіти.
— Наші викладачі братимуть участь у створенні профільних навчальних програм. Якщо ліцей обирає, наприклад, психологічний напрям, то до роботи долучаються викладачі кафедри психології. Якщо це право, журналістика чи педагогіка ― відповідні кафедри інституту. Ми готові допомагати практично кожному профілю, ― пояснив Володимир Ортинський.
Під час першої зустрічі з директорами ліцеїв представили проректорів університету, які координуватимуть співпрацю між академічними ліцеями та всіма навчально-науковими інститутами Львівської політехніки.
— Ми запросили проректорів, щоб директори ліцеїв одразу могли встановити прямий контакт з університетом. Якщо ліцей обирає профіль енергетики, комп'ютерних наук, економіки, архітектури чи будь-якої іншої спеціальності, він зможе напряму співпрацювати з відповідним інститутом Львівської політехніки.
Тож Львівська політехніка пропонує ліцеям доступ до свого наукового потенціалу, сучасних лабораторій, викладачів та освітньої інфраструктури.
Однією з принципових переваг нової системи Володимир Ортинський називає можливість для школярів змінити свій професійний вибір без втрати року навчання.
— Якщо після першого року навчання учень зрозуміє, що обрав не той профіль, він матиме можливість перейти до іншого академічного ліцею. Наприклад, якщо дитина зрозуміла, що юриспруденція їй не підходить, вона може продовжити навчання за іншим профілем. Це дуже важлива перевага реформи, адже дає змогу зробити професійний вибір більш усвідомленим.
Саме тут ключову роль відіграватиме кар'єрний радник.
― Кар'єрний радник допоможе учневі реально оцінити свої здібності, нахили, психологічні особливості й визначити, яка професія буде найбільш відповідною саме для нього, — зазначив професор Ортинський.
Ще одним напрямом співпраці стане залучення викладачів Львівської політехніки до освітнього процесу в академічних ліцеях.
― Університет готовий направляти своїх фахівців для викладання профільних дисциплін. У нас працюють висококваліфіковані викладачі практично з усіх галузей знань, тому ми можемо забезпечити ліцеї спеціалістами відповідного профілю, — розповів Володимир Ортинський.
При цьому, підкреслює він, така співпраця не означає заміну шкільних педагогів.
― Мова не йде про конкуренцію із вчителями. Вони забезпечують базову загальну освіту. Але коли з'являється вузькопрофільна спеціалізація, виникає потреба у викладачах, які мають глибоку професійну підготовку саме у відповідній сфері. Це лише підсилить можливості академічних ліцеїв. Для нас академічний ліцей ― це майбутній студент університету. Ми розуміємо виклики демографічної ситуації, конкуренцію між закладами вищої освіти, тому хочемо працювати зі школярами ще до моменту їхнього вступу. Ми готові знайомити їх із лабораторіями, інститутами, сучасними технологіями, показувати можливості університету. Це найкраща профорієнтаційна робота, яку можна запропонувати молодій людині, ― наголосив Володимир Львович.
