Шлях Ілони Борис до Львівської політехніки розпочався з Радехівського цукрового заводу. Коли вона навчалася в дев’ятому класі, школярам організували екскурсію на виробництво. Найбільше дівчину вразили лабораторія та досліди, які демонстрували учням. Саме тоді Ілона зрозуміла: своє майбутнє вона пов’яже з технічною освітою, а найкращим місцем для реалізації цього наміру стане Львівська політехніка. Оскільки Ілона завжди більше схилялася до інженерних професій, вибір університету був виваженим і усвідомленим. На перехресті професійних доріг вона віддала перевагу саме Львівській політехніці — і не шкодує про своє рішення. Нині Ілона навчається на четвертому курсі університету, а паралельно працює на підприємстві, що спеціалізується на виготовленні косметичної продукції, де обіймає посаду помічника технолога. Такий досвід дає їй змогу поєднувати теоретичні знання з практикою, розширювати професійні горизонти та впевнено дивитись у майбутнє. Її історія — приклад того, як випадкова зустріч із виробництвом може стати поштовхом до формування життєвого вибору. Ілона переконана, що наполегливість і любов до своєї справи відкривають шлях до успіху, а Львівська політехніка стала для неї не лише місцем навчання, а й простором самореалізації та професійного зростання.
— Ілоно, зараз ти навчаєшся на четвертому курсі Львівської політехніки за програмою «Хімічні технології та інженерія». Які з освоєних в університеті дисциплін найбільше допомагають тобі у практичній роботі?
— Вивчаючи такі дисципліни, як «Косметичні засоби», «Харчові добавки», «Технологія виробництва», я здобула цінні практичні знання і нині успішно застосовую їх у своїй роботі. Це вже не перший мій досвід — раніше я працювала в харчовій промисловості. У цій галузі теж набула корисних навичок. Поєднання теоретичної бази та практики дає мені змогу впевнено працювати із сучасними технологіями, розуміти вимоги до якості продукції та впроваджувати нові рішення.
— Яка твоя роль на виробництві?
— Я повністю відповідаю за процес варіння і контролюю якість готової продукції. Це стрижнева позиція, адже саме від якості залежить результат роботи всього підприємства, а також довіра споживачів до нашої продукції.
— Ти поєднуєш навчання в університеті з роботою в ТОВ «АРОМА СЕЛЕКТІВ». Як тобі вдається балансувати між навчанням і роботою?
— Скажу відверто: непросто, але мені допомагає тайм-менеджмент. Я не веду щоденників — усі плани тримаю в голові. Звісно бувають моменти, коли дедлайни тиснуть і доводиться визначати пріоритети. Не раз заради навчання змушена була відпрошуватися з роботи. Водночас до своїх професійних обов’язків ставлюся максимально відповідально, бо розумію, що від моєї роботи залежить результат усього колективу. На четвертому курсі шальки моїх терезів частіше переважують у бік роботи.
— Чому саме тепер робота стала для тебе пріоритетною?
— Після завершення навчання в університеті випускники стикаються з питанням: де працювати? Більшість працедавців віддають перевагу кандидатам з досвідом. У компанії я вже «зачепилась» і бачу в цьому правильний шлях. Навчання для мене і далі є важливим, але практика відкриває двері й дає впевненість у майбутньому, допомагає краще зрозуміти навчальні дисципліни, а здобуті в університеті знання створюють нові можливості для професійного розвитку. Це мотивує мене рухатися вперед, вдосконалюватися й ставити перед собою амбітні цілі. Тому намагаюся балансувати між університетом і роботою. Такий баланс є викликом, але водночас і шансом сформувати себе як фахівця, готового до реальних виробничих завдань.
— Які технологічні процеси у виробництві тобі найбільше подобаються?
— Процес варіння — він щоденний і дуже цікавий. Спостерігати, як із води та порошку на початковій стадії, після додавання різних компонентів, утворюється готовий продукт, — це справді захоплює. Не менш цікавим є процес гомогенізації, коли відбувається змішування компонентів на різних стадіях.
— У тебе є «свої» аромати серед тих, з якими працюєш?
— У нас дуже великий спектр ароматів — близько 570. Серед тих, з якими я вже працювала, мені найбільше подобаються Drunklav і Florcense. Florcense звучить свіжо, з нотками квітів. Цей аромат весняний, легкий. Smockpepper — важчий, але цікавий, він розкривається по-різному залежно від типу шкіри. У нас також виготовляють продукти для ароматизації приміщень, і Smockpepper — один із найходовіших.
— Як утворюється той чи інший аромат?
— Через змішування кількох олій. Саме їх комбінація дає той запах, який ми сприймаємо. Наприклад, аромат «Апартель» складається з двох олій у певних пропорціях. Про деталі мовчатиму — комерційна таємниця. У нас використовують переважно рослинні олії. Вважаю, що експлуатація тварин для таких потреб недоречна.
— Чи ти користуєшся продукцією «АРОМА СЕЛЕКТІВ», над якою працюєш?
— Так, я зужитковую шампунь — він має збалансований склад і хороший рівень pH. Також використовую румспреї. Хотіла б спробувати аромасвічки нашого виробництва. На підприємстві «АРОМА СЕЛЕКТІВ» є багато тестерних варіантів, а оскільки ми у процесі розроблення нових рецептур, то можемо їх протестувати на собі.
— Чи маєш улюблені бренди або продукти, які надихають тебе, можливо, на створення власної рецептури?
— Раніше мені подобалися чоловічі аромати — не різкі, з легкими цитрусовими нотками, іноді з відтінком пудри. А нещодавно я відкрила для себе аромат унісекс парфуму Tilia від французького парфумера Марка-Антуана Барруа з нотками липового цвіту. Він викликає у мене теплі асоціації зі старою липою, яка колись росла біля мого дому. Не так давно я придбала роликовий варіант олійного парфуму від Пако Рабанн — раніше мала його у форматі розпилювача. Мені подобається, що досить нанести мінімальну дозу, щоб насолоджуватись ароматом особисто, не заповнюючи ним усе навколо. Також мені імпонує жіноча туалетна вода Versace Bright Crystal — її аромат ненав’язливий і стриманий. Загалом я люблю аромати без надмірної солодкості — без ванілі чи вишні, щоб не «п’янити» ними простір навколо, а залишати легкий, витончений шлейф. Саме такі запахи надихають мене на пошук власних рецептур, де баланс і гармонія стоять на першому місці.
— Як ти доглядаєш за собою у повсякденному житті?
— Маю два варіанти: коли є час і коли його нема. Звичайно, базові процедури — зняття макіяжу, креми, маски, пілінги, скраби — усе це використовую. Якщо часу менше, то обмежуюся найпотрібнішим, але намагаюся завжди присвячувати увагу догляду.
— А як часто використовуєш косметику, наносиш макіяж?
— Зараз не дуже часто. Такі варіанти тримаю «під вихід» — коли треба і губи, і брови, і тональний. У повсякденному житті косметики майже не використовую.
— Що дає тобі найбільше задоволення в роботі?
— Хороший результат: коли все вдалося, усі показники збігаються, витрати мінімальні. Це справді приємно.
— Варіння і змішування компонентів — дуже точна справа…
— Так, це справді серйозний процес — усе має бути зважено до грама, до міліграма. Я сама відважую сировину і змішую її за рецептурою, відповідно до технологічних карт. Буває, що за день виготовляємо кілька продуктів — наприклад, два гелі й один шампунь або різні комбінації.
— Чи допомагають тобі університетські знання в роботі?
— Безперечно. Теорія завжди йде першою — без неї нема практики. Наприклад, у виробництві шампуню важливо знати, як той чи інший компонент впливає на волосся. Якщо переборщити з інгредієнтами, змінюється структура та рівень pH. Для шампуню оптимальним є показник 5–6, але засіб завжди потрібно підбирати під тип волосся та шкіри голови. Іноді навіть варто звернутися до трихолога за консультацією.
— Як ти оцінюєш користь від поєднання роботи й навчання?
— Дуже високо. Досвід, який здобуваю зараз, дає мені перевагу на майбутнє. Після завершення навчання я вже матиму практику, а це відкриває більше можливостей.
— Чи бачиш перспективи інших студентів, твоїх однокурсників?
— Можливості є для кожного, хто має бажання. Це не те, що мені «поталанило». Я пішла простим шляхом — відкрила оголошення й знайшла роботу. На кафедру теж надходять пропозиції, якими можна скористатися. Студенти нашої спеціальності нині затребувані.
— Чи не подумувала ти про те, щоб працювати над науковими дослідженнями, чи все ж прагнеш більше зосередитися на виробництві?
— Наразі змінювати професійний напрям не планую. Мені подобається те, що я роблю зараз. Але якщо з’явиться цікава наукова пропозиція — я її розгляну.
— Яка твоя найбільша мрія «на тепер»?
— Розвиватись і зростати професійно, щоб дорости до посади технолога, а в майбутньому відкрити власну справу. Спочатку маленьку, потім масштабувати її до великої компанії. Прагну вдосконалювати продукти, доглядові засоби, їхні рецептури, щоб вони були доступні й ефективні для споживача.
— Чи бачиш перспективу на нинішньому підприємстві?
— Так, звичайно. Нас мотивують не стояти на місці, зважають на наші побажання, підтримують, навіть частково компенсують вартість навчання. Можливості є, головне — бажання.
— Як ти відпочиваєш після роботи?
— Люблю тихі, спокійні вечірні прогулянки. Це допомагає мені відновитися.
— Маєш хобі?
— Люблю співати. Колись відвідувала у музичній школі заняття з вокалу. На жодному з музичних інструментів грати не навчилася — тоді не хотіла. Зате тепер мені дуже подобається звучання оркестру. Недавно була на концерті в театрі імені Заньковецької — слухала саундтреки до «Бріджертонів» у виконанні оркестру. Це неймовірно. Тепер я б спробувала навчитися грати на фортепіано.
— Що для тебе означає успіх у житті?
— Коли поруч здорові й щасливі мої рідні, затишок вдома, розмірене спокійне життя без стресів. Успіх — це й те, коли усвідомлюєш своє призначення, знаходиш себе і живеш у гармонії із собою. Я ще не досягла успіху, до якого прагну, але йду до нього.
