Українсько-американський форум науки та освіти Lviv Academic Bridge 2026, який відбудеться в Національному університеті «Львівська політехніка» 11–12 червня 2026 року, покликаний стати не разовою подією, а початком системної міжнародної співпраці у сфері науки, освіти та інновацій. Про це розповіла ректорка університету Наталія Шаховська, окреслюючи як стратегічні цілі форуму, так і його довгострокові перспективи.
За словами Наталії Богданівни, цей захід є логічним продовженням «Тижня України у США», що відбувався раніше у Вашингтоні й має значно ширшу місію, ніж просто презентація наукових досягнень.
— Ключовою особливістю Lviv Academic Bridge 2026 є об’єднання різних середовищ — академічного, державного та бізнесового. Це створює передумови для реальних партнерств, а не лише декларативних зустрічей. До форуму буде підключена не тільки університетська спільнота, але й влада та бізнес. І для нас це можливість нашим науковцям показати те, з чим вони працюють і що може бути поширено на весь світ.
Водночас, попри глобальний масштаб, Наталія Шаховська підкреслила важливість локальних контактів як основи для майбутніх великих проєктів.
— Цей форум — тільки початок. Ми плануємо, щоб на базі Львівської політехніки або у Львові такі зустрічі відбувалися на постійній основі. Зокрема, вже восени університет готує новий міжнародний формат — «Дні Англії в Україні», що має стати ще одним кроком до формування сталих міждержавних наукових зв’язків. У такий спосіб ми виходитимемо на міждержавну співпрацю науковців, на горизонтальні зв’язки і не залежати від політичних коливань, які відбуваються зараз, — пояснила Наталія Богданівна.
Окрему увагу Наталія Шаховська надала іміджевій складовій форуму. На її переконання, саме такі ініціативи можуть змінювати міжнародне сприйняття України — не через політику, а через взаємодію людей, ідей та спільних проєктів.
— Ми дуже на це сподіваємося, тому що такі горизонтальні зв’язки можуть повпливати і на сприйняття багатьох речей, які зараз є заполітизовані. Важливим елементом є також робота з українською діаспорою та новими хвилями вимушеної міграції. Йдеться не лише про збереження зв’язку, а й про активне включення українців за кордоном у розвиток держави. Ми орієнтуємося не тільки на старші хвилі міграції, а й на тимчасово вимушених мігрантів. Таким чином ми налагоджуємо з ними тісну комунікацію і пропагуємо українську ідею та результати української науки по світу.
У цьому контексті форум стане інструментом комунікації та потенційного повернення українців — принаймні ментального й економічного.
— Ми говоримо не тільки про ментальне повернення українців, але й про те, що частина з них, можливо, захоче повернутися в Україну. Навіть якщо вони залишатимуться фізично за кордоном — важливе їхнє фінансове й інтелектуальне включення.
Ректорка також наголосила, що післявоєнна відбудова України неможлива без науки та інновацій, а досвід, який сьогодні здобуває українське суспільство, є унікальним для світу.
— Відбудова — це питання наукоємне. Того досвіду, який має Україна зараз, — жити в стресових умовах — не має ніхто. І цей досвід ми можемо поширювати — і в науці, і в соціальній сфері, і в комунікації. Саме тому Україна може стати не лише отримувачем допомоги, а й партнером у створенні нових рішень — від технологій до соціальних моделей. Випробування різного роду технологій і їх відпрацювання буде можливе в Україні. І наші закордонні партнери мають бути в цьому зацікавлені.
Не менш важливо, що такі платформи можуть впливати і на гуманітарний та безпековий виміри міжнародної співпраці. Одним із показових моментів форуму стала дискусія з представниками Організація Об’єднаних Націй, під час якої порушували питання сприйняття України у світі та місця українців у європейській спільноті.
— Одне з питань, яке було від працівників ООН, — що таке Євросоюз для українців. І вони були дуже здивовані, що ми сказали про те, що ЄС для нас — не якась політична організація, а це є сім’я, в якій ми споконвіку живемо. Тобто для нас це не про інституції чи формальні рамки — це про цінності, про належність, про природний стан речей.
Саме такі розмови, за словами Наталії Богданівни, допомагають руйнувати стереотипи та формувати більш точне уявлення про Україну.
— Форуми зорієнтовані на те, щоб обмінюватися думками, щоб формувати правильний образ України та українців. І через це — сприяти налагодженню контактів, довіри і, зрештою, наближати завершення війни. Бо дуже багато речей у світі досі сприймаються через призму політики, а не через живий досвід людей.
Окремий резонанс серед міжнародної аудиторії викликав виступ Наталії Шаховської про поєднання науки і віри — питання, не зовсім звичне для академічного середовища. Ректорка переконана, що сучасна наука не має замикатися виключно у вузьких дисциплінарних рамках. Навпаки — її сила саме у здатності виходити за межі звичних тем і шукати ширші сенси.
— Сильна сторона науковців полягає в тому, що вони можуть говорити на різні теми — навіть ті, які не зовсім стосуються їхнього кола досліджень. Це про широту мислення, про здатність бачити світ цілісно, а не фрагментарно. Якщо говорити про Бога й аналізувати закони, які покладені в основу світу, то їх справді можна описати математичними законами. І тут немає протиріччя, навпаки — є дуже глибока гармонія. Просто ми по-різному описуємо ті самі явища: мовою науки або мовою віри. Якщо ми говоримо про релігійну складову як про точку дотику з Америкою, то, думаю, про це не тільки можна, а й потрібно говорити. Я була подивована, коли дізналася, що у певних колах в Америці побутує думка, що Україна є атеїстичною державою. І це ще раз показує, наскільки важливо нам самим проговорювати, хто ми є.
Наталія Богданівна наголосила, що питання віри і цінностей — це не периферійна тема, а основа суспільства, яка формує довіру й розуміння.
— Є цінності, у тому числі духовні, які будуються на релігії. І вони є важливими для суспільства. Тому про це треба говорити відкрито, пояснювати й доносити до наших партнерів, щоб не залишалося місця для хибних уявлень.
Не менш важливим викликом залишається питання молоді, зокрема її освітніх орієнтирів і вибору між навчанням в Україні чи за кордоном. За словами Наталії Шаховської, міжнародні форуми можуть мати опосередкований вплив, але ключ до змін — у системній співпраці між університетами.
— Чи привернемо ми увагу молоді? Це питання відкрите. Я думаю, що це не є прямий результат форуму, але він може стати поштовхом. Насправді тут важливіша безпосередня співпраця між університетами — програми подвійних дипломів, стажування, академічні обміни. Система освіти в Америці відрізняється від нашої, але ми можемо шукати формати співпраці — подвійні дипломи, стажування. І якщо українська освіта даватиме можливість частину часу навчатися або працювати в закордонних університетах, це може стати додатковим стимулом для молоді залишатися в Україні.
Окрему роль у розвитку таких ініціатив відіграє синергія науки, бізнесу та влади — саме вона, на думку ректорки, здатна дати реальний поштовх до змін.
— Якщо говорити про участь влади, то ми маємо велике сподівання на міста-побратими. Львів має їх достатньо, і Львівська область, зокрема, є побратимом Каліфорнії. Це хороший привід наголосити, що якщо є співпраця на рівні регіонів, то її потрібно розвивати й на нижчих рівнях — між університетами, інституціями, громадами.
Бізнес своєю чергою відкриває практичний вимір цієї співпраці — через інновації та вихід українських розробок на міжнародні ринки.
— Про бізнес — це також дуже важливий момент. Ми вже маємо приклади, коли намагаємося виходити на ринок Америки, зокрема з гідрогелевими пов’язками. Це добрий кейс, і я думаю, що завдяки такій комунікації ми будемо знаходити ще більше подібних проєктів, які будуть цікаві і нам, і нашим партнерам.
