Третього дня учасники експериментального проєкту Erasmus+ PROMENT зібралися в Актовій залі Львівської політехніки на гала-конференцію за результатами проєкту «Сприяння професійній освіті та активній участі студентів через становлення комплексної системи менторства та тьюторства у закладах вищої освіти». Відкриття конференції розпочалося хвилиною мовчання на вшанування загиблих у російсько-українській війні.
З вітальним словом до присутніх у залі звернулася ректорка Національного університету «Львівська політехніка» Наталія Шаховська. Вона, зокрема, зазначила:
— Проєкт, спрямований на формування нової культури спілкування в університетських колективах, має велике значення для закладів вищої освіти України. Він об’єднує спільноту, сприяє переданню традицій, організації спільних заходів та взаємній підтримці, особливо у складні часи. Ми раді, що цей проєкт уже реалізований і дає перші результати, зокрема й у нашому університеті. Центр тьюторства і менторства активно долучається до процесів розвитку університетської спільноти, виходячи за межі свого прямого призначення. Віримо, що надалі матимемо ще більше можливостей для співпраці з партнерами, зміцнення освітнього середовища та розвитку інституцій нашої держави.
Після виступу Наталії Богданівни учасників гала-конференції привітав камерний оркестр «Поліфонія», створений з ініціативи студентів Львівської політехніки за підтримки ректора.
Генеральний директор Директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Олег Шаров звернувся до учасників заходу онлайн. Від імені МОН він висловив щиру подяку всім, хто долучився до реалізації проєкту, підтримував його та сприяв досягненню результатів, а також побажав успіхів у роботі конференції, наголосивши на досягненні поставлених завдань. Окремо Олег Шаров подякував керівникам закладів вищої освіти, які особисто взяли участь у заході, зазначивши, що їхня присутність є важливим сигналом підтримки для всіх працівників університетів.
— Вища освіта — це не лише навчання чи наукова діяльність. Передусім це майданчик для комунікації, соціального становлення та професійного розвитку як здобувачів освіти, так і педагогічних та науково-педагогічних працівників. — наголосив він. — Саме тому університети мають залишатися простором для діалогу, співпраці й пошуку себе. Розвиток університетів як центрів комунікації потребує серйозної зовнішньої підтримки, адже саме вона дає змогу закладам вищої освіти ефективно реалізовувати свою місію.
До привітань із Брюсселя долучилася керівниця офісу Erasmus+ в Україні Світлана Шитікова:
— Щиро вітаю нашу потужну спільноту та родину. Ми пройшли непростий шлях, витримали виклики й довели, що цінності команди та університетів є міцним фундаментом. Разом ми систематизували знання, створили нові підходи й найголовніше — вибудували культуру, яка є надзвичайно важливою для розвитку вищої освіти в Україні. У центрі нашої роботи — студенти та працівники закладів освіти, справжні драйвери змін. Попри це, нас чекає ще багато роботи. Програма Erasmus+ відкриває нові конкурси й пріоритети, що співзвучні з цілями Міністерства освіти і науки України. Вірю, що ваші ідеї стануть потужними кроками для розвитку університетів як флагманів спільнот і молоді. Ми маємо сильну підтримку європейських партнерів, які цінують нашу незламність і навчаються в нас стійкості. Це додає впевненості, що перемога буде за нами. Дякую кожному з вас за роботу, турботу й витримку. Бережіть себе. Попереду — нові можливості мобільності, нові зустрічі з міжнародними партнерами й нові здобутки. Слава Україні!
Ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» виголосив своє вітальне слово емоційно:
— Для мене велика честь брати участь у цьому етапі нашого спільного проєкту. Це не фінал, адже життя нашої країни триває, і символічно, що ми працюємо на теренах славетної Львівської політехніки. Україна має унікальну систему вищої освіти, інтегровану в європейський простір. Наші студенти, випускники й науковці довели, що здатні конкурувати у світовій боротьбі за знання та інновації. Особливість нашого проєкту — поєднання стратегічного мислення з практичними відповідями на питання: хто я, для чого я тут і як досягти власного розвитку. Ми формуємо у студентів відчуття відповідальності за себе, колег, державу та світ. Поєднання екологічного мислення з цифровими технологіями показує, що кожен із нас — всесвіт, а разом ми утворюємо унікальне сузір’я. Наші мікропроєкти вже живуть самостійним життям, відкриваючи таланти й змінюючи світ на краще. Студенти — це промінь майбутнього, наше сьогодення. Разом із чотирма університетами ми зробили важливий крок, що започаткував незворотні зміни до кращого. Українська освіта й держава довели свою стійкість. Ми є проєкцією майбутньої цивілізації та Європи. Попереду ще багато нових траєкторій розвитку наших студентів і науковців. Усе буде добре!
З успішною реалізацією проєкту привітала команду й головна наукова співробітниця відділу взаємодії університетів та суспільства Інституту вищої освіти НАПН України Олена Оржель:
— Стратегічна мета Інституту вищої освіти — формування спільноти реформаторів, готових модернізувати університети. Попри пандемію та війну, така спільнота вже створена завдяки зусиллям Національної академії, міжнародних донорів та університетів. Наступний крок — її розширення, залучення лідерів та експертів з різних сфер, що працюють над оновленням України. Повоєнна відбудова неможлива без університетів: саме вони забезпечують інновації, знання та кадри. Українські університети мають активно заявляти про свою участь у міжнародних проєктах відновлення.
Привітальну частину гала-конференції завершив координатор проєкту Олег Матвійків. Він, зокрема, зазначив, що реалізувати проєкт вдалося завдяки наполегливій праці кожного з його учасників:
— Ми працювали у складних умовах, долаючи численні виклики. Попри необхідність корегування діяльності й показників, ми створили нову систему, яка допомагає студентам і випускникам здобувати додаткові компетентності — навички, такі потрібні на сучасному ринку праці. Ми розробили методологію формування менторських і тьюторських програм, які університети можуть адаптувати відповідно до власних потреб. Це сучасна альтернатива застарілій системі кураторства, що дає змогу університетам демонструвати сталість, високий рівень освіти та справжню увагу до студентів. Реалізація проєкту зробила наші університети сильнішими. Вітаю команду з успішним завершенням роботи та бажаю нових звершень. Усім учасникам консорціуму — українським і грузинським — зичу успіхів у подальшій діяльності.
Під час короткої перерви Олег Михайлович відзначив двох найактивніших учасниць проєкту PROMENT подяками за активну участь у його реалізації та вагомий внесок у спільний результат. Нагороди отримали інституційна координаторка проєкту PROMENT Чернігівської політехніки Людмила Ремньова та менеджерка проєкту PROMENT Чорноморського національного університету імені Петра Могили Олена Філімонова.
Менторство замість кураторства: нова формула успіху
Основна частина гала-конференції була присвячена поширенню найкращих практик тьюторства і менторства у ЗВО. Першим доповідав координатор проєкту PROMENT Олег Матвійків. Він зосередився на темі «Особливості створення комплексної системи тьюторства і менторства в університетах України та Грузії», докладно розповівши про структуру тьюторства і менторства й розкривши своє бачення того, як повинна працювати система:
— Насамперед система тьюторства-менторства має бути спрямована на адаптацію студентів до університетського середовища: підтримувати професійні, академічні та соціальні компетентності студентів додатково до того, що вони отримують у навчальному процесі, і водночас зберігати тісний зв’язок між освітнім процесом, ринком праці й суспільством. У нашому університеті є підрозділи, які намагаються це реалізувати. Система тьюторства-менторства має бути сталою, інтегрованою у всі політики та структури університету, зі своєю структурою, правилами, ролями, методологією, підготовленими фахівцями, прописаними процедурами й операціями, цифровими інструментами і, звичайно, із забезпеченням якості. Власне, ці вісім компонентів і формують якісну систему тьюторства-менторства. У процесі розроблення проєкту PROMENT ми створили 12 базових схем-шаблонів для менторських програм, серед яких: програми професійного менторства, менторства для студентів ВПО, менторства у сфері бізнесу та стартапів тощо. У кожному університеті вони матимуть свої особливості. Також ми підготували матеріали для тренінгів менторів і менті (студентів, які навчаються у менторів).
Найбільш затребуваним напрямом, за словами Олега Михайловича, є робота з першокурсниками. Раніше цю роль виконував інститут кураторства. Нині він поступово відходить на другий план, а відповідного замінника наразі нема. Тому програми тьюторства-менторства мають не просто замінити кураторство, а запропонувати нову форму підтримки. Система передбачає наявність тьютора, ментора, координатора. Вона базується на проактивній взаємодії зі студентами, залученні діяльних учасників, зокрема студентів старших курсів, які готуються виходити на ринок праці й прагнуть додаткового досвіду. Це не система примусу — тут працюють лише заохочення, ініціатива, підтримка та супровід. І якщо саме так підходити до системи тьюторства-менторства, вона буде ефективною.
Презентуючи систему тьюторства і менторства в університетах України та Грузії, координатор змоделював шлях переходу від старої системи до нової моделі, на якому пропонує паралельно із запровадженням системи тьюторства та менторства зберегти кураторство й через функціональне витіснення помалу звести його до мінімуму. І лише тоді, коли система тьюторства і менторства розвинеться до такого рівня, що участь студентів і викладачів буде максимальною, через інституційну заміну вона стане основною формою підтримки. Нова модель не просто замінить кураторство, а надасть підтримці здобувачів сучасної студентоцентричної, інституційно керованої форми. Координатор Олег Матвійків сподівається, що ці напрацювання спрацюють, і наступні сесії гала-конференції покажуть результати впровадження в різних університетах.
У кулуарах під час коротких перерв гала-конференції за результатами проєкту Erasmus+ PROMENT «Сприяння професійній освіті та активній участі студентів через становлення комплексної системи менторства та тьюторства у закладах вищої освіти» з учасниками заходу мали нагоду поспілкуватись і почути відповіді на свої запитання представники Центру комунікацій Львівської політехніки.
Очі бояться, а руки роблять
Проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва, докторка економічних наук, професорка, інституційна координаторка проєкту Erasmus+ PROMENT Алла Коваль, коментуючи результати експерименту, в якому брала участь команда Чорноморського національного університету імені Петра Могили, зазначила:
— Проєкт має глибоке соціальне значення для прифронтового міста Миколаєва. Команда відчула особливу вагу цієї роботи, адже в умовах кадрового голоду, демографічної кризи та воєнного стану будь-яка підтримка молоді набуває стратегічного значення. За час пілотування випробувано одинадцять схем, проте найуспішнішими виявилися менторство молодих учителів, менторство під проводом органів публічної влади та менторство студентів із числа внутрішньо переміщених осіб. Саме ці напрями дали відчутні результати. Педагоги-початківці отримали роботу в школах — зараз вони вчителюють і надають послуги з репетиторства. Працевлаштовано десятьох учасників програм під егідою органів влади, а студенти-переселенці не лише здобули академічну та психологічну підтримку, а й відчули належність до спільноти. Для них ми організовували ретрити, лідерські заходи, пропонували програми працевлаштування — і вони залишилися задоволеними. Скажу більше: попри втрату багатьох кадрів через війну, викладачі й науковці, які залишилися працювати на своїх місцях, виявилися загартованими часом і обставинами. Їхніх сил вистачило, щоб підтримати студентів і реалізувати задумане. Початкові побоювання, що невеликий регіональний університет не впорається, розвіялися: «очі бояться, руки роблять» — і всі завдання були виконані. Сьогодні університет має сертифікат, що визнає роботу Центру тьюторства і менторства, та планує забезпечити сталість проєкту. Навіть більше, команда прагне розширити діяльність, зосередившись на академічній підтримці як фундаменті майбутнього працевлаштування. І цей проєкт для нас — це спосіб залишитися в освітньому процесі навіть у час війни, підтримати молодь і показати, що майбутнє варто починати будувати вже сьогодні. Головна мета — втримати молодь у регіоні та заохотити її брати участь у післявоєнній його відбудові й розвитку. Звісно, виклики залишаються: війна, нестача кадрів, нерівні умови між великими столичними й регіональними університетами. Але ми довели, що навіть у складних обставинах можна досягати результатів. Тепер упевнено дивимося вперед і крок за кроком прямуємо до масштабування й розширення роботи, щоб молодь Миколаєва мала майбутнє саме тут, у своєму місті.
Студенти довіряють нам не лише професійний розвиток, а й життєві орієнтири
Ректор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Олександр Азюковський, який приїхав на захід разом з університетською командою, поділився своїми враженнями від події:
— Для мене велика честь сьогодні бути у Львівській політехніці. Це місце символічне, а сама ідея заходу надзвичайно важлива. Ми говоримо про менторство і тьюторство як довготривалий проєкт, що допоможе студентам знайти власний шлях розвитку. Це про Україну, про поєднання стратегічного бачення з конкретними кроками, про відповідальність перед суспільством і світом. Наші студенти довіряють нам не лише професійний розвиток, а й життєві орієнтири. Тому з першого курсу ми допомагаємо їм формувати чітку мету й розуміння, як її досягти. Ми активно співпрацюємо із сучасними компаніями: ДТЕК, Інтерпайп, GlobalLogic, SoftServe, Expolight. І це не просто підтримка, а реальні інвестиції в наші лабораторії. Уже на другому-третьому курсі студенти знаходять перше робоче місце, набувають практичних навичок і стають конкурентними на ринку праці. Ми є частиною великої системи вищої освіти, інтегрованої в європейський та світовий освітньо-науковий простір. Сьогодні ми оновили меморандум із Львівською політехнікою, з якою нас пов’язує понад 120 років історії. Це співпраця між університетами, студентами й викладачами, між наукою і бізнесом. Львівська політехніка — доказ того, що Україна завжди була в Європі. Тут працювали люди, чиї відкриття в електротехніці назавжди закарбовані в історії науки. Це наша спільна спадщина і наша гордість.
Міст довіри між університетом і студентом тримається на менторстві
Свій внесок у розвиток системи тьюторства і менторства зробили учасники експериментального проєкту PROMENT із Чорноморського національного університету імені Петра Могили. На тему «Формування дієвих менторських і тьюторських моделей: підхід проєкту PROMENT» доповідали доцентка кафедри економіки та підприємництва факультету економічних наук університету, кандидатка економічних наук Наталія Іщенко та провідна фахівчиня відділу міжнародних зв’язків, кандидатка економічних наук Олена Філімонова. Червоною ниткою через їхні виступи пройшла думка, що університети мають бути більш відкриті до здобувачів, а всю діяльність ЗВО — повсякденну чи проєктну — належить націлювати на задоволення інтересів студентів задля не тільки здобуття знань і професійного розвитку, а й того, щоб вони відчули, що університет для них є надійним тилом і реальною підтримкою.
— Наш університет відповідав за методологічну частину проєкту — розроблення шаблонів чи моделей менторства та тьюторства у ЗВО. Перед нами стояла проблема, як визначити, яка схема для якого університету була б більше затребувана, і як вибудувати структуру цих схем, щоб витримати у проєкті баланс між єдиним підходом і індивідуальними потребами й запитами кожного окремого університету та його здобувачів, — зазначила Наталія Іщенко.
Досвідом, як побудувати ефективні схеми та моделі, поділилася з учасниками гала-конференції Олена Філімонова. Вона розповіла, як їм вдалося зробити ці схеми та моделі стійкими, стабільними й водночас такими, які можна адаптувати до сучасних реалій, а також застосовувати у перспективі. Ключовий принцип, якого дотримувалася команда Чорноморського національного університету імені Петра Могили, — моделі мають бути потрібними, адаптивними, однаково цінними як для студентів, так і для академічної спільноти та стейкголдерів.
— Щоб зрозуміти потреби та реальні можливості кожного з партнерських університетів, першим кроком було опитування, яке ми провели спільно з Миколаївським центром соціологічних досліджень, що є частиною нашого університету. Далі ми збудували загальний шаблон для кожної схеми, причому такий, який охоплював усі аспекти — від цінностей до потреб, включно з конкретними практиками, методами й моделями. На третьому етапі, зважаючи на те, що всі ми різні, адаптували ці моделі під кожного партнера. Щоб рухатися далі, визначили, який сенс кожен із партнерів вкладає в поняття «менторство і тьюторство». Опитування у трьох українських університетах і двох грузинських показало, що кожен із них мав досвід тьюторства і менторства. Ми також дослідили проблеми, з якими зазвичай звертаються студенти, і виклики, з якими стикаються самі університети. Врешті, вималювали бачення, яким чином менторство та тьюторство може бути корисним здобувачам і зміцнить зв’язок із виробництвом, — розповіла Олена Філімонова.
Від старту — до успіху
Завідувачка кафедри управління персоналом та бізнес-технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» Людмила Ремньова поділилася власним досвідом. Тема її виступу — «Пілотування менторських і тьюторських програм у закладах вищої освіти України: результати та уроки PROMENT».
— Щоб літак злетів, потрібно витратити до вісімдесяти відсотків палива на старті. Так і в нашому проєкті — потрібно було пройти довгий шлях до успіху. І ми його пройшли. Вивчаючи досвід міжнародних партнерів, команда розробила власні моделі, підготувала персонал центрів тьюторства і менторства, організувала навчання викладачів за однокредитним курсом. Лише після цього були запущені пілотні програми. У перший рік реалізації проєкту університети тестували дві-три схеми, що було відносно просто. Наступного року кількість моделей зросла до 12 — і це стало справжнім викликом, особливо для прифронтових закладів вищої освіти Миколаєва, Дніпра та Чернігова. Кожен університет адаптував моделі під власні реалії. Пілотування означало тестування, внесення коректив і пошук оптимальних рішень. Центри тьюторства і менторства перетворилися на інституційні майданчики змін: вони координували процеси, забезпечували їх реалізацію та формували нову культуру підтримки студентів. Зміни поширювалися хвилями, залучаючи дедалі більше учасників. У результаті кількість студентів, які долучилися до програм, значно перевищила очікувані показники. Попри воєнний стан і переважно онлайн-формат навчання, проєкт досяг високих результатів, — зауважила Людмила Ремньова.
До речі, кожен університет визначив власні пріоритетні програми. Львівська політехніка, наприклад, зробила акцент на тьюторстві для першокурсників, професійному менторстві та менторстві у сфері зелених технологій. Команда Чорноморського національного університету імені Петра Могили зосередилася на тьюторстві для першокурсників, цифровому менторстві й гендерному менторстві «Жінки в науці». Чернігівська політехніка обрала тьюторство для першокурсників, професійне менторство та менторство у сфері стартапів. Грузинські університети віддали перевагу парламентському менторству, тьюторству з інтернаціоналізації та підтримці першокурсників.
Як бачимо, найбільш універсальною моделлю стало тьюторство для студентів першого курсу — воно ефективно працювало в кожному з названих закладів. Перспективними напрямами можна вважати цифрове та професійне менторство. Велика кількість запропонованих програм не була недоліком, а навпаки — створювала різні точки входу для студентів: вони могли переходити з однієї програми в іншу, формуючи цілу «галерею» сертифікатів.
— Кожен університет має свій вибір, але ми бачимо, що сьогодні особливо популярними стають стартап-схеми та менторство у сфері «зеленого курсу». Це відповідає нагальним потребам інноваційного розвитку та відновлення нашої країни. Окремо треба сказати про інклюзивні програми — менторство для студентів з інвалідністю, для внутрішньо переміщених та релокованих студентів. Такі схеми є складними в реалізації, потребують більше ресурсів і залучення кількох менторів одночасно, але вони надзвичайно важливі, адже допомагають долати складні соціальні проблеми, — наголосила Людмила Михайлівна.
Підсумовуючи свій виступ, Людмила Ремньова зазначила, що велика честь бути частиною цього масштабного проєкту, який сприяє реальним змінам в Україні та Грузії, а також відкриває можливість вивчати цінний європейський досвід Австрії, Італії, Португалії та Польщі.
Спільний досвід і нові горизонти: сила комунікації
На тему «Видимість і вплив проєкту: досвід PROMENT у комунікації та дисемінації» доповідала доцентка кафедри маркетингу Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» Тетяна Куваєва. Зокрема, вона зазначила:
— Підсумовуючи та враховуючи контекст, у якому народжувався і розвивався проєкт, можна зазначити, що дисемінація та комунікація стали не лише інструментами поширення інформації, а й способом підтримати сталі зв’язки між університетами та партнерами. Завдяки цьому здобуті результати перетворилися на спільний досвід і спільну цінність.
Роботу проводили у двох ключових напрямах: внутрішній і зовнішній комунікації. У внутрішній взаємодії ми використовували такі інструменти, як робочі зустрічі, спільна документація, активна взаємодія в месенджерах, у зовнішній — публікації на різних каналах, спрямовані на взаємодію з цільовою аудиторією. У процесі реалізації проєкту створено вебсайт, запущено сторінки в соціальних мережах, організовано участь у конференціях і здійснено низку публікацій. Окремим важливим напрямом стала співпраця з бізнесом, який допомагає студентам здобувати не лише професійні, а й м’які навички, потрібні на сучасному ринку праці.
Організатори наголошують: завдяки ефективній комунікаційній стратегії проєкт PROMENT перетворився на платформу для обміну досвідом, кар’єрного розвитку та міжнародних ініціатив.
