У 2025 році українська система вищої освіти та науки продовжувала функціонувати в умовах воєнного стану, демографічних втрат та суттєвого скорочення бюджетного фінансування за програмою 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ». За таких обставин особливого значення набули здатність університетів залучати зовнішні ресурси, інтегруватися до міжнародного наукового простору й забезпечувати стійкість власного наукового розвитку через участь у грантових програмах.
Саме тому результати участі закладів вищої освіти у конкурсах наукових проєктів сьогодні слід розглядати не лише як показник окремих наукових досягнень, а як важливий індикатор міжнародної конкурентоспроможності університетів, їхнього дослідницького потенціалу, інноваційної активності та спроможності готувати кадри для економіки знань. Рейтинг характеризує не лише поточні результати участі університетів у конкурсах, а й їхню спроможність забезпечувати довгостроковий розвиток досліджень, залучати інвестиції в науку та формувати людський капітал, необхідний для післявоєнного відновлення і технологічної модернізації України.
У порівнянні з 2024 роком структура лідерів рейтингу зазнала помітних змін, що свідчить про високу динаміку розвитку проєктної та грантової діяльності українських університетів, а також про посилення конкуренції за національні й міжнародні ресурси підтримки досліджень та інновацій.
- Перше місце у рейтингу посів Національний університет «Львівська політехніка», який здобув перемогу у 36 проєктах за всіма шістьма напрямами оцінювання та став лідером серед українських університетів за результатами участі у програмі Horizon Europe. Високі результати університету підтверджують його зростаючу інтегрованість до Європейського дослідницького простору та спроможність ефективно конкурувати за міжнародне фінансування наукових досліджень.
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, який очолював рейтинг у 2024 році, посів другу позицію, також продемонструвавши успішну участь у всіх шести категоріях оцінювання. Водночас саме ці два університети стали єдиними закладами вищої освіти України, які здобули перемоги в усіх номінаціях рейтингу, що свідчить про комплексний характер розвитку їхнього наукового та міжнародного потенціалу.
- На третє місце піднявся Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, який забезпечив перемогу у 41 проєкті за п’ятьма напрямами оцінювання та покращив свої позиції порівняно з попереднім роком. Такий результат демонструє високий рівень наукової активності університету навіть в умовах особливо складної безпекової ситуації.
- Одним із найбільш динамічних учасників рейтингу став Львівський національний університет імені Івана Франка, який, ставши лідером конкурсів Erasmus+ KA2, піднявся з дванадцятого на четверте місце. Це свідчить про суттєве посилення міжнародної проєктної діяльності університету та його позицій у сфері академічного партнерства.
- П’ятірку лідерів рейтингу замкнув Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», який порівняно з 2024 роком опустився з третьої на п’яту позицію. З огляду на статус університету як одного з найбільших науково-освітніх центрів країни, такий результат може свідчити про недостатню ефективність окремих механізмів управління проєктною діяльністю та послаблення інституційної підтримки дослідницьких колективів.
Загалом результати рейтингу засвідчують формування в Україні групи університетів-лідерів, які успішно поєднують високий науковий потенціал, міжнародну проєктну активність та здатність залучати зовнішні ресурси для розвитку досліджень, інновацій і підготовки висококваліфікованого людського капіталу.
Докладніше – на .